Вона молода, освічена і любить Норвегію. Нещодавно опублікувала успішну книгу, за яку норвезький журнал назвав її «Громадянином 2010 року». Але, народжена у Владикавказі (Північна Осетія), Марія Амелі (справжнє ім’я якої, за деякими даними, Мадіна Саламова) залишається нелегальною мігранткою.
У вересні вона опублікувала книгу «Нелегальний норвежець», в якій змальовує свою долю. Ця історія зворушила багатьох норвежців. Близько тисячі жителів Осло цього тижня вийшли на вулиці, протестуючи проти депортації Амелі. Ще понад 90 тисяч виступили на її підтримку на соціальній мережі Facebook.
«Норвегія не повинна робити винятків»
Але норвезька влада не піддається тиску. Минулого тижня в операції затримання Марії Амелі взяли участь вісім поліцейських, які помістили дівчину в притулок для мігрантів біля Осло. 18 січня її випустили,
але дівчину, певно, таки депортують найближчим часом до Росії.
В інтерв’ю норвезькій корпорації телерадіомовлення, після того, як її випустили з притулку, Марія Амелі заявила: «Я живу в постійному страху. Коли я роблю паузу на кілька хвилин, то мені стає важко дихати, так я себе почувала в притулку. Я довго йшла, боролася за себе. Мої друзі і ціла країна підтримували мене у цій боротьбі. Куди я тепер повинна йти? Мій дім тут, у Норвегії».
Прихильники Амелі звернулися до прем’єра Норвегії. Але Єнс Столтенберґ дав зрозуміти, що не виступатиме на її підтримку.
«Ми повинні до всіх ставитися однаково і не робити винятків через те, що людина привернула багато уваги. Якщо ми почнемо робити винятки, то отримаємо тисячі безпідставних прохань про притулок», – заявив норвезький лідер.
Правозахисники вважають, що Марія Амелі не може нести відповідальності за порушення законів, бо коли її родина просила про політичний притулок у Норвегії і отримала відмову, то дівчина була неповнолітньою. Її батьки покинули Північний Кавказ після того, як отримали смертельні погрози від місцевої влади за відмову поділитися своїм бізнесом. Перед тим, як опинитися у Норвегії, родина Амелі також певний час жила в Україні й Фінляндії, де їм також відмовили у праві на проживання.
Чимало норвежців вважають, що саме написана Амелі книга, яка розповідає про корупцію й упередженість у норвезькій міграційній службі, і стала причиною суворого судового рішення про депортацію.
Амелі успішно інтегрувалася в норвезьке суспільство
Беріт Ліндеман із норвезького Гельсінського комітету каже, що її співвітчизники захоплюються сміливістю Марії Амелі і тим, що вона успішно інтегрувалася у норвезьке суспільство.
«Вона змогла вивчити норвезьку мову за півтора року, вона закінчила норвезьку школу з лише найкращими оцінками через два роки після приїзду до Норвегії. Вона змогла вступити до університету, де отримала диплом магістра з найкращими оцінками», – каже норвезька правозахсиниця.
Після арешту Марії Амелі запропонували роботу в Норвегії і теоретично вона могла б повернутися за робочою візою. Але після депортації їй буде заборонений в’їзд до Норвегії на кілька років. До того ж дівчина не має паспорта, бо покинула Росію, коли їй було 12 років.
Допомогти Амелі, яка не має у Росії ні друзів, ані рідних, пообіцяла російська правозахисна організація «Меморіал». Її батьки тим часом далі переховуються десь у Норвегії.
У вересні вона опублікувала книгу «Нелегальний норвежець», в якій змальовує свою долю. Ця історія зворушила багатьох норвежців. Близько тисячі жителів Осло цього тижня вийшли на вулиці, протестуючи проти депортації Амелі. Ще понад 90 тисяч виступили на її підтримку на соціальній мережі Facebook.
«Норвегія не повинна робити винятків»
Але норвезька влада не піддається тиску. Минулого тижня в операції затримання Марії Амелі взяли участь вісім поліцейських, які помістили дівчину в притулок для мігрантів біля Осло. 18 січня її випустили,
але дівчину, певно, таки депортують найближчим часом до Росії.
В інтерв’ю норвезькій корпорації телерадіомовлення, після того, як її випустили з притулку, Марія Амелі заявила: «Я живу в постійному страху. Коли я роблю паузу на кілька хвилин, то мені стає важко дихати, так я себе почувала в притулку. Я довго йшла, боролася за себе. Мої друзі і ціла країна підтримували мене у цій боротьбі. Куди я тепер повинна йти? Мій дім тут, у Норвегії».
Прихильники Амелі звернулися до прем’єра Норвегії. Але Єнс Столтенберґ дав зрозуміти, що не виступатиме на її підтримку.
«Ми повинні до всіх ставитися однаково і не робити винятків через те, що людина привернула багато уваги. Якщо ми почнемо робити винятки, то отримаємо тисячі безпідставних прохань про притулок», – заявив норвезький лідер.
Правозахисники вважають, що Марія Амелі не може нести відповідальності за порушення законів, бо коли її родина просила про політичний притулок у Норвегії і отримала відмову, то дівчина була неповнолітньою. Її батьки покинули Північний Кавказ після того, як отримали смертельні погрози від місцевої влади за відмову поділитися своїм бізнесом. Перед тим, як опинитися у Норвегії, родина Амелі також певний час жила в Україні й Фінляндії, де їм також відмовили у праві на проживання.
Чимало норвежців вважають, що саме написана Амелі книга, яка розповідає про корупцію й упередженість у норвезькій міграційній службі, і стала причиною суворого судового рішення про депортацію.
Амелі успішно інтегрувалася в норвезьке суспільство
Беріт Ліндеман із норвезького Гельсінського комітету каже, що її співвітчизники захоплюються сміливістю Марії Амелі і тим, що вона успішно інтегрувалася у норвезьке суспільство.
«Вона змогла вивчити норвезьку мову за півтора року, вона закінчила норвезьку школу з лише найкращими оцінками через два роки після приїзду до Норвегії. Вона змогла вступити до університету, де отримала диплом магістра з найкращими оцінками», – каже норвезька правозахсиниця.
Після арешту Марії Амелі запропонували роботу в Норвегії і теоретично вона могла б повернутися за робочою візою. Але після депортації їй буде заборонений в’їзд до Норвегії на кілька років. До того ж дівчина не має паспорта, бо покинула Росію, коли їй було 12 років.
Допомогти Амелі, яка не має у Росії ні друзів, ані рідних, пообіцяла російська правозахисна організація «Меморіал». Її батьки тим часом далі переховуються десь у Норвегії.
