Останнім часом європейські газети рясніють заголовками на кшталт: Чи виживе євро? Коли похорон єдиної європейської валюти? Але уряд в Таллінні на похорон не збирається, а навпаки – вірить, що євро підніме місцеву економіку.
Голова Асоціації українських організацій Естонії Володимир Паламар в інтерв’ю Радіо Свобода заявив, що вважає вірним рішення Естонії ввести в обіг євро.
«Це крок вперед для такої держави, як Естонія. Естонія давно йшла до цього кроку, до інтеграції в європейське суспільство і перехід на євро – це ще одне підтвердження серйозних намірів держави, – каже він. – Що стосується жителів Естонії, то тут думки різні. Більш прогресивніша частина населення, яка дивиться на Захід, а не на Схід, відносно позитивно до цього ставиться».
Мало б бути краще, але шкода за кроною
За словами Володимира Паламара, естонська держава підійшла серйозно до питання інформування населення щодо запровадження євро. Кожній родині розіслали єврокалькулятори, у багатьох громадських місцях висять інформаційні листівки, підприємцям роздали стартові комплекти євро, передбачені для ознайомлення із новими євромонетами, а також для того, що вже з 1 січня 2011 року можна було розраховуватися готівкою.
«Не можна весь час жити і не міняти те, що нас оточує. Моя позиція – тільки «за». Вважаю, що це і для бізнесу добре, і для держави нові інвестиції будуть, і для людей краще, зокрема під час подорожей не треба буде міняти валюту», – вважає Володимир Паламар.
Натомість голова Конгресу українців Естонії Віра Коник сказала Радіо Свобода, що в емоційному плані трохи шкодує за кроною. «Тому, що у естонської крони дизайн дуже хороший і самі купюри якісні, – пояснює вона. – За майже 20 років ми звиклися із кроною, яка дуже зручна у користуванні. І взагалі – це один із символів незалежності Естонії. Так що, якщо говорити з емоційної точки зору, то мені шкода».
«Плавання на човні, що потопає»?
Існують також побоювання з огляду на те, що Естонія приєднується до європейської валюти, коли зона євро переживає не найкращий час, зауважила Віра Коник.
«Хтось із естонських політиків сказав, що вступ Естонії до єврозони саме на даному етапі подібний шлюбу із мертвою нареченою, або хтось порівняв цю ситуацію із плаванням на човні, що потопає. Я не вірю у такі песимістичні прогнози, але, звичайно, якась загроза є, оскільки економіка Естонії, фіскальна система інтегрується у систему євро, що матиме, як позитивний аспект, коли усе добре, але й буде негативний момент, коли усім разом, зокрема і Естонії, треба буде рятувати тих, хто потопає», – зазначила голова Конгресу українців Естонії.
Віра Коник не очікує значного подорожчання цін у зв’язку із запровадженням євро.
«Я не думаю, що із введенням євро буде суттєве підвищення цін, скоріш за все буде їх заокруглення, – каже вона. – Зокрема, якщо зараз вартість проїзного квитка 15 крон, що становить 95 центів, то із введенням євро, скоріш за все, ціна квитка буде один євро».
Вже з липня 2010 року в Естонії діє правило, за яким усі крамниці і ресторани дублюють ціни в євро – щоб місцеві жителі і туристи могли звикнути до запланованих змін.
Голова Асоціації українських організацій Естонії Володимир Паламар в інтерв’ю Радіо Свобода заявив, що вважає вірним рішення Естонії ввести в обіг євро.
«Це крок вперед для такої держави, як Естонія. Естонія давно йшла до цього кроку, до інтеграції в європейське суспільство і перехід на євро – це ще одне підтвердження серйозних намірів держави, – каже він. – Що стосується жителів Естонії, то тут думки різні. Більш прогресивніша частина населення, яка дивиться на Захід, а не на Схід, відносно позитивно до цього ставиться».
Мало б бути краще, але шкода за кроною
За словами Володимира Паламара, естонська держава підійшла серйозно до питання інформування населення щодо запровадження євро. Кожній родині розіслали єврокалькулятори, у багатьох громадських місцях висять інформаційні листівки, підприємцям роздали стартові комплекти євро, передбачені для ознайомлення із новими євромонетами, а також для того, що вже з 1 січня 2011 року можна було розраховуватися готівкою.
«Не можна весь час жити і не міняти те, що нас оточує. Моя позиція – тільки «за». Вважаю, що це і для бізнесу добре, і для держави нові інвестиції будуть, і для людей краще, зокрема під час подорожей не треба буде міняти валюту», – вважає Володимир Паламар.
Натомість голова Конгресу українців Естонії Віра Коник сказала Радіо Свобода, що в емоційному плані трохи шкодує за кроною. «Тому, що у естонської крони дизайн дуже хороший і самі купюри якісні, – пояснює вона. – За майже 20 років ми звиклися із кроною, яка дуже зручна у користуванні. І взагалі – це один із символів незалежності Естонії. Так що, якщо говорити з емоційної точки зору, то мені шкода».
«Плавання на човні, що потопає»?
Існують також побоювання з огляду на те, що Естонія приєднується до європейської валюти, коли зона євро переживає не найкращий час, зауважила Віра Коник.
«Хтось із естонських політиків сказав, що вступ Естонії до єврозони саме на даному етапі подібний шлюбу із мертвою нареченою, або хтось порівняв цю ситуацію із плаванням на човні, що потопає. Я не вірю у такі песимістичні прогнози, але, звичайно, якась загроза є, оскільки економіка Естонії, фіскальна система інтегрується у систему євро, що матиме, як позитивний аспект, коли усе добре, але й буде негативний момент, коли усім разом, зокрема і Естонії, треба буде рятувати тих, хто потопає», – зазначила голова Конгресу українців Естонії.
Віра Коник не очікує значного подорожчання цін у зв’язку із запровадженням євро.
«Я не думаю, що із введенням євро буде суттєве підвищення цін, скоріш за все буде їх заокруглення, – каже вона. – Зокрема, якщо зараз вартість проїзного квитка 15 крон, що становить 95 центів, то із введенням євро, скоріш за все, ціна квитка буде один євро».
Вже з липня 2010 року в Естонії діє правило, за яким усі крамниці і ресторани дублюють ціни в євро – щоб місцеві жителі і туристи могли звикнути до запланованих змін.
