У вірменських печерах дослідники знайшли конкретні докази, що саме тут 6 тисяч років тому готували вино. До цього найдавніші археологічні докази виготовлення спиртних напоїв були знайдені в Китаї, де готували ферментований напій з рису, меду, глоду та винограду.
Вірменський археолог Борис Ґаспарян очолює наукову експедицію, що знайшла цю древню винарню. Він зазначає, що це відкриття дає чітку інформацію про стан культивування рослин того періоду. «Ми відкрили найдавніші у світі прилади для виготовлення вина. Якщо 6 тисяч років тому люди виробляли вино, це значить, що вони вже культивували виноград», – наголошує науковець.
Продовження традицій
Це все дуже подобається місцевим жителям, адже для них вино – це і життя. Кіма, яка все життя прожила неподалік печер, де уперше почали виробляти вино тисячі років тому, продовжує цю шляхетну справу. Вона виробляє домашнє вино і продає його в кіоску. Відкриття найстарішого у світі винного заводу неподалік її села хвилює Кіму, але й водночас ставить перед нею певні вимоги. Щодо вина, то головне якість, каже вона, вино мусить бути добрим. «Хочеться далі виробляти добре вино, вино високої якості. Це важливо. Почуваєш себе гордою, коли воно хороше. Скоро це місце перетвориться на туристичну атракцію, люди почнуть приїжджати», – зауважує жінка.
У печері знайшли 60-сантиметровий бак, де ферментували виноград, також знайдено залишки роздавленого винограду, виноградне насіння та листя. Неподалік було місце поховання, що свідчить про те, що вино, ймовірно, використовували під час похоронних ритуалів.
Голова вірменської асоціації виноробів Аваґ Арутюнян переконаний, що це відкриття посилить позиції вірменських вин. Це – можливість активніше просувати вірменські вина на міжнародному ринку. Але це вино обов'язково має бути чудовим, наголошує він. «Ми могли б зайняти певну нішу на міжнародному винному ринку. Однак наші ресурси такі недостатні, що ми не маємо права виробляти дешеве вино», – каже Арутюнян.
Можливості великі, але інвестицій катма
Місцева приповідка про вино звучить так: Якщо п’єте багато вина – це погано. Якщо взагалі не п’єте – це набагато гірше. Однак якщо п’єте помірковано – це прекрасно.
Виробництво вина у Вірменії занепало під час антиалкогольної кампанії Михайла Горбачова. Половину виноградників країни, що займали 36 тисяч гектарів, вирубали. Залишилося всього 15 тисяч 600 гектарів.
Нові виноробні технології дорогі, отож від часу проголошення незалежності вірменська винна промисловість не зазнала значних інвестицій. Вірменія, як і багато інших пострадянських країн, переживає економічну кризу.
За часів Холодної війни радянська влада досліджувала печери в цьому регіоні Вірменії для того, щоб там розбудувати сховища від ядерної атаки. Три роки тому археологи почали ретельно вивчати ці печери, вириті в глибокій ущелині неподалік села Арені. Саме тут минулого червня знайшли найстаріший черевик, якому 5 з половиною тисяч років, а також залишки тканин та інші пам’ятки людського побуту.
Вірменський археолог Борис Ґаспарян очолює наукову експедицію, що знайшла цю древню винарню. Він зазначає, що це відкриття дає чітку інформацію про стан культивування рослин того періоду. «Ми відкрили найдавніші у світі прилади для виготовлення вина. Якщо 6 тисяч років тому люди виробляли вино, це значить, що вони вже культивували виноград», – наголошує науковець.
Продовження традицій
Це все дуже подобається місцевим жителям, адже для них вино – це і життя. Кіма, яка все життя прожила неподалік печер, де уперше почали виробляти вино тисячі років тому, продовжує цю шляхетну справу. Вона виробляє домашнє вино і продає його в кіоску. Відкриття найстарішого у світі винного заводу неподалік її села хвилює Кіму, але й водночас ставить перед нею певні вимоги. Щодо вина, то головне якість, каже вона, вино мусить бути добрим. «Хочеться далі виробляти добре вино, вино високої якості. Це важливо. Почуваєш себе гордою, коли воно хороше. Скоро це місце перетвориться на туристичну атракцію, люди почнуть приїжджати», – зауважує жінка.
У печері знайшли 60-сантиметровий бак, де ферментували виноград, також знайдено залишки роздавленого винограду, виноградне насіння та листя. Неподалік було місце поховання, що свідчить про те, що вино, ймовірно, використовували під час похоронних ритуалів.
Голова вірменської асоціації виноробів Аваґ Арутюнян переконаний, що це відкриття посилить позиції вірменських вин. Це – можливість активніше просувати вірменські вина на міжнародному ринку. Але це вино обов'язково має бути чудовим, наголошує він. «Ми могли б зайняти певну нішу на міжнародному винному ринку. Однак наші ресурси такі недостатні, що ми не маємо права виробляти дешеве вино», – каже Арутюнян.
Можливості великі, але інвестицій катма
Місцева приповідка про вино звучить так: Якщо п’єте багато вина – це погано. Якщо взагалі не п’єте – це набагато гірше. Однак якщо п’єте помірковано – це прекрасно.
Виробництво вина у Вірменії занепало під час антиалкогольної кампанії Михайла Горбачова. Половину виноградників країни, що займали 36 тисяч гектарів, вирубали. Залишилося всього 15 тисяч 600 гектарів.
Нові виноробні технології дорогі, отож від часу проголошення незалежності вірменська винна промисловість не зазнала значних інвестицій. Вірменія, як і багато інших пострадянських країн, переживає економічну кризу.
За часів Холодної війни радянська влада досліджувала печери в цьому регіоні Вірменії для того, щоб там розбудувати сховища від ядерної атаки. Три роки тому археологи почали ретельно вивчати ці печери, вириті в глибокій ущелині неподалік села Арені. Саме тут минулого червня знайшли найстаріший черевик, якому 5 з половиною тисяч років, а також залишки тканин та інші пам’ятки людського побуту.