Йдеться про колективну скаргу півтора десятка закордонних інвесторів із Німеччини, Чехії, Голландії, Австрії та деяких інших країн (у тому числі німецький RWE та E.On, а так само Deutsche Telekom, чеський CEZ, австрійські OMW і Spar, голладські ING та Aegon, а також французька компанія AXA), які вклали солідний капітал в угорську економіку.
Деякі з них з’явилися в Угорщині ще наприкінці 1980-х років, інші освоювали місцевий ринок у період активної приватизації державного майна в середині 1990-х років і пізніше. Попри те, що в країні кожні 4 роки демократичним шляхом змінювалися уряди, ніхто з них до кінця минулого року не замахувався на пільги і преференції транснаціональних компаній (ТНК).
Арифметика офіційна й прихована
З одного боку це сприяло тому, що зріс притік в Угорщину іноземного капіталу. Водночас експерти вважають, що неафішовані прибутки ТНК удвічі більші, ніж показує статистика.
«За 22 роки мультинаціональні компанії вклали в угорську економіку інвестицій на суму 60 мільярдів євро. Але цікаво, що приблизно стільки ж коштів у вигляді різноманітних пільг, у тому числі державних субсидій, а також через звільнення від окремих видів податків, безкоштовну оренду об’єктів інфраструктури тощо вони заощадили. Причому нам відомо, що чимало преференцій від держави ТНК отримали не зовсім законно... За неофіційними даними, загальний прибуток цих компаній упродовж 22 років обчислюється цифрою 130 мільярдів євро», – зазначив доктор економічних наук із Будапешта Ласло Боґар.
Отож із нового року всі крупні компанії з-за кордону повинні сплачувати в Угорщині підвищений податок із прибутків. Необхідність його введення консервативний уряд Віктора Орбана обґрунтовує тим, що бюджет Угорщини має 4-відсотковий дефіцит, не кажучи про 100 мільярдний (у доларах) зовнішній борг.
Деякі праворадикальні опозиційні об’єднання Угорщини теж вважають, що ТНК повинні розділити фінансові тягарі держави нарівні з угорськими підприємствами.
Член Європарламенту від правоекстремістської партії «Йоббік» Крістіна Морваї з цього приводу заявила: «Так вважаємо не тільки ми, але й переважна частина угорців; обурюються в цілому і по Європі – дрібні підприємці, індивідуальники, фермери, службовці... Вони говорять, що це, образно кажучи, велика безпардонність приватизувати власний інтерес і націоналізувати витрати і завдану шкоду».
Втім, поділяючи тривогу електорату партії «Йоббік» і менш войовничо налаштованої правлячої консервативної більшості, професор Ласло Боґар та його колега економіст Ласло Чаба закликають угорський уряд почекати з підвищенням податків для мультинаціональних компаній. Ці експерти попереджають, що Євросоюз має достатньо правових важелів впливу на Угорщину, щоб примусити її скасувати суперечливий, на погляд офіційного Брюсселя, новий податковий кодекс.
Деякі з них з’явилися в Угорщині ще наприкінці 1980-х років, інші освоювали місцевий ринок у період активної приватизації державного майна в середині 1990-х років і пізніше. Попри те, що в країні кожні 4 роки демократичним шляхом змінювалися уряди, ніхто з них до кінця минулого року не замахувався на пільги і преференції транснаціональних компаній (ТНК).
Арифметика офіційна й прихована
З одного боку це сприяло тому, що зріс притік в Угорщину іноземного капіталу. Водночас експерти вважають, що неафішовані прибутки ТНК удвічі більші, ніж показує статистика.
«За 22 роки мультинаціональні компанії вклали в угорську економіку інвестицій на суму 60 мільярдів євро. Але цікаво, що приблизно стільки ж коштів у вигляді різноманітних пільг, у тому числі державних субсидій, а також через звільнення від окремих видів податків, безкоштовну оренду об’єктів інфраструктури тощо вони заощадили. Причому нам відомо, що чимало преференцій від держави ТНК отримали не зовсім законно... За неофіційними даними, загальний прибуток цих компаній упродовж 22 років обчислюється цифрою 130 мільярдів євро», – зазначив доктор економічних наук із Будапешта Ласло Боґар.
Отож із нового року всі крупні компанії з-за кордону повинні сплачувати в Угорщині підвищений податок із прибутків. Необхідність його введення консервативний уряд Віктора Орбана обґрунтовує тим, що бюджет Угорщини має 4-відсотковий дефіцит, не кажучи про 100 мільярдний (у доларах) зовнішній борг.
Деякі праворадикальні опозиційні об’єднання Угорщини теж вважають, що ТНК повинні розділити фінансові тягарі держави нарівні з угорськими підприємствами.
Член Європарламенту від правоекстремістської партії «Йоббік» Крістіна Морваї з цього приводу заявила: «Так вважаємо не тільки ми, але й переважна частина угорців; обурюються в цілому і по Європі – дрібні підприємці, індивідуальники, фермери, службовці... Вони говорять, що це, образно кажучи, велика безпардонність приватизувати власний інтерес і націоналізувати витрати і завдану шкоду».
Втім, поділяючи тривогу електорату партії «Йоббік» і менш войовничо налаштованої правлячої консервативної більшості, професор Ласло Боґар та його колега економіст Ласло Чаба закликають угорський уряд почекати з підвищенням податків для мультинаціональних компаній. Ці експерти попереджають, що Євросоюз має достатньо правових важелів впливу на Угорщину, щоб примусити її скасувати суперечливий, на погляд офіційного Брюсселя, новий податковий кодекс.
