Радіо Свобода: 2011 року ми побачимо, як найбільші світові економіки одужують, чи слід чекати на глибоку глобальну рецесію?
Саймон Джонсон: Не думаю, що буде глибока рецесія, яка означала б велике падіння виробництва, але вважаю, що європейська економіка буде у складному становищі. Думаю, буде ще один виток кризи, мабуть навесні, і це сповільнить світову економіку. Тож переконливого одужання не буде, і у світі буде велика проблема з безробіттям.
Роджер Бутл: Ні те, ні інше. Ці два стани світу не існують як невичерпні можливості. Думаю, економічний ріст трохи загальмується, бо, вважаю, в Європі буде криза, і я не бачу передумов для швидшого зростання на нових ринках, ніж це було недавно. Тож вважаю, що ми побачимо ріст на нинішньому рівні або дещо слабший ріст, але не глибоку рецесію.
Радіо Свобода: Ви передбачаєте вихід світової економіки з кризи чи її повернення до небезпечної зони?
Аллан Мелтцер: Думаю, вона рухається вперед, принаймні в Європі та США, а саме вони були найбільш вражені. Вони рухаються вперед, але у США низькими темпами. Не можна очікувати швидкого одужання в сфері зайнятості, бо велике число робочих місць було втрачено у ділянці будівництва, а тут одужання буде дуже повільним, поки є великий надлишок нереалізованої нерухомості на ринку.
Радіо Свобода: Чи виживе єврозона у нинішньому вигляді на довгострокову перспективу? Який Ваш прогноз на один, п’ять років?
Саймон Джонсон: Думаю, єврозона виживе, але не матиме нинішнього складу – 16 країн плюс Естонія, яка приєднується з 1 січня. Також сумніваюся, що вона зможе вести далі політику фінансової підтримки країн, які опиняються у скруті. Тож будуть великі зміни у складі, структурі та діяльності єврозони. Але вважаю, що в єврозоні збережеться сильна група країн, яка претендуватиме на світове лідерство, як на це європейці й сподівалися вже довгий час. Наступного року криза повториться, і буде боротьба за реформу єврозони. Але певен, що за 5 років ці проблеми буде розв’язано. Не можу гарантувати, що всі країни єврозони виграють від її нової структури, але думаю, що виживе сильна, здорова і відносно жвава єврозона.
Роджер Бутл: Не думаю, що євро виживе у нинішньому вигляді. Буду здивований, якщо принаймні одна країна не залишить єврозони, а може бути ще драматичніше, ніж це. Думаю, ми побачимо перехідну кризу, адже країни і далі мають бюджетні проблеми, і країни єврозони не можуть домовитися щодо задовільної програми їх розв’язання. Я думаю, що зоні євро треба поділитися на північ і південь. Але для цього потрібна революція у політичному мисленні в Німеччині. Вважаю, вони до цього ще не готові.
Радіо Свобода: Що ви думаєте про довготермінові перспективи євро?
Аллан Мелтцер: Я не бачу, як країни на кшталт Греції можуть уникнути реструктуризації боргу. Більшість позик, що туди пішли від МВФ та ЄС і до яких було прикуто стільки уваги, не вирішують жодних реальних проблем. Проблема в тому, що борг у них більший, ніж вони здатні обслуговувати. Рано чи пізно вони будуть змушені вдатися до реструктуризації, і чим швидше, тим краще, бо вони дуже страждають від зусиль, спрямованих на те, аби уникнути реструктуризації. Є й інші країни, які можуть бути у такому самому становищі.
Саймон Джонсон: Не думаю, що буде глибока рецесія, яка означала б велике падіння виробництва, але вважаю, що європейська економіка буде у складному становищі. Думаю, буде ще один виток кризи, мабуть навесні, і це сповільнить світову економіку. Тож переконливого одужання не буде, і у світі буде велика проблема з безробіттям.
Роджер Бутл: Ні те, ні інше. Ці два стани світу не існують як невичерпні можливості. Думаю, економічний ріст трохи загальмується, бо, вважаю, в Європі буде криза, і я не бачу передумов для швидшого зростання на нових ринках, ніж це було недавно. Тож вважаю, що ми побачимо ріст на нинішньому рівні або дещо слабший ріст, але не глибоку рецесію.
Радіо Свобода: Ви передбачаєте вихід світової економіки з кризи чи її повернення до небезпечної зони?
Аллан Мелтцер: Думаю, вона рухається вперед, принаймні в Європі та США, а саме вони були найбільш вражені. Вони рухаються вперед, але у США низькими темпами. Не можна очікувати швидкого одужання в сфері зайнятості, бо велике число робочих місць було втрачено у ділянці будівництва, а тут одужання буде дуже повільним, поки є великий надлишок нереалізованої нерухомості на ринку.
Радіо Свобода: Чи виживе єврозона у нинішньому вигляді на довгострокову перспективу? Який Ваш прогноз на один, п’ять років?
Саймон Джонсон: Думаю, єврозона виживе, але не матиме нинішнього складу – 16 країн плюс Естонія, яка приєднується з 1 січня. Також сумніваюся, що вона зможе вести далі політику фінансової підтримки країн, які опиняються у скруті. Тож будуть великі зміни у складі, структурі та діяльності єврозони. Але вважаю, що в єврозоні збережеться сильна група країн, яка претендуватиме на світове лідерство, як на це європейці й сподівалися вже довгий час. Наступного року криза повториться, і буде боротьба за реформу єврозони. Але певен, що за 5 років ці проблеми буде розв’язано. Не можу гарантувати, що всі країни єврозони виграють від її нової структури, але думаю, що виживе сильна, здорова і відносно жвава єврозона.
Роджер Бутл: Не думаю, що євро виживе у нинішньому вигляді. Буду здивований, якщо принаймні одна країна не залишить єврозони, а може бути ще драматичніше, ніж це. Думаю, ми побачимо перехідну кризу, адже країни і далі мають бюджетні проблеми, і країни єврозони не можуть домовитися щодо задовільної програми їх розв’язання. Я думаю, що зоні євро треба поділитися на північ і південь. Але для цього потрібна революція у політичному мисленні в Німеччині. Вважаю, вони до цього ще не готові.
Радіо Свобода: Що ви думаєте про довготермінові перспективи євро?
Аллан Мелтцер: Я не бачу, як країни на кшталт Греції можуть уникнути реструктуризації боргу. Більшість позик, що туди пішли від МВФ та ЄС і до яких було прикуто стільки уваги, не вирішують жодних реальних проблем. Проблема в тому, що борг у них більший, ніж вони здатні обслуговувати. Рано чи пізно вони будуть змушені вдатися до реструктуризації, і чим швидше, тим краще, бо вони дуже страждають від зусиль, спрямованих на те, аби уникнути реструктуризації. Є й інші країни, які можуть бути у такому самому становищі.
