Президент Казахстану виступив проти проведення референдуму, щоб продовжити собі повноваження до 2020 року. Таку ідею схвалив парламент Казахстану, але її гостро розкритикували на Заході, називаючи можливий референдум «відступом від демократії».
Сьогодні Конституційна рада Казахстану вирішила, що проведення референдуму суперечить Основному закону. Нурсултан Назарбаєв міг би оскаржити таке рішення, але він заявив: «Замість вибору, який нас розділяє – або референдум, або вибори, – пропоную формулу, яка нас всіх об’єднує, яка враховує волю нашого народу на вірність демократичним принципам. Я вношу пропозицію про проведення дострокових виборів президента, незважаючи на те, що цим майже на два роки скорочується термін моїх нинішніх повноважень».
Раніше президентські вибори у Казахстані мали проводити у 2012 році. Назарбаєв не назвав дати, коли ж тепер треба проводити це голосування.
Наприкінці минулого року в Казахстані почали збирати підписи на підтримку референдуму, щоб продовжити повноваження Назарбаєва. Через лічені тижні ініціатори кампанії заявили, що зібрали понад п’ять мільйонів підписів казахстанців, тобто більше ніж половини з дев’яти мільйонів потенційних виборців.
Минулого тижня 70-річний Назарбаєв сказав, що зворушений такою довірою людей, але додав, що дослухається до висновку Конституційної ради.
Опозиціонер: це гра в одні ворота
За часи правління Назарбаєва багатий на енергоносії Казахстан став економічно процвітати, але опозиція і правозахисники нарікають на утиски з боку влади.
Володимир Козлов, керівник незареєстрованої опозиційної партії «Алга», сумнівається, що владна команда відступає.
«Провалилася ідея референдуму за формою, президент відразу ж заявляє про те, що буде референдум по суті. Адже дострокові вибори, оголошені прямо зараз, не дають можливості кандидатам підготуватися. Практично гра буде в одні ворота», – сказав опозиціонер в інтерв’ю Радіо Свобода.
Аналітики також кажуть, що в Казахстані немає сильної альтернативи Назарбаєву, адже опозиція роз’єднана і слабка.
Росія підіграє казахстанському прем’єрові?
Оглядач Радіо Свобода, колишній директор казахської редакції Мерхат Шаріпжан вважає, що Конституційна рада Казахстану не ухвалює рішень без згоди політичного керівництва держави. Шаріпжан припускає, що на рішення Назарбаєва відмовитися від референдуму могли вплинути нинішні події на Близькому Сході, де тривають антиурядові протести, і події в сусідньому Киргизстані, де минулого року змели владу.
Крім цього, є внутрішні чинники, вважає оглядач. Це конфлікти в найближчому оточенні Назарбаєва, про що свідчать викриття колишнього зятя президента, який називає його «хресним тестем», та можлива опозиція всередині владної команди.
«Ніхто на це не звертає уваги, але зазвичай прем’єр не сидить у кріслі більше двох років – Назарбаєв його прибирає. Сьогоднішній прем’єр почав п’ятий рік – це рекорд і дуже незвично. Якщо подивитися на те, що пише опозиційна преса, то є підстави вважати, що Путін у Росії підтримує прем’єра Каріма Масімова, і в нього є певні сили, щоб протистояти», – каже Мерхат Шаріпжан.
Казахстан ще ніколи не проводив виборів, які б визнала чесними і справедливими Організація і безпеки та співпраці у Європі, хоча Астана там торік і головувала.
Сьогодні Конституційна рада Казахстану вирішила, що проведення референдуму суперечить Основному закону. Нурсултан Назарбаєв міг би оскаржити таке рішення, але він заявив: «Замість вибору, який нас розділяє – або референдум, або вибори, – пропоную формулу, яка нас всіх об’єднує, яка враховує волю нашого народу на вірність демократичним принципам. Я вношу пропозицію про проведення дострокових виборів президента, незважаючи на те, що цим майже на два роки скорочується термін моїх нинішніх повноважень».
Раніше президентські вибори у Казахстані мали проводити у 2012 році. Назарбаєв не назвав дати, коли ж тепер треба проводити це голосування.
Наприкінці минулого року в Казахстані почали збирати підписи на підтримку референдуму, щоб продовжити повноваження Назарбаєва. Через лічені тижні ініціатори кампанії заявили, що зібрали понад п’ять мільйонів підписів казахстанців, тобто більше ніж половини з дев’яти мільйонів потенційних виборців.
Минулого тижня 70-річний Назарбаєв сказав, що зворушений такою довірою людей, але додав, що дослухається до висновку Конституційної ради.
Опозиціонер: це гра в одні ворота
За часи правління Назарбаєва багатий на енергоносії Казахстан став економічно процвітати, але опозиція і правозахисники нарікають на утиски з боку влади.
Володимир Козлов, керівник незареєстрованої опозиційної партії «Алга», сумнівається, що владна команда відступає.
«Провалилася ідея референдуму за формою, президент відразу ж заявляє про те, що буде референдум по суті. Адже дострокові вибори, оголошені прямо зараз, не дають можливості кандидатам підготуватися. Практично гра буде в одні ворота», – сказав опозиціонер в інтерв’ю Радіо Свобода.
Аналітики також кажуть, що в Казахстані немає сильної альтернативи Назарбаєву, адже опозиція роз’єднана і слабка.
Росія підіграє казахстанському прем’єрові?
Оглядач Радіо Свобода, колишній директор казахської редакції Мерхат Шаріпжан вважає, що Конституційна рада Казахстану не ухвалює рішень без згоди політичного керівництва держави. Шаріпжан припускає, що на рішення Назарбаєва відмовитися від референдуму могли вплинути нинішні події на Близькому Сході, де тривають антиурядові протести, і події в сусідньому Киргизстані, де минулого року змели владу.
Крім цього, є внутрішні чинники, вважає оглядач. Це конфлікти в найближчому оточенні Назарбаєва, про що свідчать викриття колишнього зятя президента, який називає його «хресним тестем», та можлива опозиція всередині владної команди.
«Ніхто на це не звертає уваги, але зазвичай прем’єр не сидить у кріслі більше двох років – Назарбаєв його прибирає. Сьогоднішній прем’єр почав п’ятий рік – це рекорд і дуже незвично. Якщо подивитися на те, що пише опозиційна преса, то є підстави вважати, що Путін у Росії підтримує прем’єра Каріма Масімова, і в нього є певні сили, щоб протистояти», – каже Мерхат Шаріпжан.
Казахстан ще ніколи не проводив виборів, які б визнала чесними і справедливими Організація і безпеки та співпраці у Європі, хоча Астана там торік і головувала.
