Сьогодні основним рушієм інтеграції України до європейського простору є передовсім взаємні економічні інтереси обох сторін, констатує директор інституту політичного аналізу та міжнародних досліджень Сергій Толстов.
Тому, на його думку, найбільшими гальмівними чинниками для співпраці України та ЄС є розбалансованість української економіки та політизація економічних домовленостей між Україною та Євросоюзом.
«Зустрічі єврокомісара із українською владою, Європейською бізнес-асоціацією, яка представляє певні кола українського бізнесу, з опозицією та правозахисниками свідчить про економічний характер цього візиту. Його мета – з’ясувати стан української економіки та політику українського уряду щодо неї. А економічна ситуація, попри поліпшення, є суперечливою», – каже Толстов.
На думку політолога, погіршують ситуацію взаємні звинувачення влади та опозиції, і те, що жодна зі сторін не приділяє розвитку співпраці з ЄС належної уваги. Це дає додаткові аргументи тим силам у Європі, які не зацікавлені в поглибленні співпраці з Україною, пояснює Сергій Толстов.
Зіграти на «альтернативному» митному союзі – або втратити європейську перспективу
Сьогодні Україна має нагоду рухатися до європейської спільноти за такими векторами, як спрощення візового режиму, асоціація й зона вільної торгівлі з ЄС, та співпраця з питань безпеки. На більше сьогодні розраховувати не варто, зауважує експерт-міжнародник Олександр Сушко. На його думку, навіть за цими напрямками є суттєві проблеми.
«Маємо кризу угоди про асоціацію та зону вільної торгівлі. Раніше це були торговельні перемовини, зараз – переговори про політичну орієнтацію. Бо нині українська влада має альтернативу – зона вільної торгівлі (з ЄС – ред.) чи Митний союз із країнами пострадянського простору. З одного боку, це дає змогу торгуватися з ЄС щодо кращих умов для України. З іншого – якщо за рік не буде суттєвого прогресу в європейському напрямку, то ризик вступу до Митного союзу стане дуже високим», – визнає Олександр Сушко.
За його словами, найбільшою проблемою тут є відсутність єдиного бачення міжнародної політики України в її владі, суспільстві та великому бізнесі, адже навіть він у владі представлений частково, каже експерт.
Натомість представники уряду та правлячої коаліції оцінюють європейські перспективи України більш оптимістично. На сьогодні чверть обсягу зовнішньої торгівлі припадає на Євросоюз, а частка його зовнішніх інвестицій в українській економіці сягнула 72%, відзначає народний депутат від Партії регіонів Анатолій Кінах. А це, зауважує він, свідчить про сприятливі умови для подальшої європейської інтеграції.
«Поки політики дискутували, співпраця з країнами Європейського Союзу на економічному рівні посувається вперед. Основні вектори європейської інтеграції – це домовленості про безвізовий режим, які стануть базою для проведення Євро -2012, та угода про асоціацію і зону вільної торгівлі, підготовка якої завершується, тож, я гадаю, її буде ухвалено до кінця року», – підсумував депутат.
Такі ж терміни підписання угод з ЄС називає і Президент України Віктор Янукович. Український уряд має намір активно продовжувати курс на європейську інтеграцію – про це, зокрема, заявив у вівторок прем’єр-міністр Микола Азаров на зустрічі з єврокомісаром Штефаном Філе. Зі свого боку, Філе визнав, що переговори про зону вільної торгівлі з ЄС активізувалися саме з ініціативи українського уряду.
Тому, на його думку, найбільшими гальмівними чинниками для співпраці України та ЄС є розбалансованість української економіки та політизація економічних домовленостей між Україною та Євросоюзом.
«Зустрічі єврокомісара із українською владою, Європейською бізнес-асоціацією, яка представляє певні кола українського бізнесу, з опозицією та правозахисниками свідчить про економічний характер цього візиту. Його мета – з’ясувати стан української економіки та політику українського уряду щодо неї. А економічна ситуація, попри поліпшення, є суперечливою», – каже Толстов.
На думку політолога, погіршують ситуацію взаємні звинувачення влади та опозиції, і те, що жодна зі сторін не приділяє розвитку співпраці з ЄС належної уваги. Це дає додаткові аргументи тим силам у Європі, які не зацікавлені в поглибленні співпраці з Україною, пояснює Сергій Толстов.
Зіграти на «альтернативному» митному союзі – або втратити європейську перспективу
Сьогодні Україна має нагоду рухатися до європейської спільноти за такими векторами, як спрощення візового режиму, асоціація й зона вільної торгівлі з ЄС, та співпраця з питань безпеки. На більше сьогодні розраховувати не варто, зауважує експерт-міжнародник Олександр Сушко. На його думку, навіть за цими напрямками є суттєві проблеми.
«Маємо кризу угоди про асоціацію та зону вільної торгівлі. Раніше це були торговельні перемовини, зараз – переговори про політичну орієнтацію. Бо нині українська влада має альтернативу – зона вільної торгівлі (з ЄС – ред.) чи Митний союз із країнами пострадянського простору. З одного боку, це дає змогу торгуватися з ЄС щодо кращих умов для України. З іншого – якщо за рік не буде суттєвого прогресу в європейському напрямку, то ризик вступу до Митного союзу стане дуже високим», – визнає Олександр Сушко.
За його словами, найбільшою проблемою тут є відсутність єдиного бачення міжнародної політики України в її владі, суспільстві та великому бізнесі, адже навіть він у владі представлений частково, каже експерт.
Натомість представники уряду та правлячої коаліції оцінюють європейські перспективи України більш оптимістично. На сьогодні чверть обсягу зовнішньої торгівлі припадає на Євросоюз, а частка його зовнішніх інвестицій в українській економіці сягнула 72%, відзначає народний депутат від Партії регіонів Анатолій Кінах. А це, зауважує він, свідчить про сприятливі умови для подальшої європейської інтеграції.
«Поки політики дискутували, співпраця з країнами Європейського Союзу на економічному рівні посувається вперед. Основні вектори європейської інтеграції – це домовленості про безвізовий режим, які стануть базою для проведення Євро -2012, та угода про асоціацію і зону вільної торгівлі, підготовка якої завершується, тож, я гадаю, її буде ухвалено до кінця року», – підсумував депутат.
Такі ж терміни підписання угод з ЄС називає і Президент України Віктор Янукович. Український уряд має намір активно продовжувати курс на європейську інтеграцію – про це, зокрема, заявив у вівторок прем’єр-міністр Микола Азаров на зустрічі з єврокомісаром Штефаном Філе. Зі свого боку, Філе визнав, що переговори про зону вільної торгівлі з ЄС активізувалися саме з ініціативи українського уряду.
