– Словаччина – держава, в якій реформи здійснювались за участі і під контролем громадськості. Незалежні аналітичні центри, дослідницькі організації були залучені у процес підготовки реформ, а по тому громади контролювали здійснення цих реформ. До речі, це був важливий крок влади до підтримки демократичних змін у державі. Влада прислухалась до людей, тож сам процес здійснення реформ був менш болючим, аніж ми на це очікували. Це стосується як реформи пенсійної системи, так і змін у діяльності органів місцевого самоврядування. Рух Словаччини до ЄС і НАТО – це результат діяльності громадського сектору, громад. І завдяки цьому взаємозв’язку Словаччина стала модерною європейською країною, якою ви її бачите нині!
– Яким досвідом Словаччина готова поділитися з Україною?
– Словаччина може багато в чому допомогти, і то не лише Україні. Ми зараз є зразком для тих держав, які долають євроінтеграційний шлях – це і Україна, і країни Балканського півострову. Наша допомога полягає у розробці спільних із українськими владними та громадськими інституціями проектів у таких сферах, як реформа правосуддя, правоохоронних органів. Віце-прем’єр Тігіпко та його команда зацікавились проблемою підтримки малого бізнесу та соціально незахищеного населення. Я думаю, не менш цікавий для українців і досвід залучення незалежних науковців до розробки концепції розвитку держави. Взагалі, сусідам треба допомагати, а Україна наша сусідка!
– Як нині Словаччина, скажімо так, почувається в європейській спільноті?
– Словаччина нині – звичайна європейська держава, член Євросоюзу і НАТО, частина Шенгенської зони. Словаки можуть подорожувати Європою, відвідувати США і Канаду без віз. До речі, щороку збільшується кількість словацьких громадян, які подорожують Україною. Це молоді люди, які знайомляться на міжнародних молодіжних чи студентських форумах або разом працюють у неурядовому секторі, а є і такі, котрі знайомляться в інтернеті. Словаччина як держава західної цивілізації розвиває ці контакти між людьми, щоб підтримати українців, адже українці – європейський народ. Просто Україні довелося довго страждати під імперським, а потім радянським ярмом, і тепер українці повертаються у західну цивілізацію.
Павол Демеш повідомив, що цього року Словаччина у рамках нової стратегії співробітництва з Україною підготувала кілька програм: ідеться, серед іншого, про прикордонне співробітництво, політичні консультації та поглиблення співпраці між освітніми та науковими закладами.
– Яким досвідом Словаччина готова поділитися з Україною?
– Словаччина може багато в чому допомогти, і то не лише Україні. Ми зараз є зразком для тих держав, які долають євроінтеграційний шлях – це і Україна, і країни Балканського півострову. Наша допомога полягає у розробці спільних із українськими владними та громадськими інституціями проектів у таких сферах, як реформа правосуддя, правоохоронних органів. Віце-прем’єр Тігіпко та його команда зацікавились проблемою підтримки малого бізнесу та соціально незахищеного населення. Я думаю, не менш цікавий для українців і досвід залучення незалежних науковців до розробки концепції розвитку держави. Взагалі, сусідам треба допомагати, а Україна наша сусідка!
– Як нині Словаччина, скажімо так, почувається в європейській спільноті?
– Словаччина нині – звичайна європейська держава, член Євросоюзу і НАТО, частина Шенгенської зони. Словаки можуть подорожувати Європою, відвідувати США і Канаду без віз. До речі, щороку збільшується кількість словацьких громадян, які подорожують Україною. Це молоді люди, які знайомляться на міжнародних молодіжних чи студентських форумах або разом працюють у неурядовому секторі, а є і такі, котрі знайомляться в інтернеті. Словаччина як держава західної цивілізації розвиває ці контакти між людьми, щоб підтримати українців, адже українці – європейський народ. Просто Україні довелося довго страждати під імперським, а потім радянським ярмом, і тепер українці повертаються у західну цивілізацію.
Павол Демеш повідомив, що цього року Словаччина у рамках нової стратегії співробітництва з Україною підготувала кілька програм: ідеться, серед іншого, про прикордонне співробітництво, політичні консультації та поглиблення співпраці між освітніми та науковими закладами.