Доступність посилання

ТОП новини

Війна за своїх героїв


Степан Бандера (1909–1959)
Степан Бандера (1909–1959)

Київ – Присвоєння звання Героя України історичним особам розколює Україну. Про це заявляють українські історики. Вони закликають політиків не маніпулювати минулим. За їхніми словами, поки політики даватимуть оцінки Бандері чи Сталінові, доти в Україні триватимуть всенародні суперечки та судові справи щодо героїзму цих персон.

Cуд у Донецьку скасував минулого року звання Героя України Степанові Бандері, мотивуючи це тим, що провідник ОУН не був громадянином України. Подібну справу щодо Героя України, головнокомандувача УПА Романа Шухевича розглядає нині Вищий адміністративний суд Києва.

А напередодні був підірваний пам’ятник Йосипові Сталіну в Запоріжжі. Заарештували низку осіб за звинуваченням у причетності до вибуху. Їм інкримінують тероризм.

Дискредитовані герої

Для українських політиків трактування історії стало інструментом політичного впливу. Зі зміною влади змінюються герої, а це породжує суспільний неспокій, зазначає Владислав Верстюк, завідувач відділу Інституту історії Академії наук України.

За його словами, кожна легітимна в Україні партія повинна мати право вшановувати власних героїв. Однак саме звання Героя України він називає надуманим і дискредитованим в Україні.

«Вважаю абсурдним присвоювати людям, які себе легітимізували своєю діяльністю, звання героя, – каже історик. – Три президенти видали звання Героя України вже, напевне, кільком сотням людей. І серед них ви знайдете таких людей, що, якби Бандера серед них з’явився, йому було б не дуже зручно в цій компанії».

Серед таких компрометуючих «героїв» Владислав Вірстюк вказує на радянського енкаведиста Івана Кудрю, який отримав звання героя за мінування Києва. «Якщо у вересні 1941 році був підірваний Хрещатик і людина, яка це робила, потім стала героєм Радянського Союзу, це був тероризм чи ні?» – зауважує науковець.

Щоб розвіяти сумніви про героїзм історичних постатей або розвінчати міфи, Владислав Верстюк закликає відкрити архіви, особливо щодо діяльності радянських спецслужб на території України. На його думку, приховування архівів свідчить про бажання певних сил приховувати історію.

«Є пам’ятники і деспотам, і самодержцям… ні на кого це не впливає» – комуніст Солдатенко

Утриматись політикам від історичних оцінок закликає і член Центрального комітету Компартії України, історик Сергій Гмиря. Як комуніст він – за вшанування радянського генсекретаря Сталіна. Водночас Гмиря визнає, що причиною позбавлення Бандери звання Героя була формальність (провідник УПА, як вважає суд, не був громадянином України).

«Я б зняв з Бандери не за це звання Героя, для мене це великий компроміс. Але є формальні підстави», – каже Гмиря.

Формальна підстава – це прецедент, парирує історик Верстюк. За його словами, якщо за формальними підставами всі політичні сили почнуть подавати позови, це призведе до розпалювання ворожнечі за власних героїв. А ланцюгова реакція розколе країну.

Про можливість акцій у відповідь говорить і керівник Українського інституту національної пам’яті, комуніст Валерій Солдатенко. Коментуючи підрив пам’ятника Йосипові Сталіну у Запоріжжі, він сказав: «Я не знаю відповіді на питання про мотивацію встановлення пам’ятника там, кому це потрібно було зараз, що він вирішував. Є пам’ятники, як ви знаєте, і деспотам, і самодержцям, які нікому не заважають. Ходять повз них люди, і ні на кого це не впливає. Історію, як правило, знову і знову починають переоцінювати. Є акції, які потім викликають ланцюгову реакцію».

Ланцюг політичних акцій за відстоювання честі своїх героїв тим часом триває. У Запоріжжі Компартія обіцяє поставити новий постамент Сталінові. Партія «Наша Україна», за повідомленням речника екс-президента Ющенка Ірини Ванникової, всіма засобами виборюватиме звання Героїв України для Бандери – в апеляційному суді, а Шухевича – у судді останньої інстанції.

Героїв створює віра в героїзм, казав Бенджамін Дізраелі, англійський політик та відомий письменник. Може, саме віри в героїзм українцям і не вистачає?
  • Зображення 16x9

    Ярина Матвійчук

    Приєдналася до команди «Голосу Америки» у 2014 році. Перед тим працювала в американському журналі National Geographic та на Радіо Свобода ведучою та редактором програми «Ранкова Свобода». У Києві волонтерила на «Радіо Марія» та в кіностудії Cinema House Group, у Гавані доглядала за хворими українськими дітьми в рамках проєкту «Україна – Куба». Розповідає, що любить книжки і поважає добре почуття гумору. Рецептом свого життя називає «Похвалу глупоті» Е. Роттердамського. Мріє покататися на всіх видах транспорту та спробувати їжу різних народів світу.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG