На Шевченківську премію цього року претендують всього три літератори. Це – Василь Шкляр зі своїм романом про повстанців «Чорний Ворон», поет Павло Вольвач із збіркою «Триб» та Володимир Рутківський із дитячою трилогією «Джури».
На думку українського поета, члена Шевченківського комітету Івана Драча, ідея нинішньої влади зменшити кількість лауреатів позитивно вплине на їхню «якість», а також підніме престиж самої премії.
«Ну, з одного боку воно зле, що менше буде лауреатів, а з іншого – добре, бо рівень цього лауреатського гонору буде вищий, тому що, скажімо, буде не десять чоловік, а п’ять», – говорить він.
Пантюк: премію з літератури – за «громадянський вчинок»
Представники комітету Шевченківської премії коментувати шанси жодного автора не погоджуються. Однак колишній член Шевченківського комітету поет Тарас Федюк зазначає, що хоча кожен твір згаданих авторів має доволі високі шанси, фаворитом він, однак, вважає, все ж, «Чорного ворона», насамперед – через утвердження у цьому творі національної ідеї. Роман написаний у традиціях українського романтизму, розповідає про повстанців Холодного Яру, які борються проти більшовицької влади.
Близьку до цієї позицію висловив також інший український письменник Сергій Пантюк.
«Це більш ніж література. Це – певний громадянський вчинок. Роман Шкляра зачепив суспільство, тобто його однаково спалюють вороги і тулять до серця нормальні люди. Тому очевидно, що отримати премію повинен він, хоча я б її не те, що половинив, а помножив на три і дав усім трьом».
За словами Василя Шкляра, через те, що роман зображає боротьбу прихильників УНР проти більшовицької влади, деякі критики закидають йому мало не профашистські настрої, які сам письменник, зрозуміло, всіляко заперечує.
«Мене звинувачують у тому, що у мене українці гарні, а вороги погані», – нарікає автор. І радить: «Візьміть калькулятор і побачите, що там найбільше негативних героїв – українці».
Тим часом, триває підготовка до зйомок українського фільму за романом «Чорний ворон», зауважує Василь Шкляр. За його словами, режисера обиратимуть на конкурсній основі.
На думку українського поета, члена Шевченківського комітету Івана Драча, ідея нинішньої влади зменшити кількість лауреатів позитивно вплине на їхню «якість», а також підніме престиж самої премії.
«Ну, з одного боку воно зле, що менше буде лауреатів, а з іншого – добре, бо рівень цього лауреатського гонору буде вищий, тому що, скажімо, буде не десять чоловік, а п’ять», – говорить він.
Пантюк: премію з літератури – за «громадянський вчинок»
Представники комітету Шевченківської премії коментувати шанси жодного автора не погоджуються. Однак колишній член Шевченківського комітету поет Тарас Федюк зазначає, що хоча кожен твір згаданих авторів має доволі високі шанси, фаворитом він, однак, вважає, все ж, «Чорного ворона», насамперед – через утвердження у цьому творі національної ідеї. Роман написаний у традиціях українського романтизму, розповідає про повстанців Холодного Яру, які борються проти більшовицької влади.
Близьку до цієї позицію висловив також інший український письменник Сергій Пантюк.
«Це більш ніж література. Це – певний громадянський вчинок. Роман Шкляра зачепив суспільство, тобто його однаково спалюють вороги і тулять до серця нормальні люди. Тому очевидно, що отримати премію повинен він, хоча я б її не те, що половинив, а помножив на три і дав усім трьом».
За словами Василя Шкляра, через те, що роман зображає боротьбу прихильників УНР проти більшовицької влади, деякі критики закидають йому мало не профашистські настрої, які сам письменник, зрозуміло, всіляко заперечує.
«Мене звинувачують у тому, що у мене українці гарні, а вороги погані», – нарікає автор. І радить: «Візьміть калькулятор і побачите, що там найбільше негативних героїв – українці».
Тим часом, триває підготовка до зйомок українського фільму за романом «Чорний ворон», зауважує Василь Шкляр. За його словами, режисера обиратимуть на конкурсній основі.