Деталі змін, що готуються у ділянці законодавства щодо справ про наклеп і знеславлення оприлюднив віце-прем’єр британського уряду Нік Клеґґ. Він сказав, що новий законопроект про знеславлення має бути готовий навесні цього року. Він включатиме механізм правового захисту людей та видань, що висловлюються у громадських інтересах. Причому, за словами Клеґґа, новий правовий захист поширюватиметься навіть на «скромних блогерів» в інтернеті.
Водночас уряд має намір дати роз’яснення чинних правових механізмів захисту справедливих коментарів та обґрунтувань.
Нік Клеґґ зауважив, що нинішнє становище із законами щодо наклепу, за якого журналістів змушує мовчати перспектива надзвичайно дорогого судового процесу з багатими позивачами і компаніями, є неприйнятним.
«Наш закон про наклеп і практика його використання перетворили країну, колись відому своїми традиціями прав і свобод, на правовий фарс, за якого люди і корпорації, що мають гроші, можуть змусити мовчати інших, коли їм лише заманеться, – зазначає Клеґґ. – «Туризм» із метою судового позову у справі про наклеп є насмішкою над британською юриспруденцією, коли іноземні позивачі можуть судитися з іноземними таки підзахисними, навіть якщо видання, про які йдеться, продають лише кілька примірників у нашій країні. Драконівський, незбалансований закон про наклеп, зокрема, змусив американських законодавців ухвалювати закони, що захищають їхніх громадян від наших судів. Це – свідчення більш слабкого захисту свободи слова у нас, ніж у Сполучених Штатах».
Українські олігархи – користувачі британського закону про наклеп
Із чинних британських законів про наклеп широко користуються багатії усього світу – від арабських шейхів до українських олігархів. Зокрема, 2007 року український мільярдер Ринат Ахметов виграв у Високому суді Англії справу проти редакторів і журналістів українського інтерент-видання «Оглядач» Олега Медведєва та Тетяни Чорновіл. Він наполягав, що низка публікацій цього видання, що становили дослідження його молодих років у Донецьку, завдали шкоди його репутації. Суд зобов'язав виплатити йому компенсацію у 100 тисяч доларів. Тоді ж таки він судився в Лондоні і з англомовним українським виданням Kyiv Post, якому довелося перед ним вибачитися.
Наприкінці минулого року видання Kyiv Post постраждало вже від іншого українського олігарха – Дмитра Фірташа, який теж подав до лондонського суду позов через матеріали про його компанію «РосУкрЕнерго», які він називає наклепницькими. На знак протесту проти того, що в Англії приймають подібні позови, Kyiv Post закрив свій веб-сайт для користувачів у Великій Британії.
Представники британської Кампанії за реформу закону про наклеп вітали оголошення урядових планів. У їхній заяві мовиться: «Ми щасливі, що тон і деталі законопроекту будуть великим кроком уперед у справі протидії загрозі свободи слова, що виходить з англійських судів».
Водночас уряд має намір дати роз’яснення чинних правових механізмів захисту справедливих коментарів та обґрунтувань.
Нік Клеґґ зауважив, що нинішнє становище із законами щодо наклепу, за якого журналістів змушує мовчати перспектива надзвичайно дорогого судового процесу з багатими позивачами і компаніями, є неприйнятним.
«Наш закон про наклеп і практика його використання перетворили країну, колись відому своїми традиціями прав і свобод, на правовий фарс, за якого люди і корпорації, що мають гроші, можуть змусити мовчати інших, коли їм лише заманеться, – зазначає Клеґґ. – «Туризм» із метою судового позову у справі про наклеп є насмішкою над британською юриспруденцією, коли іноземні позивачі можуть судитися з іноземними таки підзахисними, навіть якщо видання, про які йдеться, продають лише кілька примірників у нашій країні. Драконівський, незбалансований закон про наклеп, зокрема, змусив американських законодавців ухвалювати закони, що захищають їхніх громадян від наших судів. Це – свідчення більш слабкого захисту свободи слова у нас, ніж у Сполучених Штатах».
Українські олігархи – користувачі британського закону про наклеп
Із чинних британських законів про наклеп широко користуються багатії усього світу – від арабських шейхів до українських олігархів. Зокрема, 2007 року український мільярдер Ринат Ахметов виграв у Високому суді Англії справу проти редакторів і журналістів українського інтерент-видання «Оглядач» Олега Медведєва та Тетяни Чорновіл. Він наполягав, що низка публікацій цього видання, що становили дослідження його молодих років у Донецьку, завдали шкоди його репутації. Суд зобов'язав виплатити йому компенсацію у 100 тисяч доларів. Тоді ж таки він судився в Лондоні і з англомовним українським виданням Kyiv Post, якому довелося перед ним вибачитися.
Наприкінці минулого року видання Kyiv Post постраждало вже від іншого українського олігарха – Дмитра Фірташа, який теж подав до лондонського суду позов через матеріали про його компанію «РосУкрЕнерго», які він називає наклепницькими. На знак протесту проти того, що в Англії приймають подібні позови, Kyiv Post закрив свій веб-сайт для користувачів у Великій Британії.
Представники британської Кампанії за реформу закону про наклеп вітали оголошення урядових планів. У їхній заяві мовиться: «Ми щасливі, що тон і деталі законопроекту будуть великим кроком уперед у справі протидії загрозі свободи слова, що виходить з англійських судів».
