Leopold Museum у Відні – одна з найяскравіших візиток австрійської столиці. Водночас Leopold Museum є одним із наймолодших художніх музеїв Австрії, цього року йому виповнюється лише 10 років.
Основою заснування музею послужила унікальна за мистецькою вартістю приватна збірка Рудольфа та Елізабет Леопольдів, яку вони подарували Відню. Збірку складають передусім твори європейської сецесії на чолі з унікальною колекцією робіт Ґустава Клімта. Колись говорили, що саме Еґон Шіле зможе зайняти його місце. Він також починав у традиціях сецесії з її гнучкою, плавною лінією й мозаїчною, подібною до павиного пера колористичною гамою. Однак Шіле пішов далі, витворивши власний стиль.
Власна дорога Еґона Шіле
Працюючи переважно графічними техніками – олівцем, пастеллю чи акварельними фарбами, Еґон Шіле створив галерею виразно чутливих постатей переважно молодих жінок і чоловіків, прикрашених абстрактними декоративними драперіями, з обличчями, формованими нервовою переривчастою лінією.
Велика серія цих творів була створена Шіле під час перебування у Чеському Крумлові, місті, звідки походили його мама. Крумлов Шіле любив, сюди повертався, як писав в одному з листів, «щоб почути, як розмовляють маленькі будиночки, щоб бігати полями... і нюхати теплі квіти в моху, потім я створю речі так само прекрасні, як поля барв».
Це море барв, колористично витончені жіночі акти, портрети включно з портретом дружини Едіт нині можна побачити в розширеній експозиції творчості Еґона Шіле у віденському Leopold Museum.
До словацького Свидника за українською культурою
Місто Свидник знаходиться на південному сході Словаччини, в мальовничому районі Низьких Бескидів, здавен заселеному українцями. Однією з окрас Свидника є Музей української культури – важливий центр освітнього і культурного життя української громади, а також місце, куди приводить дорога багатьох дослідників із України.
Свидницький музей, який був заснований у 1956 році, зберігає унікальну збірку творів українського декоративно-прикладного мистецтва, а також роботи професійних митців – Юрія Вовка, Ніни Левитської, Івана Кульця, Павла Громницького. На правах філії тут також працює Музей народної архітектури під відкритим небом.
Остання виставка, яку підготував Музей, називається «Привабливий запах чаю». Ïї експозиція розкриває чародійні властивості трав і зілля в українських Бескидах, розповідями про них повняться фольклор і традиції, зазначає куратор виставки Надя Вархолова.
«Можливо, що дехто сумнівається в тому, чи виставка чаїв взагалі має місце в музейних просторах. Я думаю, що має, оскільки йдеться виключно про лікувальні чаї, виготовлені з лікарського зілля, – каже вона. – Лікування лікарськими рослинами, тобто фітотерапія, створювало найстаршу і найбагатшу частину народної медицини. Для цієї мети використовувались листки, квіти, стебла, сім’ячка, коріння. Народні знахарі точно знали, котре зіллячко і на яку хворобу придатне
і лікували ними як людей, так і домашніх тварин».
Як розповіла Надя Вархолова, на цих землях є цілі села, відомі своїми травними знахарями, їх тут називають «бачами». «Бачі» добре знали чародійні властивості трав, могли відігнати будь-яку хворобу чи навпаки, причарувати щедрі дари чи кохання. Виставка у Свиднику відкрита до кінця січня цього року.
Йонас Кауфманн зачарував Прагу
Тимчасом у Празі виступив відомий німецький тенор Йонас Кауфманн, якого нині зараховують до найталановитіших вокалістів Європи.
Шанувальників bellcanto 40-літній співак потішив не тільки майстерним виконанням арій з оперної класики, але й драматичними здібностями, які перетворили виступ Йонаса Кауфманна у справжнє театральне дійство.
Основою заснування музею послужила унікальна за мистецькою вартістю приватна збірка Рудольфа та Елізабет Леопольдів, яку вони подарували Відню. Збірку складають передусім твори європейської сецесії на чолі з унікальною колекцією робіт Ґустава Клімта. Колись говорили, що саме Еґон Шіле зможе зайняти його місце. Він також починав у традиціях сецесії з її гнучкою, плавною лінією й мозаїчною, подібною до павиного пера колористичною гамою. Однак Шіле пішов далі, витворивши власний стиль.
Власна дорога Еґона Шіле
Працюючи переважно графічними техніками – олівцем, пастеллю чи акварельними фарбами, Еґон Шіле створив галерею виразно чутливих постатей переважно молодих жінок і чоловіків, прикрашених абстрактними декоративними драперіями, з обличчями, формованими нервовою переривчастою лінією.
Велика серія цих творів була створена Шіле під час перебування у Чеському Крумлові, місті, звідки походили його мама. Крумлов Шіле любив, сюди повертався, як писав в одному з листів, «щоб почути, як розмовляють маленькі будиночки, щоб бігати полями... і нюхати теплі квіти в моху, потім я створю речі так само прекрасні, як поля барв».
Це море барв, колористично витончені жіночі акти, портрети включно з портретом дружини Едіт нині можна побачити в розширеній експозиції творчості Еґона Шіле у віденському Leopold Museum.
До словацького Свидника за українською культурою
Місто Свидник знаходиться на південному сході Словаччини, в мальовничому районі Низьких Бескидів, здавен заселеному українцями. Однією з окрас Свидника є Музей української культури – важливий центр освітнього і культурного життя української громади, а також місце, куди приводить дорога багатьох дослідників із України.
Свидницький музей, який був заснований у 1956 році, зберігає унікальну збірку творів українського декоративно-прикладного мистецтва, а також роботи професійних митців – Юрія Вовка, Ніни Левитської, Івана Кульця, Павла Громницького. На правах філії тут також працює Музей народної архітектури під відкритим небом.
Остання виставка, яку підготував Музей, називається «Привабливий запах чаю». Ïї експозиція розкриває чародійні властивості трав і зілля в українських Бескидах, розповідями про них повняться фольклор і традиції, зазначає куратор виставки Надя Вархолова.
«Можливо, що дехто сумнівається в тому, чи виставка чаїв взагалі має місце в музейних просторах. Я думаю, що має, оскільки йдеться виключно про лікувальні чаї, виготовлені з лікарського зілля, – каже вона. – Лікування лікарськими рослинами, тобто фітотерапія, створювало найстаршу і найбагатшу частину народної медицини. Для цієї мети використовувались листки, квіти, стебла, сім’ячка, коріння. Народні знахарі точно знали, котре зіллячко і на яку хворобу придатне
і лікували ними як людей, так і домашніх тварин».
Як розповіла Надя Вархолова, на цих землях є цілі села, відомі своїми травними знахарями, їх тут називають «бачами». «Бачі» добре знали чародійні властивості трав, могли відігнати будь-яку хворобу чи навпаки, причарувати щедрі дари чи кохання. Виставка у Свиднику відкрита до кінця січня цього року.
Йонас Кауфманн зачарував Прагу
Тимчасом у Празі виступив відомий німецький тенор Йонас Кауфманн, якого нині зараховують до найталановитіших вокалістів Європи.
Шанувальників bellcanto 40-літній співак потішив не тільки майстерним виконанням арій з оперної класики, але й драматичними здібностями, які перетворили виступ Йонаса Кауфманна у справжнє театральне дійство.
