Національний план дій має стати основним документом, який визначатиме екологічну політику країни у найближчі 5 років. До його розробки, окрім Мінпророди та групи експертів, долучилося понад сто громадських організацій із захисту довкілля.
15 лютого на круглому столі, де обговорювали цей проект, головні цілі Національного плану дій зі збереження довкілля озвучив начальник управління екологічної політики Мінприроди Володимир Білоконь.
«Стратегічні цілі – це підвищення рівня суспільної екологічної свідомості, поліпшення стану довкілля, безпечне для людини середовище, інтеграція української системи охорони довкілля до світової, збереження біорізноманіття… Ми орієнтувалися на політику Європейського Союзу в цій сфері та зробимо все для підписання з ЄС угоди про фінансову підтримку природоохоронного сектору в Україні», – зазначив Володимир Білоконь.
Вже сьогодні підтримати український екологічний план дій погодилося Королівство Швеція. Зокрема, воно планує виділити на його реалізацію 35 мільйонів євро впродовж трьох років.
Координатор громадського обговорення Національного плану дій, керівник організації «Мама-86» Ганна Голубовська-Онисимова вважає, що цей документ дає змогу залучити громадськість до ухвалення екологічних рішень та наблизити захист довкілля в Україні до стандартів ЄС.
Критика громадськості: проект не інтегрує екологію в усі сфери життя
Однак навіть після урахування пропозицій громадськості оновлена версія Національного плану дій зазнала серйозної критики. Так, юрист організації «Екологія-право-людина» Андрій Петрів повідомив, що під час обговорення проекту в західному регіоні в ньому виявили серйозні неузгодженості.
«Документ містить дуже багато концепцій, реалізація яких затягнеться на роки, – каже юрист. – Окрім того, там ідеться про великий обсяг коштів, які з точки зору охорони довкілля варто було розподілити більш раціонально, щоб уникнути дублювання».
Представники громадських організацій з південного регіону відзначили, що Національний план дій декларує завдання, але терміни їхнього виконання часто перевищують десятиліття, а механізмів реалізації та громадського контролю бракує.
Експерт Вікторія Гуменюк, яка порівнювала проект із аналогічними планами дій європейських держав, дійшла висновку, що в українському законодавстві бракує механізмів, які б давали змогу інтегрувати питання збереження довкілля в усі галузі господарства та урядові структури.
Представники громадських організацій говорять, що Національний план дій суперечить іншим урядовим ініціативам. Зокрема, зараз парламент розглядає низку законів про регулювання будівельної галузі, які скасовують екологічну та громадську експертизу під час будівництва більшості типів будівель та споруд.
А окремі екологічні питання Національний план дій взагалі оминає, зазначають експерти.
Зокрема, в останній редакції проекту плану не приділили належної уваги вирішенню проблем кліматичних змін, відзначає член української робочої групи із протидії глобальним змінам клімату Христина Рудницька. Вона наголошує, що у плані згадані лише міжнародні зобов’язання України зі зменшення викидів та задекларована поява програми адаптації до несприятливих кліматичних змін.
«Фактично в Україні немає національного плану заходів зі зниження викидів парникових газів, наприклад, за допомогою накладання лімітів на підприємства та галузі промисловості та транспорту, – зазначає вона. – Проблема змін клімату не інтегрована до різних секторів економіки, у Національному плані не вистачає конкретних дій для обмеження викидів парникових газів».
Останні пропозиції громадськості вноситимуть до проекту до 18 лютого, а тоді його розгляне уряд. Остаточна редакція плану має бути ухвалена до 31 березня.
15 лютого на круглому столі, де обговорювали цей проект, головні цілі Національного плану дій зі збереження довкілля озвучив начальник управління екологічної політики Мінприроди Володимир Білоконь.
«Стратегічні цілі – це підвищення рівня суспільної екологічної свідомості, поліпшення стану довкілля, безпечне для людини середовище, інтеграція української системи охорони довкілля до світової, збереження біорізноманіття… Ми орієнтувалися на політику Європейського Союзу в цій сфері та зробимо все для підписання з ЄС угоди про фінансову підтримку природоохоронного сектору в Україні», – зазначив Володимир Білоконь.
Вже сьогодні підтримати український екологічний план дій погодилося Королівство Швеція. Зокрема, воно планує виділити на його реалізацію 35 мільйонів євро впродовж трьох років.
Координатор громадського обговорення Національного плану дій, керівник організації «Мама-86» Ганна Голубовська-Онисимова вважає, що цей документ дає змогу залучити громадськість до ухвалення екологічних рішень та наблизити захист довкілля в Україні до стандартів ЄС.
Критика громадськості: проект не інтегрує екологію в усі сфери життя
Однак навіть після урахування пропозицій громадськості оновлена версія Національного плану дій зазнала серйозної критики. Так, юрист організації «Екологія-право-людина» Андрій Петрів повідомив, що під час обговорення проекту в західному регіоні в ньому виявили серйозні неузгодженості.
«Документ містить дуже багато концепцій, реалізація яких затягнеться на роки, – каже юрист. – Окрім того, там ідеться про великий обсяг коштів, які з точки зору охорони довкілля варто було розподілити більш раціонально, щоб уникнути дублювання».
Представники громадських організацій з південного регіону відзначили, що Національний план дій декларує завдання, але терміни їхнього виконання часто перевищують десятиліття, а механізмів реалізації та громадського контролю бракує.
Експерт Вікторія Гуменюк, яка порівнювала проект із аналогічними планами дій європейських держав, дійшла висновку, що в українському законодавстві бракує механізмів, які б давали змогу інтегрувати питання збереження довкілля в усі галузі господарства та урядові структури.
Представники громадських організацій говорять, що Національний план дій суперечить іншим урядовим ініціативам. Зокрема, зараз парламент розглядає низку законів про регулювання будівельної галузі, які скасовують екологічну та громадську експертизу під час будівництва більшості типів будівель та споруд.
А окремі екологічні питання Національний план дій взагалі оминає, зазначають експерти.
Зокрема, в останній редакції проекту плану не приділили належної уваги вирішенню проблем кліматичних змін, відзначає член української робочої групи із протидії глобальним змінам клімату Христина Рудницька. Вона наголошує, що у плані згадані лише міжнародні зобов’язання України зі зменшення викидів та задекларована поява програми адаптації до несприятливих кліматичних змін.
«Фактично в Україні немає національного плану заходів зі зниження викидів парникових газів, наприклад, за допомогою накладання лімітів на підприємства та галузі промисловості та транспорту, – зазначає вона. – Проблема змін клімату не інтегрована до різних секторів економіки, у Національному плані не вистачає конкретних дій для обмеження викидів парникових газів».
Останні пропозиції громадськості вноситимуть до проекту до 18 лютого, а тоді його розгляне уряд. Остаточна редакція плану має бути ухвалена до 31 березня.
