Колишній міністр закордонних справ Джак Стро, який став останнім із викликаних комісією свідків, давав свідчення вже втретє. Він – один із невеликої групи людей, яких голова комісії, колишній високопоставлений державний службовець Джон Чиклот викликав знову, аби вони могли з’ясувати деякі аспекти попередніх свідчень.
Цю комісію із розслідування обставин участі Британії в іракській війні було створено 2009 року по тому, як тодішній прем’єр-міністр Ґордон Браун ухвалив відповідне рішення. Метою розслідування є винесення уроків із участі в іракському конфлікті з тим, щоб у разі, якщо подібна ситуація виникне у майбутньому, уряд діяв у найбільш ефективний спосіб.
Загалом опитано понад 120 свідків у відкритому режимі: громадськість мала доступ до зали засідань, слухання транслювалися на телебаченні та в режимі онлайн у мережі інтернет.
Серед свідків були колишні прем’єр-міністри Тоні Блер – його викликали двічі – та Ґордон Браун. Перший із них був на цій посаді під час війни, тоді як другий був тоді міністром фінансів. Опитано було й інших тодішніх чільних міністрів, державних службовців, дипломатів, керівників спецслужб, вище військове командування.
Результати розслідування мають бути оприлюднені комісією невдовзі, зауважує оглядач Пітер Гант. «Вони весь час казали, що розслідування не буде дуже довгим, якщо порівняти, наприклад, із розслідуванням подій «кривавої неділі» у Північній Ірландії, – каже Гант. – Вони сподіваються оприлюднити висновки вже невдовзі. На початку минулого року вони казали, що завершать на початку цього року. Але нині вже лютий, тож можна собі уявити, що висновки будуть скоро».
Члени комісії відвідали Ірак, Сполучені Штати та Францію, де зустрілися із ключовими учасниками подій, які передували війні. Давали свої свідчення і члени сімей британських вояків, загиблих в Іраку. Вони часто були присутні і на слуханнях.
Крім цього, комісія одержала десятки письмових свідчень та відповідей на запити, деякі з них від юристів-міжнародників, яких було запрошено дати фахову оцінку щодо законності вступу Британії у війну проти Саддама Хусейна.
Свідчення стосувалися, серед іншого, таких питань, як достовірність розвідувальних даних про наявність у Хусейна зброї масового знищення, легальність рішення уряду щодо участі у війні, постачання військового устаткування та хаос в Іраку після вторгнення туди британських та американських військ.
Війна була «найважчим рішенням всього життя» – Стро
Колишнього міністра закордонних справ Джака Стро запросили, щоб уточнити, чи наміром уряду перед вторгненням до Іраку було змінити чинний там режим. Стро відповів негативно. Він сказав, що за кілька днів до початку війни попередив Тоні Блера: було б «явно протизаконно» посилатися на необхідність повалення Саддама Хусейна як на підставу для вторгнення до Іраку. Водночас він визнав, що радив Блерові ознайомитися з документом зовнішньої розвідки МІ6, в якому містилася «дорожня мапа» до зміни режиму.
Приват-секретар Стро тоді написав голові МІ6, що цей документ розумний, і що міністр закордонних справ сподівається, що Блер його прочитає. Стро пояснив це розслідуванню тим, що документ був надто важливий, й тому прем’єрові рекомендували ознайомитися з ним. Але цей факт зовсім не означає підтримки ідеї зміни режиму в Іраку.
Під час своєї першої появи перед комісією Стро заявив, що підтримка воєнного вторгнення в Ірак була для нього найважчим рішенням всього життя.
Цю комісію із розслідування обставин участі Британії в іракській війні було створено 2009 року по тому, як тодішній прем’єр-міністр Ґордон Браун ухвалив відповідне рішення. Метою розслідування є винесення уроків із участі в іракському конфлікті з тим, щоб у разі, якщо подібна ситуація виникне у майбутньому, уряд діяв у найбільш ефективний спосіб.
Загалом опитано понад 120 свідків у відкритому режимі: громадськість мала доступ до зали засідань, слухання транслювалися на телебаченні та в режимі онлайн у мережі інтернет.
Серед свідків були колишні прем’єр-міністри Тоні Блер – його викликали двічі – та Ґордон Браун. Перший із них був на цій посаді під час війни, тоді як другий був тоді міністром фінансів. Опитано було й інших тодішніх чільних міністрів, державних службовців, дипломатів, керівників спецслужб, вище військове командування.
Результати розслідування мають бути оприлюднені комісією невдовзі, зауважує оглядач Пітер Гант. «Вони весь час казали, що розслідування не буде дуже довгим, якщо порівняти, наприклад, із розслідуванням подій «кривавої неділі» у Північній Ірландії, – каже Гант. – Вони сподіваються оприлюднити висновки вже невдовзі. На початку минулого року вони казали, що завершать на початку цього року. Але нині вже лютий, тож можна собі уявити, що висновки будуть скоро».
Члени комісії відвідали Ірак, Сполучені Штати та Францію, де зустрілися із ключовими учасниками подій, які передували війні. Давали свої свідчення і члени сімей британських вояків, загиблих в Іраку. Вони часто були присутні і на слуханнях.
Крім цього, комісія одержала десятки письмових свідчень та відповідей на запити, деякі з них від юристів-міжнародників, яких було запрошено дати фахову оцінку щодо законності вступу Британії у війну проти Саддама Хусейна.
Свідчення стосувалися, серед іншого, таких питань, як достовірність розвідувальних даних про наявність у Хусейна зброї масового знищення, легальність рішення уряду щодо участі у війні, постачання військового устаткування та хаос в Іраку після вторгнення туди британських та американських військ.
Війна була «найважчим рішенням всього життя» – Стро
Колишнього міністра закордонних справ Джака Стро запросили, щоб уточнити, чи наміром уряду перед вторгненням до Іраку було змінити чинний там режим. Стро відповів негативно. Він сказав, що за кілька днів до початку війни попередив Тоні Блера: було б «явно протизаконно» посилатися на необхідність повалення Саддама Хусейна як на підставу для вторгнення до Іраку. Водночас він визнав, що радив Блерові ознайомитися з документом зовнішньої розвідки МІ6, в якому містилася «дорожня мапа» до зміни режиму.
Приват-секретар Стро тоді написав голові МІ6, що цей документ розумний, і що міністр закордонних справ сподівається, що Блер його прочитає. Стро пояснив це розслідуванню тим, що документ був надто важливий, й тому прем’єрові рекомендували ознайомитися з ним. Але цей факт зовсім не означає підтримки ідеї зміни режиму в Іраку.
Під час своєї першої появи перед комісією Стро заявив, що підтримка воєнного вторгнення в Ірак була для нього найважчим рішенням всього життя.
