Музей Української Народної Республіки поміщається лише в одній кімнаті. Однак для держави він унікальний своїми експонатами. Серед іншого, тут зберігаються оригінали 4-го Універсалу Центральної Ради щодо проголошення незалежності УНР, фотографії голови Директорії УНР Симона Петлюри, трьох прем'єр-міністрів уряду УНР, Акт злуки від 1919 року.
Музей є відділом Українського Інституту національної пам’яті (УІНП), тому офіційно його закриття пов’язують із ліквідацією самого інституту.
«Музей не був окремою юридичною особою, він – складова частина Інституту національної пам’яті. Коли інститут ліквідували, припинилось фінансування всього, що входило до інституту», – каже директор музею Олександр Кучерук.
Солдатенко назвав «виправданим кроком» зупинення роботи музею УНР
Указ про ліквідацію Інституту національної пам’яті видав Президент Віктор Янукович у грудні минулого року, щоб скоротити видатки бюджету. Однак паралельно глава держави підписав ще один указ: про відновлення цього ж Інституту, але вже в підпорядкуванні Кабінету Міністрів.
Щомісячне утримання музею обходилось для УІНП недорого, у суму близько 20 тисяч гривень щороку. Там працювало 4 співробітники, яких мають звільнити з 15 лютого в рамках скорочення Інституту. Однак директор Інституту національної пам’яті Валерій Солдатенко каже про необхідність розширення музею. А нинішнє його закриття називає бюрократичною формальністю.
«Повірте, на достатньо серйозному рівні були попередні розмови, що знищення цього музею не буде, – каже Солдатенко. – Якщо прикрили на якийсь час, це у зв’язку з потребами тих процедур, які витікають з логіки державних документів, цієї адміністративної реформи. Так що можливо це виправдані кроки».
Ліквідація через розформування
У підпорядкування УІНП входять також музей «Меморіал пам’яті жертв голодоморів», заповідник «Бабин Яр» та заповідник «Биківнянські могили». Усі вони перейдуть під опіку Міністерства культури, каже Валерій Солдатенко.
Що буде з експонатами музею УНР, поки не відомо. Директор музею Олександр Кучерук припускає, що експозицію передадуть міжнародному Фонду імені Ольжича. Однак Солдатенко має намір з’ясувати юридичну належність кожного окремого експоната.
«Складна ситуація з колекцією. Хто її дав, на яких засадах. Я б не поспішав із вирішенням цього питання. Спочатку треба розібратися, кому і що там належить», – сказав керівник УІНП.
Розформування експозиції знищить музей, вважає історик Сергій Кот, директор Фонду імені Ольжича, один із ініціаторів створення музею УНР. «Нічого не відомо, що буде з музеєм. – зауважує історик. – Усі мовчать, усі відкараскуються від нього. І музей історії української революції, історії визвольних змагань може тихо вмерти».
Експонати музею УНР збирались майже рік, розповів Сергій Кот. Вони потрапили сюди від Інституту історії Академії наук України, архівів СБУ, зовнішньої розвідки, закордонних дослідницьких центрів. Музей відкрили у січні 2009 року – До Дня Соборності України. І ніби символічно, через два роки – очевидно, до цього ж дня – експозиція закрита й опечатана. У ньому продовжує працювати ліквідаційна комісія.
