Доступність посилання

ТОП новини

Вертепи – головна ознака Різдвяних свят у Празі


Різдвяний базар на Старомістській площі в Празі, вигляд із вежі ратуші
Різдвяний базар на Старомістській площі в Празі, вигляд із вежі ратуші

Прага – Настає тиха священна ніч у християн, ніч Різдва – народження Божого сина. З цією датою пов’язана одна з найдавніших християнських традицій – традиція вертепів, в Чехії одна із найулюбленіших. Цікаво, що чехи у своїй більшості невіруючі, однак ретельно дотримуються різдвяних традицій: кажуть, що дарунки носить Ісусик, і що Вертепові обов’язково потрібно поклонитись, щоб наступний рік був щасливим.

Традиція символічно відтворювати місце народження Христа – Вифлеєм, латинською Bethlehem, прийшла ще у 12 столітті, тобто набагато раніше, ніж різдвяна ялинка. Встановлення першого вертепу пов’язане з іменем Святого Франциска Ассизького, який також був поетом і взагалі дуже великим романтиком.

За переказом, щоб урочистіше пережити мить приходу на світ Спасителя, Франциск сам власноручно поставив стаєнку, а в ній дитячі ясла, підлогу вкрив соломою. А далі попросив знайомих, щоб ті зіграли Діву Марію, Святого Йосипа, трьох царів, знайшлися і пара овечок і бичок. Тільки не було живого немовляти, довелось у ясла покласти ляльку. Коли все було готове, радості Святого Франциска не було меж. Так народився перший вертеп.

А оскільки йшлося про дуже добру, шляхетну і водночас доволі просту для реалізації справу, вертепи швидко розійшлися і стали головною прикрасою Різдвяних свят у християнському світі. Сьогодні в багатьох європейських країнах над створенням вертепів працюють і ентузіасти-одинаки, і цілі колективи.

Вертепи на виставці у Празі

У Чехії перед Різдвом вертепами прикрашають села і міські площі, відкривають виставки вертепів. Словом, це настільки поширена справа, що тут навіть є Чеське товариство шанувальників вертепів. Одним із членів Товариства є різьбяр і колекціонер вертепів Ïржі Вотруба, виставка з його приватної збірки зараз відкрилась у Празі.

«Початок збірки сягає 15-літньої давності. Нам у спадщину дістався вертеп із різьбленими фігурками Антоніна Боудного – різьбяра з південної Морави. Його вертепові 150 років, але фігурки просто прекрасні, – розповідає Ïржі Вотруба. – Нас той вертеп настільки надихнув, що ми самі почали вертепи збирати. Нині до нашої родинної колекції входить близько трьохсот вертепів, на виставці представлено 170. Тут можна побачити вертепи, виготовлені з паперу, кераміки, дерева, зі скла, намиста, текстилю, воску і навіть з тіста. Є вертепи з Франції, Ізраїлю, Німеччини, Перу, Аляски, але чеські переважають. Найстарший вертеп на виставці з хліба, датується серединою 18 століття».

Найбільше привертає увагу на виставці великий механічний вертеп, всі його близько ста різьблених із дерева фігурок рухаються: Діва Марія колише Дитятко, троє царів навколішках кланяються Ісусикові, неподалік на траві скубає травичку отара овець, верблюд п’є воду, яку з криниці набирає жінка, а селяни – хто втирає сльози радості, хто махає рукою, хто молиться.

У музеї зібрано понад 300 вертепів

Є в Чехії і Музей вертепів, це гордість невеликого районного містечка Тршебіховіце, що на сході країни. Музей у 1925 році заснував місцевий житель Вілем Колеш, який віддав усе життя вивченню історії вертепів, сам їх реставрував, і свою любов до традиції передав молодшим.

Нині в музейній збірці понад 300 вертепів, серед них найстарший нараховує понад два століття і внесений до списку пам’яток національної культури. Цей вертеп справді унікальний: він великий – його постаті розташовані на площі у 21 квадратний метр, і до того ж механічний.

Словом, давня традиція вертепів нині в Чехії переживає справжній розквіт. Наприкінці Різдвяних свят чехи довідаються, чий вертеп у країні цього року був визнаний найкрасивішим. Переможець отримає нагороду, всі інші – стимул творити нові вертепи.
  • Зображення 16x9

    Оксана Пеленська

    Авторка матеріалів для Української редакції Радіо Свобода впродовж багатьох років. Займаюсь історією української еміграції в міжвоєнній Чехословаччині. Закінчила славістику у Львівському університеті імені Івана Франка (1970 рік, диплом з відзнакою), протягом 1986–1989 років навчалась в аспірантурі Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені Максима Рильського НАН України. У 1992 році – стипендія Гетті Фундації (Getty Foundation, USA). До 1992 року працювала вченим секретарем Львівської національної галереї мистецтв. Протягом 1993–1995 років – керівник канцелярії посольства України в Чеській Республіці.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG