Якщо темою 2009 року була світова економічна криза, то 2010 року темою можливо було «іноземець, їдь додому».
В американському штаті Аризона навесні цього року було ухвалено новий закон, що дозволяє поліцаям затримувати і депортувати людей, яких вони підозрюють у нелегальному перебуванні в США. Це стало найжорсткішим антиімміграційним законом будь-де у цій країні.
Восени вся Західна Європа була вражена, коли канцлер Німеччини Анґела Меркель вимовила невимовне, заявивши, що 50 років після початку німецький експеримент з імміграцією не спрацьовує. «Звичайно, цей підхід «мульті-культі», згідно з яким ми просто живемо поруч одні з одними, і ми щасливі одні від одних, цей підхід провалився, абсолютно провалився», – зауважила Меркель.
Це був надзвичайно дивний поворот для Західної Європи, де високопосадовці багато років делікатно обходили чутливі проблеми імміграції, інтеграції і того, що це значить бути «європейцем». Але слова Меркель стали відображенням зростаючого консерватизму щодо імміграції в усьому світі.
Такі інциденти, як вибухи у московському метро у березні, спроби бомбових нападів у Нью-Йорку і лише кілька днів тому у Стокгольмі, ще більше посилили міжнародні занепокоєння у ділянці безпеки.
Проте такі оглядачі, як Одрі Синґер, міжнародний фахівець з питань імміграції з Вашингтона, зауважує, за загострення імміграційних дебатів цього року найбільш відповідальною є економічна криза. Вона вважає, що скорочення числа робочих місць та урізання соціальної допомоги зробили з іммігрантів зручну мішень для невдоволення в багатьох державах.
«Ми є свідками всесвітньої рецесії, – каже вона. – Міграційна поведінка змінюється під час рецесій. Іммігранти стають зручним напрямком занепокоєння. У 21 столітті це означає, що іммігрантів більш імовірно пов’язуватимуть зі стурбованістю щодо національної безпеки, а також економічною, соціальною і культурною стурбованістю».
Без іммігрантів не обійтися
За підрахунками Міжнародної організації з проблем міграції, нині у світі є 214 мільйонів іммігрантів. Якщо нинішні темпи зростання рівнів імміграції збережуться, то на 2050 рік у світі буде 405 мільйонів іммігрантів. Ці числа можна частково пояснити зростанням кількості людей трудового віку у країнах, що розвиваються. Багато з них шукатимуть можливостей за кордоном. Але також їх можна пояснити прогресуючим зменшенням корінного населення в індустріалізованих країнах світу. Очікується, що до 2050 року населення розвинутих країн скоротиться на 25 відсотків, що створить дірку на ринку праці, заповнити яку зможуть лише імпортовані з-за кордону працівники.
Тож країни, як Німеччина, котрі мають проблеми з іммігрантами, водночас усвідомлюють, що іммігранти є абсолютно необхідними для довготермінового виживання.
І це стосується навіть найконсервативніших країн антиімміграційного спектру, таких, як Росія, де насильство на антиімміграційному і расовому ґрунті є частим явищем, а урядовці вважають за потрібне захищати права «етнічної більшості». Багатьом росіянам не подобається присутність у їхній країні приблизно 12 мільйонів мігрантів, переважно із Центральної Азії та Кавказу. Але цього року Кремль визнав, що мігранти допомагають зупинити катастрофічне 14-річне скорочення населення країни.
Директор міжнародної дослідницької мережі «Етнобарометр» Алессандро Сілі каже, що імміграція є «незворотнім явищем», як джин, випущений із пляшки.
«Іммігранти і далі прибуватимуть, навіть більше, ніж раніше. Проблемою має бути не те, як їх зупинити, або як зробити так, щоб їх приїжджало менше. Проблемою має бути – як ми даємо собі раду з тим, що вони з нами живуть? Яке життя ми можемо їм запропонувати?» – наголошує Алессандро Сілі.
В американському штаті Аризона навесні цього року було ухвалено новий закон, що дозволяє поліцаям затримувати і депортувати людей, яких вони підозрюють у нелегальному перебуванні в США. Це стало найжорсткішим антиімміграційним законом будь-де у цій країні.
Восени вся Західна Європа була вражена, коли канцлер Німеччини Анґела Меркель вимовила невимовне, заявивши, що 50 років після початку німецький експеримент з імміграцією не спрацьовує. «Звичайно, цей підхід «мульті-культі», згідно з яким ми просто живемо поруч одні з одними, і ми щасливі одні від одних, цей підхід провалився, абсолютно провалився», – зауважила Меркель.
Це був надзвичайно дивний поворот для Західної Європи, де високопосадовці багато років делікатно обходили чутливі проблеми імміграції, інтеграції і того, що це значить бути «європейцем». Але слова Меркель стали відображенням зростаючого консерватизму щодо імміграції в усьому світі.
Такі інциденти, як вибухи у московському метро у березні, спроби бомбових нападів у Нью-Йорку і лише кілька днів тому у Стокгольмі, ще більше посилили міжнародні занепокоєння у ділянці безпеки.
Проте такі оглядачі, як Одрі Синґер, міжнародний фахівець з питань імміграції з Вашингтона, зауважує, за загострення імміграційних дебатів цього року найбільш відповідальною є економічна криза. Вона вважає, що скорочення числа робочих місць та урізання соціальної допомоги зробили з іммігрантів зручну мішень для невдоволення в багатьох державах.
«Ми є свідками всесвітньої рецесії, – каже вона. – Міграційна поведінка змінюється під час рецесій. Іммігранти стають зручним напрямком занепокоєння. У 21 столітті це означає, що іммігрантів більш імовірно пов’язуватимуть зі стурбованістю щодо національної безпеки, а також економічною, соціальною і культурною стурбованістю».
Без іммігрантів не обійтися
За підрахунками Міжнародної організації з проблем міграції, нині у світі є 214 мільйонів іммігрантів. Якщо нинішні темпи зростання рівнів імміграції збережуться, то на 2050 рік у світі буде 405 мільйонів іммігрантів. Ці числа можна частково пояснити зростанням кількості людей трудового віку у країнах, що розвиваються. Багато з них шукатимуть можливостей за кордоном. Але також їх можна пояснити прогресуючим зменшенням корінного населення в індустріалізованих країнах світу. Очікується, що до 2050 року населення розвинутих країн скоротиться на 25 відсотків, що створить дірку на ринку праці, заповнити яку зможуть лише імпортовані з-за кордону працівники.
Тож країни, як Німеччина, котрі мають проблеми з іммігрантами, водночас усвідомлюють, що іммігранти є абсолютно необхідними для довготермінового виживання.
І це стосується навіть найконсервативніших країн антиімміграційного спектру, таких, як Росія, де насильство на антиімміграційному і расовому ґрунті є частим явищем, а урядовці вважають за потрібне захищати права «етнічної більшості». Багатьом росіянам не подобається присутність у їхній країні приблизно 12 мільйонів мігрантів, переважно із Центральної Азії та Кавказу. Але цього року Кремль визнав, що мігранти допомагають зупинити катастрофічне 14-річне скорочення населення країни.
Директор міжнародної дослідницької мережі «Етнобарометр» Алессандро Сілі каже, що імміграція є «незворотнім явищем», як джин, випущений із пляшки.
«Іммігранти і далі прибуватимуть, навіть більше, ніж раніше. Проблемою має бути не те, як їх зупинити, або як зробити так, щоб їх приїжджало менше. Проблемою має бути – як ми даємо собі раду з тим, що вони з нами живуть? Яке життя ми можемо їм запропонувати?» – наголошує Алессандро Сілі.
