Український Вільний Університет був відкритий 17 січня 1921 року у Відні, столиці Австрії. Це був перший і протягом довгого часу єдиний у світі український університет поза межами України.
Ініціаторами створення УВУ були провідники політичних партій та організацій, військові з армії Української Народної Республіки та Української Галицької армії Західно-Української Народної Республіки, борці за українську самостійність, а також представники української наукової та творчої еліти, які після Першої світової війни та поразки у визвольних змаганнях опинилася в еміграції. Усі вони були противниками більшовизму в СРСР, який із часом перетворився у тоталітарну систему комуністичної партії та НКВС – сталінський режим, який знищував людей, репресував, відправляв до тюрем і концтаборів.
Вільний Університет як альтернатива тоталітаризму
Український вільний університет, МюнхенУкраїнський Вільний Університет виник у відповідь на потребу концентрації ліберальних поглядів та формування демократичних принципів на противагу радянському тоталітаризмові. Насправді, УВУ мав не одне заснування, а три: у Відні, Празі і в Мюнхені. Ми маємо майже вікову тривалість роботи університету, в якій пересікаються початки всіх трьох періодів: віденського (1921 року), празького (1921-1945 роки) та мюнхенського (1945 і досі). І кожний із них мав спільні ідеї при відмінності думок, що стосувалися самого характеру університету, його вимог, умов і традицій. Ці ідеї єднали всіх, і тому університет мав послідовників на усіх нових етапах свого розвитку.
Головна ідея – це необхідність свободи та незалежності думки. УВУ був одиноким форумом поза Україною, який від самого початку засновувався на повазі до людини, до її оригінального погляду та окремого судження.
Тут завжди можна було виявити вільну академічну думку, вільно переглянути складні проблеми України – в політичній, економічній, соціальній, історичній, літературній та інших площинах.
Вільний Університет створив умови для вільного обміну раціональними думками, що спричинило утворення українських студій. І в цьому також простежується спадковість усіх трьох періодів УВУ. Вільний університет був завжди вільним у тому сенсі, що там ніколи не було нетолерантності, а відтак усі режими – східні чи західні, не мали на УВУ жодного впливу.
Університет поставив собі за провідну ідею служити Україні та українцям і виконує цю роль з 20-их років і досі. УВУ спеціалізувався на проблемах України. І хоч ця тематика й не була популярна тоді на Заході, університет відіграв дуже важливу роль у формуванні наукової школи, яку потім перебрали на себе центри українських студій у Гарварді. І зараз УВУ проводить багатогранну педагогічну, науково-дослідницьку й видавничу діяльність.
За 90 років свого існування УВУ зумів здобути визнання й викликати зацікавленість демократичних держав у так званому «українському питанні».
Імена УВУ
В ювілейний рік Університету є нагальна потреба згадати імена видатних українців, які долучилися до створення й розвитку УВУ. Видатні науковці та політичні діячі, такі як Михайло Грушевський, Олександр Колесса, Дмитро Чижевський, Дмитро Антонович, Іван Горбачівський, Дмитро Дорошенко, Павло Зайцев, Володимир Кубійович, Іван Мірчук, Григорій Ващенко, Володимир Янев, Ігор Качуровський, Віктор Коптілов, зробили неоціненний внесок у скарбницю української та світової культури. Велика робота лежить за плечима двох нині живих ректорів – Леоніда Рудницького і Альберта Кіпи, та багатьох інших.
Університет пишається своїми студентами. Ігор Шевченко розпочинав своє навчання в Празі як студент, а потім вже продовжив справу як професор Гарвардського університету. Багато студентів було вже з незалежної України. Студентом був Сергій Квіт, нині президент Києво-Могилянської Академії, кілька ректорів українських вишів та завідувачів кафедр. УВУ зараз плідно співпрацює з провідними вищими навчальними закладами країни.
Новітній етап УВУ
Після кризи останніх років УВУ перебуває зараз на етапі оновлення. Можна вважати, як четвертий етап його існування. Цей етап характеризується посиленням дослідницької функції, що з часом може стати важливішою від навчальної. Сьогодні Вільний Університет вже зовсім відрізняється від того, що було ще 10-20 років тому. Як не парадоксально, але зараз УВУ можливо є найсильнішим за весь повоєнний період і має професуру на 98 відсотків випробувану іншими університетами, 5 професорів починають свою кар'єру.
УВУ має повну фінансову незалежність. Ми маємо нові програми, маємо право промоцій, ми маємо право магістрських звань, маємо право докторату. Програми встановлюємо внутрішньо. Нами опікується Міністерство культури, а не освіти. Отже, ми знаходимося у вигідній ситуації і маємо більше незалежності, аніж якийсь німецький чи український університет, долучений до Болонського процесу. Наш великий плюс і великий козир полягає у тому, що ми вибираємо з Болонського процесу те, що нам імпонує. До того ж, наші дипломи визнані усім західним світом.
Привід згадати
Святкові урочистості для відзначення 90-ліття Українського Вільного Університету розпочнуться у лютому у Відні. Ми покладемо вінок перед меморіальною дошкою у церкві Святої Варвари. Після того буде урочисте відкриття дошки на будинку, де був заснований університет 1921 року. Посольство України організує у себе урочисте прийняття, а Посол прийматиме нас від імені України.
Далі урочистості продовжаться у Мюнхені. Очікується, що вітальну промову там виголосить ректор Українського католицького університету Борис Ґудзяк. На святкування прибуде ректор Львівського університету Іван Вакарчук. Він одержить почесний докторат УВУ. Святковий концерт пройде за керівництва композитора і професора УВУ, а тепер і декана Львівського університету Олександра Козаренка.
УВУ планує відзначити своє 90-ліття й виставками та виданнями. Під час літнього семестру готується виставка праць Василя Крука з фондів УВУ до століття з дня його народження. Заплановано також виставку в університеті Майнс видань творів УВУ за всі роки, а також готується перероблене видання про Український Вільний Університет (1921-2011 роки) з новим вступом і поправками. Туди увійдуть невідомі ще сторінки історії Вільного Університету та усі особистості, причетні до УВУ.
Професор Іван Мигул, ректор Українського Вільного Університету,
Мюнхен, Німеччина
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода.
Ініціаторами створення УВУ були провідники політичних партій та організацій, військові з армії Української Народної Республіки та Української Галицької армії Західно-Української Народної Республіки, борці за українську самостійність, а також представники української наукової та творчої еліти, які після Першої світової війни та поразки у визвольних змаганнях опинилася в еміграції. Усі вони були противниками більшовизму в СРСР, який із часом перетворився у тоталітарну систему комуністичної партії та НКВС – сталінський режим, який знищував людей, репресував, відправляв до тюрем і концтаборів.
Вільний Університет як альтернатива тоталітаризму
Головна ідея – це необхідність свободи та незалежності думки. УВУ був одиноким форумом поза Україною, який від самого початку засновувався на повазі до людини, до її оригінального погляду та окремого судження.
Тут завжди можна було виявити вільну академічну думку, вільно переглянути складні проблеми України – в політичній, економічній, соціальній, історичній, літературній та інших площинах.
Вільний Університет створив умови для вільного обміну раціональними думками, що спричинило утворення українських студій. І в цьому також простежується спадковість усіх трьох періодів УВУ. Вільний університет був завжди вільним у тому сенсі, що там ніколи не було нетолерантності, а відтак усі режими – східні чи західні, не мали на УВУ жодного впливу.
Університет поставив собі за провідну ідею служити Україні та українцям і виконує цю роль з 20-их років і досі. УВУ спеціалізувався на проблемах України. І хоч ця тематика й не була популярна тоді на Заході, університет відіграв дуже важливу роль у формуванні наукової школи, яку потім перебрали на себе центри українських студій у Гарварді. І зараз УВУ проводить багатогранну педагогічну, науково-дослідницьку й видавничу діяльність.
За 90 років свого існування УВУ зумів здобути визнання й викликати зацікавленість демократичних держав у так званому «українському питанні».
Імена УВУ
В ювілейний рік Університету є нагальна потреба згадати імена видатних українців, які долучилися до створення й розвитку УВУ. Видатні науковці та політичні діячі, такі як Михайло Грушевський, Олександр Колесса, Дмитро Чижевський, Дмитро Антонович, Іван Горбачівський, Дмитро Дорошенко, Павло Зайцев, Володимир Кубійович, Іван Мірчук, Григорій Ващенко, Володимир Янев, Ігор Качуровський, Віктор Коптілов, зробили неоціненний внесок у скарбницю української та світової культури. Велика робота лежить за плечима двох нині живих ректорів – Леоніда Рудницького і Альберта Кіпи, та багатьох інших.
Університет пишається своїми студентами. Ігор Шевченко розпочинав своє навчання в Празі як студент, а потім вже продовжив справу як професор Гарвардського університету. Багато студентів було вже з незалежної України. Студентом був Сергій Квіт, нині президент Києво-Могилянської Академії, кілька ректорів українських вишів та завідувачів кафедр. УВУ зараз плідно співпрацює з провідними вищими навчальними закладами країни.
Новітній етап УВУ
Після кризи останніх років УВУ перебуває зараз на етапі оновлення. Можна вважати, як четвертий етап його існування. Цей етап характеризується посиленням дослідницької функції, що з часом може стати важливішою від навчальної. Сьогодні Вільний Університет вже зовсім відрізняється від того, що було ще 10-20 років тому. Як не парадоксально, але зараз УВУ можливо є найсильнішим за весь повоєнний період і має професуру на 98 відсотків випробувану іншими університетами, 5 професорів починають свою кар'єру.
УВУ має повну фінансову незалежність. Ми маємо нові програми, маємо право промоцій, ми маємо право магістрських звань, маємо право докторату. Програми встановлюємо внутрішньо. Нами опікується Міністерство культури, а не освіти. Отже, ми знаходимося у вигідній ситуації і маємо більше незалежності, аніж якийсь німецький чи український університет, долучений до Болонського процесу. Наш великий плюс і великий козир полягає у тому, що ми вибираємо з Болонського процесу те, що нам імпонує. До того ж, наші дипломи визнані усім західним світом.
Привід згадати
Святкові урочистості для відзначення 90-ліття Українського Вільного Університету розпочнуться у лютому у Відні. Ми покладемо вінок перед меморіальною дошкою у церкві Святої Варвари. Після того буде урочисте відкриття дошки на будинку, де був заснований університет 1921 року. Посольство України організує у себе урочисте прийняття, а Посол прийматиме нас від імені України.
Далі урочистості продовжаться у Мюнхені. Очікується, що вітальну промову там виголосить ректор Українського католицького університету Борис Ґудзяк. На святкування прибуде ректор Львівського університету Іван Вакарчук. Він одержить почесний докторат УВУ. Святковий концерт пройде за керівництва композитора і професора УВУ, а тепер і декана Львівського університету Олександра Козаренка.
УВУ планує відзначити своє 90-ліття й виставками та виданнями. Під час літнього семестру готується виставка праць Василя Крука з фондів УВУ до століття з дня його народження. Заплановано також виставку в університеті Майнс видань творів УВУ за всі роки, а також готується перероблене видання про Український Вільний Університет (1921-2011 роки) з новим вступом і поправками. Туди увійдуть невідомі ще сторінки історії Вільного Університету та усі особистості, причетні до УВУ.
Професор Іван Мигул, ректор Українського Вільного Університету,
Мюнхен, Німеччина
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода.
