«Шкода, немає тут Володимира Володимировича. Він розказав би нам все про цих чарівних комах» – це уривок із роману Володимира Набокова «Пнін», герой якого стежить за метеликами, які пурхають як «блакитні сніжинки».
За метеликами професійно стежив і сам письменник. Володимир Набоков керував відділом метеликів у музеї порівняльної зоології при Гарвардському університеті в США.
Наприкінці січня в журналі Королівського товариства Лондона вчені презентували дослідження, яке доводить вірність висновків Набокова про міграцію метеликів голуб’янок виду Polyommatus blues. Набоков вважав, що ці метелики потрапили у Новий світ з Азії, пройшовши п’ять хвиль міграції, суттєво змінюючись на своєму шляху.
Як вчений Набоков пояснював дії метеликів поетично
Керував нинішнім проектом, що тривав майже десятиліття, Роджер Віла з Інституту еволюційної біології в Барселоні.
«Щиро кажучи, я не очікував, що Володимир Набоков матиме рацію. Є альтернативні теорії, набагато сучасніші, висунуті сучасними вченими. Тому я був вражений тим, що в 1945 році він міг так точно відстежити відносини між метеликами і їхні подорожі, так як це не бачили після нього», – каже дослідник.
Роджер Віла вважає, що вчені спершу не дуже зважали на теорію Набокова тому, що вона була викладена як літературний твір. «Так як він пояснював, поетично – думаю, що через це науковці його не сприймали серйозно», – зауважив Віла.
Але за допомогою аналізу ДНК та відстежуючи кліматичні зміни, після експедицій у місця міграції метеликів, вчені з’ясували, що ідея Набокова підтверджується фактами.
І це вже не перший випадок, коли спостереження Набокова за комахами долають скепсис. У 1918 році 19-річний Набоков повідомив про те, що бачив один із різновидів метеликів у Криму. Довго думали, що він просто помилився, але через 70 років український дослідник Костянтин Єфетов знову їх побачив, доводячи, що майбутній письменник таки мав рацію.
Метелики Набокова й потойбічне життя
Деколи вчені звертаються до літературознавців, щоб вони допомогли назвати нові різновиди метеликів голуб’янок за творчістю всесвітньо-відомого Набокова. Ось так світом уже пурхають і «Лоліти», і «Віри».
Браєн Бойд – експерт із творчості Володимира Набокова в університеті Окленд у Новій Зеландії і співавтор книги «Метелики Набокова». За його словами, Набоков як письменник не любив символів, але метелики таки уособлювали для нього конкретний мотив.
«Знаменно, що Набоков дуже цікавився загробним життям, а для греків та для багатьох інших ідея перетворення личинок на крилаті істоти є насправді магічним перетворенням. Деколи (в роботах Набокова) є зв’язок між метеликами і потойбічним життям – у його ранній історії «Різдво» та в романі «Блідий вогонь», – зазначає літературознавець.
За метеликами професійно стежив і сам письменник. Володимир Набоков керував відділом метеликів у музеї порівняльної зоології при Гарвардському університеті в США.
Набоков вважав, що ці метелики потрапили у Новий світ з Азії, пройшовши п’ять хвиль міграції, суттєво змінюючись на своєму шляху
Як вчений Набоков пояснював дії метеликів поетично
Керував нинішнім проектом, що тривав майже десятиліття, Роджер Віла з Інституту еволюційної біології в Барселоні.
«Щиро кажучи, я не очікував, що Володимир Набоков матиме рацію. Є альтернативні теорії, набагато сучасніші, висунуті сучасними вченими. Тому я був вражений тим, що в 1945 році він міг так точно відстежити відносини між метеликами і їхні подорожі, так як це не бачили після нього», – каже дослідник.
Роджер Віла вважає, що вчені спершу не дуже зважали на теорію Набокова тому, що вона була викладена як літературний твір. «Так як він пояснював, поетично – думаю, що через це науковці його не сприймали серйозно», – зауважив Віла.
Але за допомогою аналізу ДНК та відстежуючи кліматичні зміни, після експедицій у місця міграції метеликів, вчені з’ясували, що ідея Набокова підтверджується фактами.
І це вже не перший випадок, коли спостереження Набокова за комахами долають скепсис. У 1918 році 19-річний Набоков повідомив про те, що бачив один із різновидів метеликів у Криму. Довго думали, що він просто помилився, але через 70 років український дослідник Костянтин Єфетов знову їх побачив, доводячи, що майбутній письменник таки мав рацію.
Метелики Набокова й потойбічне життя
Деколи вчені звертаються до літературознавців, щоб вони допомогли назвати нові різновиди метеликів голуб’янок за творчістю всесвітньо-відомого Набокова. Ось так світом уже пурхають і «Лоліти», і «Віри».
«Знаменно, що Набоков дуже цікавився загробним життям, а для греків та для багатьох інших ідея перетворення личинок на крилаті істоти є насправді магічним перетворенням. Деколи (в роботах Набокова) є зв’язок між метеликами і потойбічним життям – у його ранній історії «Різдво» та в романі «Блідий вогонь», – зазначає літературознавець.
