В уряді планують віддати 121 шахту державного сектору фінансово-промисловим групам, у виробничому циклі яких ці шахти задіяні. Йдеться про шахти, які видобувають коксівне вугілля, яке використовується у металургії. Про це Радіо Свобода повідомив перший заступник начальника управління вугільної промисловості Донецької області Павло Золотопупов.
«Є сектор енергетичного вуглевидобування і видобування коксівного вугілля. Шахти, які добувають коксівне вугілля, можна віддати на приватизацію, щоб вони увійшли до фінансово-промислових груп металургійного комплексу і працювали на кінцевий продукт, метал. І потім йшло розподілення їх рентабельності», – сказав Золотопупов.
Відповідно до цієї ініціативи, шахти з енергетичним вугіллям залишаться державними, але працюватимуть у складі фінансово-промислових структур. На думку посадовців, це допоможе балансувати надприбутки груп і збитки державних підприємств, за рахунок яких існує, наприклад, прибуткове виробництво металу. Проект створення такого паливно-енергетичного концерну вже узгоджений зі всіма відомствами окрім Кабінету міністрів. Авторами ініціативи є донеччани, повідомив Золотопупов.
Галузь опиниться в руках кількох осіб
Це буде вже чотирнадцята спроба реформувати вугільну галузь за часів незалежності України, говорить директор інституту ДонВУГІ Борис Грядущий. Намагання реформувати вугільні підприємства 10 років тому обернулось масовим і бездумним закриттям шахт. Така ж ситуація буде і сьогодні, якщо влада не слідкуватиме за новими власниками шахт, говорить експерт. За радянських часів в Україні закривалось 10-15 шахт на рік, втім на їх місці виникали нові, більш потужні. «Ці шахти не просто закривались, а запаси цих шахт передавались на цю шахту нову, тільки побудовану, за новими технологіями і з новою технікою. Оце було поняття «реструктуризація», – говорить Борис Грядущий .
Сьогодні держава не готова до подібних інтенсивних реформ, адже галузь є стовідсотково дотаційною. Отже, єдиний вихід – шукати інвестора. Поки експерти не схвалюють створення паливно-енергетичного концерну державних шахт з фінансово-промисловими групами, оскільки у проекті документа не враховані інтереси працівників цих шахт. «Там немає складової, що усі питання, пов’язані з приватизацією та іншими діями щодо вугільних підприємств, мають узгоджуватись із представниками трудових колективів», – говорить заступник голови незалежної профспілки гірників України Анатолій Акімочкін.
Акімочкін вважає, що нині Україна не використала усі можливості державного регулювання ситуації на шахтах. У разі ж ухвалення документа вугільна галузь фактично опиниться в руках кількох осіб, які сьогодні контролюють енергетику і металургію.
«Є сектор енергетичного вуглевидобування і видобування коксівного вугілля. Шахти, які добувають коксівне вугілля, можна віддати на приватизацію, щоб вони увійшли до фінансово-промислових груп металургійного комплексу і працювали на кінцевий продукт, метал. І потім йшло розподілення їх рентабельності», – сказав Золотопупов.
Відповідно до цієї ініціативи, шахти з енергетичним вугіллям залишаться державними, але працюватимуть у складі фінансово-промислових структур. На думку посадовців, це допоможе балансувати надприбутки груп і збитки державних підприємств, за рахунок яких існує, наприклад, прибуткове виробництво металу. Проект створення такого паливно-енергетичного концерну вже узгоджений зі всіма відомствами окрім Кабінету міністрів. Авторами ініціативи є донеччани, повідомив Золотопупов.
Галузь опиниться в руках кількох осіб
Це буде вже чотирнадцята спроба реформувати вугільну галузь за часів незалежності України, говорить директор інституту ДонВУГІ Борис Грядущий. Намагання реформувати вугільні підприємства 10 років тому обернулось масовим і бездумним закриттям шахт. Така ж ситуація буде і сьогодні, якщо влада не слідкуватиме за новими власниками шахт, говорить експерт. За радянських часів в Україні закривалось 10-15 шахт на рік, втім на їх місці виникали нові, більш потужні. «Ці шахти не просто закривались, а запаси цих шахт передавались на цю шахту нову, тільки побудовану, за новими технологіями і з новою технікою. Оце було поняття «реструктуризація», – говорить Борис Грядущий .
Сьогодні держава не готова до подібних інтенсивних реформ, адже галузь є стовідсотково дотаційною. Отже, єдиний вихід – шукати інвестора. Поки експерти не схвалюють створення паливно-енергетичного концерну державних шахт з фінансово-промисловими групами, оскільки у проекті документа не враховані інтереси працівників цих шахт. «Там немає складової, що усі питання, пов’язані з приватизацією та іншими діями щодо вугільних підприємств, мають узгоджуватись із представниками трудових колективів», – говорить заступник голови незалежної профспілки гірників України Анатолій Акімочкін.
Акімочкін вважає, що нині Україна не використала усі можливості державного регулювання ситуації на шахтах. У разі ж ухвалення документа вугільна галузь фактично опиниться в руках кількох осіб, які сьогодні контролюють енергетику і металургію.
