Заповіт – один з небагатьох правових документів, які людина має укласти особисто, без представників. Заповіт можна неодноразово переоформлювати, тобто змінювати своє бажання щодо передачі майна. Через це нотаріус, який завіряє підпис на документі, має пересвідчитися у дієздатності заповідача, тобто чи може він відповідати за свої вчинки, стверджує правозахисник Дмитро Гройсман.
«Найбільша кількість порушень полягає в тому, що людей вмовляють оформлювати заповіти під якимось тиском. Людині кажуть: іди й оформлюй заповіт. Хоча це досить ризиковано, оскільки від заповіту можна відмовитись, заповіт завжди можна змінити. Багато людей, які оформлюють заповіти можуть забувати, що деякі категорії спадкоємців захищені законом. Наприклад, неповнолітні або непрацездатні діти, не можуть бути позбавлені їхньої долі в спадку. Дуже важливий момент, про який також багато людей не знає, що разом із прийняттям спадку людина приймає також і обов’язки, які залишились за покійним. Якщо в нього були якісь борги, то тоді виникає
обов’язок також і борги віддавати», – наголосив Дмитро Гройсман.
Нові правила оформлення заповітів
Про те, чи написаний заповіт, потенційні спадкоємці зможуть дізнатися відразу після смерті заповідача, а не чекати півроку. І зробити це можна буде у будь-якого нотаріуса. За старими, поки ще чинними нормами, такі відомості надають лише за місцем останнього проживання заповідача. Навіть той, хто не є спадкоємцем за законом, але вважає себе потенційним спадкоємцем за заповітом, зможе дізнатися – чи є такий документ і де його зберігають. Для цього треба мати свідоцтво про смерть заповідача, розповідає заступник міністра юстиції Валерія Лутковська.
«Якщо особа залишає заповіт – цей заповіт заноситься в реєстр. І, відповідно, спадкоємцям буде легше отримати інформацію, де залишено заповіт, про яке майно йдеться, власне, про наявність цього заповіту і т.д. Дізнатися ж треба якось про те, що заповіт залишений. А так це буде інформація, яка буде в реєстрі й буде загальнодоступною», – поінформувала Валерія Лутковська.
Втім, як зауважують юристи, нові правила оформлення не стосуватимуться старих заповітів, написаних до того, як ці правила набудуть чинності.
Заповіти непопулярні серед українців
76 річний киянин Валентин три роки тому оформлював заповіт на сина. Це коштувало йому 100 гривень у приватного нотаріуса. «Робив заповіт сину на все своє майно. Приносив документи на нерухомість і мій паспорт. Якщо я завтра помру, то сину доведеться бігати по цій бюрократії. Треба заздалегідь зробити, щоб йому менше турбот було», – сказав чоловік.
Українці не часто укладають заповіти, зауважує нотаріус Ігор Масюк. У його практиці – всього лише 4-5 заповітів на рік. Це пояснюється тим, що право власності на майно в основному успадковують родичі померлої особи. Згідно з законом, діти отримують рівну частку майна. Заповіт відіграє роль у тому випадку, коли заповідач хоче більшою мірою «обдарувати» когось із нащадків, або заповідає майно сторонній особі.
«У нотаріальних заповітах дуже важко щось підробити, тому що заповіт обов’язково викладається на нотаріальних бланках. Кожен нотаріус щодня має звітувати про витрачання нотаріальних бланків. По-друге, ведеться реєстр нотаріальних дій. В будь-якому разі можна провести експертизу і визначити – справді ця особа підписала заповіт чи ні. Підробити дуже важко. От, коли заповіти посвідчуються іншими посадовими особами (наприклад, в лікарнях) – вони інколи не правильно їх складають», – говорить Ігор Масюк.
Різновиди та умови укладання заповітів
Українське законодавство визнає лише письмову форму заповіту. За своїми видами, розрізняють, зокрема, заповіт з умовою, секретний заповіт, пояснює нотаріус Ігор Масюк.
«Заповіт з умовою – це, коли у особи право на спадкування виникає у разі, якщо вона виконала якусь умову, яку висунув спадкодавець. Наприклад, я можу заповідати свій будинок за умови, що він на момент моєї смерті здобуде вищу освіту. Якщо він не здобув, то він – не спадкоємець. Секретний заповіт – це, коли нотаріус не ознайомлюється зі змістом. Але до того як складати секретний заповіт, краще піти до нотаріуса і порадитись як правильно його скласти, щоб в майбутньому не визнали його недійсним», – наголосив нотаріус.
За новим законодавством, укладати заповіт можна буде не лише на користь родичів та близьких покійного. Спадкоємцем може бути будь-яка людина, і навіть організація (зокрема, іноземна). Також у заповітах можна розписувати – не лише майно, але і права, і обов'язки, які належать чи належатимуть заповідачу. Заповіт можна писати не лише від однієї особи, він може бути загальним заповітом подружжя – стосовно майна у спільній власності.
«Найбільша кількість порушень полягає в тому, що людей вмовляють оформлювати заповіти під якимось тиском. Людині кажуть: іди й оформлюй заповіт. Хоча це досить ризиковано, оскільки від заповіту можна відмовитись, заповіт завжди можна змінити. Багато людей, які оформлюють заповіти можуть забувати, що деякі категорії спадкоємців захищені законом. Наприклад, неповнолітні або непрацездатні діти, не можуть бути позбавлені їхньої долі в спадку. Дуже важливий момент, про який також багато людей не знає, що разом із прийняттям спадку людина приймає також і обов’язки, які залишились за покійним. Якщо в нього були якісь борги, то тоді виникає
обов’язок також і борги віддавати», – наголосив Дмитро Гройсман.
Нові правила оформлення заповітів
Про те, чи написаний заповіт, потенційні спадкоємці зможуть дізнатися відразу після смерті заповідача, а не чекати півроку. І зробити це можна буде у будь-якого нотаріуса. За старими, поки ще чинними нормами, такі відомості надають лише за місцем останнього проживання заповідача. Навіть той, хто не є спадкоємцем за законом, але вважає себе потенційним спадкоємцем за заповітом, зможе дізнатися – чи є такий документ і де його зберігають. Для цього треба мати свідоцтво про смерть заповідача, розповідає заступник міністра юстиції Валерія Лутковська.
«Якщо особа залишає заповіт – цей заповіт заноситься в реєстр. І, відповідно, спадкоємцям буде легше отримати інформацію, де залишено заповіт, про яке майно йдеться, власне, про наявність цього заповіту і т.д. Дізнатися ж треба якось про те, що заповіт залишений. А так це буде інформація, яка буде в реєстрі й буде загальнодоступною», – поінформувала Валерія Лутковська.
Втім, як зауважують юристи, нові правила оформлення не стосуватимуться старих заповітів, написаних до того, як ці правила набудуть чинності.
Заповіти непопулярні серед українців
76 річний киянин Валентин три роки тому оформлював заповіт на сина. Це коштувало йому 100 гривень у приватного нотаріуса. «Робив заповіт сину на все своє майно. Приносив документи на нерухомість і мій паспорт. Якщо я завтра помру, то сину доведеться бігати по цій бюрократії. Треба заздалегідь зробити, щоб йому менше турбот було», – сказав чоловік.
Українці не часто укладають заповіти, зауважує нотаріус Ігор Масюк. У його практиці – всього лише 4-5 заповітів на рік. Це пояснюється тим, що право власності на майно в основному успадковують родичі померлої особи. Згідно з законом, діти отримують рівну частку майна. Заповіт відіграє роль у тому випадку, коли заповідач хоче більшою мірою «обдарувати» когось із нащадків, або заповідає майно сторонній особі.
«У нотаріальних заповітах дуже важко щось підробити, тому що заповіт обов’язково викладається на нотаріальних бланках. Кожен нотаріус щодня має звітувати про витрачання нотаріальних бланків. По-друге, ведеться реєстр нотаріальних дій. В будь-якому разі можна провести експертизу і визначити – справді ця особа підписала заповіт чи ні. Підробити дуже важко. От, коли заповіти посвідчуються іншими посадовими особами (наприклад, в лікарнях) – вони інколи не правильно їх складають», – говорить Ігор Масюк.
Різновиди та умови укладання заповітів
Українське законодавство визнає лише письмову форму заповіту. За своїми видами, розрізняють, зокрема, заповіт з умовою, секретний заповіт, пояснює нотаріус Ігор Масюк.
«Заповіт з умовою – це, коли у особи право на спадкування виникає у разі, якщо вона виконала якусь умову, яку висунув спадкодавець. Наприклад, я можу заповідати свій будинок за умови, що він на момент моєї смерті здобуде вищу освіту. Якщо він не здобув, то він – не спадкоємець. Секретний заповіт – це, коли нотаріус не ознайомлюється зі змістом. Але до того як складати секретний заповіт, краще піти до нотаріуса і порадитись як правильно його скласти, щоб в майбутньому не визнали його недійсним», – наголосив нотаріус.
За новим законодавством, укладати заповіт можна буде не лише на користь родичів та близьких покійного. Спадкоємцем може бути будь-яка людина, і навіть організація (зокрема, іноземна). Також у заповітах можна розписувати – не лише майно, але і права, і обов'язки, які належать чи належатимуть заповідачу. Заповіт можна писати не лише від однієї особи, він може бути загальним заповітом подружжя – стосовно майна у спільній власності.
