Назва Вишеградської групи походить від імені північно-угорського міста, а якому ще в 14 столітті збиралися чеські, угорські та польські королі, щоб обговорити регіональну співпрацю. Їхню естафету 20 років тому продовжили лідери Чехословаччини Вацлав Гавел, Польщі Лех Валенса та Угорщини – Йожеф Анталл.
Амбітні плани засновників Вишеградської групи здійснилися і нині вже всі чотири, після розколу Чехословаччини, країни входять до Європейського Союзу і НАТО. Але відтоді регіональну групу не розпустили, бо вважають, що треба плекати й захищати центральноєвропейські цінності і в рамках об’єднаної Європи.
Завдання ювілейного саміту Вишеградської групи для Радіо Свобода окреслив словацький політолог Олександр Дулеба: «Є три основні теми цього саміту – це Східне партнерство, що можемо робити в рамах такого формату, який зараз буде в Братиславі – Вишеградська четвірка, Австрія, Німеччина. Україна. По-друге, це співпраця в галузі енергетики, енергетичної безпеки. І співпраця при вирішені локальних криз в Європі».
Не тільки географія, але також спільний менталітет об’єднують вишеградську четвірку. Але, як нерідко буває з сусідами, не обходиться й без тертя. Так, зокрема, Будапешт і Братислава не можуть дійти згоди через питання національних меншин. Втім, як вважає Олександр Дулеба, участь у Вишеградській групі, зрештою, допомагає згладжувати гострі кути.
«Я думаю, якби не було регіональної співпраці, а були тільки двосторонні наболілі питання, то було би набагато гірше. Якщо Угорщина і Словаччина ведуть розмову про фінансову перспективу Європейського Союзу, то тут конфлікту немає», – каже політолог.
Про Вишеград більше знатимуть у Донецьку
Всі учасники Вишеградської групи традиційно підтримують євроінтеграційні прагнення України. Щоправда, нагадують, що головна відповідальність – на її власних плечах. І якщо в декого з європейських політиків зростає розчарування українською владою і є побоювання щодо згортання демократичних реформ, то в царині гуманітарної співпраці панує консенсус – підтримувати Україну треба.
Завдяки Вишеградському фонду, який фінансують країни четвірки, у Чехії, Польщі, Словаччині та Угорщині змогли навчатися вже понад півтисячі українських студентів та аспірантів.
«Україна – держава номер один з-поза меж Вишеградської групи, яку ми підтримуємо з 2005 року, коли почали орієнтуватися на сусідні країни. Дотепер ми надали понад півтора мільйона євро на проекти в Україні і стипендії», – розповів Радіо Свобода координатор Міжнародного Вишеградського фонду Їржі Сікора.
Крім навчання українських студентів у Європі, Вишеградський фонд віднедавна також підтримує українські університети, які поширюють знання про процеси в Польщі, Чехії, Словаччині та Угорщині. Перший
такий грант на соціологічний курс виграв Донецький державний університет управління.
Амбітні плани засновників Вишеградської групи здійснилися і нині вже всі чотири, після розколу Чехословаччини, країни входять до Європейського Союзу і НАТО. Але відтоді регіональну групу не розпустили, бо вважають, що треба плекати й захищати центральноєвропейські цінності і в рамках об’єднаної Європи.
Завдання ювілейного саміту Вишеградської групи для Радіо Свобода окреслив словацький політолог Олександр Дулеба: «Є три основні теми цього саміту – це Східне партнерство, що можемо робити в рамах такого формату, який зараз буде в Братиславі – Вишеградська четвірка, Австрія, Німеччина. Україна. По-друге, це співпраця в галузі енергетики, енергетичної безпеки. І співпраця при вирішені локальних криз в Європі».
Не тільки географія, але також спільний менталітет об’єднують вишеградську четвірку. Але, як нерідко буває з сусідами, не обходиться й без тертя. Так, зокрема, Будапешт і Братислава не можуть дійти згоди через питання національних меншин. Втім, як вважає Олександр Дулеба, участь у Вишеградській групі, зрештою, допомагає згладжувати гострі кути.
«Я думаю, якби не було регіональної співпраці, а були тільки двосторонні наболілі питання, то було би набагато гірше. Якщо Угорщина і Словаччина ведуть розмову про фінансову перспективу Європейського Союзу, то тут конфлікту немає», – каже політолог.
Про Вишеград більше знатимуть у Донецьку
Всі учасники Вишеградської групи традиційно підтримують євроінтеграційні прагнення України. Щоправда, нагадують, що головна відповідальність – на її власних плечах. І якщо в декого з європейських політиків зростає розчарування українською владою і є побоювання щодо згортання демократичних реформ, то в царині гуманітарної співпраці панує консенсус – підтримувати Україну треба.
Завдяки Вишеградському фонду, який фінансують країни четвірки, у Чехії, Польщі, Словаччині та Угорщині змогли навчатися вже понад півтисячі українських студентів та аспірантів.
«Україна – держава номер один з-поза меж Вишеградської групи, яку ми підтримуємо з 2005 року, коли почали орієнтуватися на сусідні країни. Дотепер ми надали понад півтора мільйона євро на проекти в Україні і стипендії», – розповів Радіо Свобода координатор Міжнародного Вишеградського фонду Їржі Сікора.
Крім навчання українських студентів у Європі, Вишеградський фонд віднедавна також підтримує українські університети, які поширюють знання про процеси в Польщі, Чехії, Словаччині та Угорщині. Перший
такий грант на соціологічний курс виграв Донецький державний університет управління.
