На Рівненщині зареєстровано понад тисяч дітей із вадами серця. Термінових і складних операцій потребують не всі.
Іванкові з Березнівського району така операція була конче необхідна, розповідла його мама, Світлана Сичик. «Першу операцію нам зробили в Києві одразу ж після народження – йому було вісім днів, другу – в рік і три місяці, – каже вона. – А в 11 років потрібно було робити радикальну операцію».
Але дитина мала супутню патологію. Коли батьки звернулися повторно до клініки для того, щоб провести корекцію – ризик втратити хлопчика був надто високим, і батьки відстрочили оперативне втручання, зауважує обласний дитячий кардіолог, медичний координатор благодійного проекту «Мело» Оксана Лозова.
«В силу важкості патології вони повинні були до нас регулярно звертатися для проведення систематичних курсів лікування. Практично це дитя, до періоду корекції вади, все життя було на медичних препаратах. Він задихався, був синій, не міг вчитися в школі – мусив перебувати на домашньому навчанні», – розповіла лікар.
Тож Іванко отримав висновок клініки про те, що він потребує оперативного лікування за кордоном. «Ми шукали, хотіли потрапити за кордон – і ось, приїхали італійці, й забрали нас на операцію», – розповіла мама хлопця.
Якість хірургічної допомоги не повинна залежати від статків пацієнта
За щасливими для Іванка і ще багатьох маленьких пацієнтів обставинами італійські медики запропонували безкоштовну допомогу українцям ще два роки тому, а минулого року провели відбір дітей, котрим була необхідна першочергова допомога. Фінансування забезпечила Італійська лабораторія співпраці та розвитку «L.I.C.O.S Onlus».
Операція була надскладною, в операційній одночасно перебували 16 медиків. Із дозволу батьків проводили відеозйомку, котра нині стала навчальним фільмом.
Перше, що сказав до мами хлопчик, отямившись у реанімації і подивившись на свої руки: «Дивись, вони порожевіли». Ті, хто знали Іванка раніше, не впізнають його у жвавому, рухливому хлопчикові, котрий любить пірнати і ганяти м’яча.
В українських кардіохірургів також є чому повчитись, однак надсучасні медичні технології, котрі просувають лікаря ближче до успішних операцій, в силу фінансових та соціальних обставин в Україні поки що відстають від середньоєвропейських, вважає директор кардіоцентру Карнело Міньйоза.
До Італії потраплятимуть «проблемні» діти, котрих в Україні або прооперували невчасно, або бояться оперувати через супутні вади здоров’я, або вони мають скрутне соціальне й матеріальне становище. Адже їм необхідні високотехнологічні допомога і реабілітація, каже президент лабораторії співпраці та розвитку «L.I.C.O.S Onlus» Алессандро Калі.
«У нас склалося враження, що в Україні кардіохірургічна допомога є досить централізованою – потужний центр і прогалини у його зв’язку з периферією та областями, і ми подумаємо спільно з рівненськими партнерами, як організувати роботу, щоб поліпшити ситуацію на місці».
Проект «Мело» має кілька складових – пластична, опікова і кардіохірургія. Окрім рівнян, італійці співпрацюють зі столичним Охматдитом, Львівським нейропсихіатричним дитячим диспансером, Дніпропетровською міською дитячою клінічною лікарнею. Нині Рівненська обласна дитяча лікарня є одним з основних партнерів сицилійських лікарів із різних напрямів, у тому числі неонатології, онкогематології, нейропсихіатрії. Налагоджений обмін досвідом і стажування українців в Італії. Студентів і молодих фахівців навчають італійської мови удома, а тоді запрошують на стажування. Розвиток інформаційних технологій дозволяє консультуватися щодня, а в недалекій перспективі – віртуально супроводжувати операції.
Більшість із одинадцяти дітей, яких щойно оглянули італійські лікарі, мають складні вроджені серцеві вади. Як повідомив головний лікар Рівненської обласної дитячої лікарні Віталій Бойко, керівники проекту готові профінансувати модернізацію операційної, щоб вона відповідала сучасним європейським стандартам. За таких умов кардіохірурги зі світовими іменами погоджуються оперувати тут дітей із важкими вродженими вадами серця.
Іванкові з Березнівського району така операція була конче необхідна, розповідла його мама, Світлана Сичик. «Першу операцію нам зробили в Києві одразу ж після народження – йому було вісім днів, другу – в рік і три місяці, – каже вона. – А в 11 років потрібно було робити радикальну операцію».
Але дитина мала супутню патологію. Коли батьки звернулися повторно до клініки для того, щоб провести корекцію – ризик втратити хлопчика був надто високим, і батьки відстрочили оперативне втручання, зауважує обласний дитячий кардіолог, медичний координатор благодійного проекту «Мело» Оксана Лозова.
«В силу важкості патології вони повинні були до нас регулярно звертатися для проведення систематичних курсів лікування. Практично це дитя, до періоду корекції вади, все життя було на медичних препаратах. Він задихався, був синій, не міг вчитися в школі – мусив перебувати на домашньому навчанні», – розповіла лікар.
Тож Іванко отримав висновок клініки про те, що він потребує оперативного лікування за кордоном. «Ми шукали, хотіли потрапити за кордон – і ось, приїхали італійці, й забрали нас на операцію», – розповіла мама хлопця.
Якість хірургічної допомоги не повинна залежати від статків пацієнта
За щасливими для Іванка і ще багатьох маленьких пацієнтів обставинами італійські медики запропонували безкоштовну допомогу українцям ще два роки тому, а минулого року провели відбір дітей, котрим була необхідна першочергова допомога. Фінансування забезпечила Італійська лабораторія співпраці та розвитку «L.I.C.O.S Onlus».
Операція була надскладною, в операційній одночасно перебували 16 медиків. Із дозволу батьків проводили відеозйомку, котра нині стала навчальним фільмом.
Перше, що сказав до мами хлопчик, отямившись у реанімації і подивившись на свої руки: «Дивись, вони порожевіли». Ті, хто знали Іванка раніше, не впізнають його у жвавому, рухливому хлопчикові, котрий любить пірнати і ганяти м’яча.
В українських кардіохірургів також є чому повчитись, однак надсучасні медичні технології, котрі просувають лікаря ближче до успішних операцій, в силу фінансових та соціальних обставин в Україні поки що відстають від середньоєвропейських, вважає директор кардіоцентру Карнело Міньйоза.
До Італії потраплятимуть «проблемні» діти, котрих в Україні або прооперували невчасно, або бояться оперувати через супутні вади здоров’я, або вони мають скрутне соціальне й матеріальне становище. Адже їм необхідні високотехнологічні допомога і реабілітація, каже президент лабораторії співпраці та розвитку «L.I.C.O.S Onlus» Алессандро Калі.
«У нас склалося враження, що в Україні кардіохірургічна допомога є досить централізованою – потужний центр і прогалини у його зв’язку з периферією та областями, і ми подумаємо спільно з рівненськими партнерами, як організувати роботу, щоб поліпшити ситуацію на місці».
Проект «Мело» має кілька складових – пластична, опікова і кардіохірургія. Окрім рівнян, італійці співпрацюють зі столичним Охматдитом, Львівським нейропсихіатричним дитячим диспансером, Дніпропетровською міською дитячою клінічною лікарнею. Нині Рівненська обласна дитяча лікарня є одним з основних партнерів сицилійських лікарів із різних напрямів, у тому числі неонатології, онкогематології, нейропсихіатрії. Налагоджений обмін досвідом і стажування українців в Італії. Студентів і молодих фахівців навчають італійської мови удома, а тоді запрошують на стажування. Розвиток інформаційних технологій дозволяє консультуватися щодня, а в недалекій перспективі – віртуально супроводжувати операції.
Більшість із одинадцяти дітей, яких щойно оглянули італійські лікарі, мають складні вроджені серцеві вади. Як повідомив головний лікар Рівненської обласної дитячої лікарні Віталій Бойко, керівники проекту готові профінансувати модернізацію операційної, щоб вона відповідала сучасним європейським стандартам. За таких умов кардіохірурги зі світовими іменами погоджуються оперувати тут дітей із важкими вродженими вадами серця.
