Доступність посилання

ТОП новини

Після виборів Білорусь повернулася до масових репресій


Білоруська опозиція зупиняє несанкціоновану акцію протесту у центрі Мінська, 20 грудня 2010 року
Білоруська опозиція зупиняє несанкціоновану акцію протесту у центрі Мінська, 20 грудня 2010 року

Мінськ – У Білорусі Після розгону післявиборної акції опозиції відбулися суди над сотнями заарештованих, мінські тюрми переповнені, заведена кримінальна справа за фактом масових заворушень, у в'язниці КДБ перебувають п'ять опозиційних кандидатів на президента. Як пишуть оглядачі, влада Білорусі не витримала випробування лібералізацією і повернулася до колишньої деспотії.

За словами начальника мінської міліції, вже засуджено понад 600 учасників мітингу-протесту 19 грудня, вони отримали по 10-15 діб адміністративного арешту. В ізоляторі КДБ перебувають опозиційні кандидати на президента Білорусі, які закликали виходити на Майдан і самі взяли участь у цьому. Вони проходять як підслідні у кримінальній справі. Двох із семи заарештованих кандидатів, які публічно засудили заворушення, відпустили під підписку про невиїзд.

У квартирах кандидатів на президента проходять обшуки. Паралізовано роботу найпопулярнішого опозиційного сайту «Хартія-97», усі його журналісти заарештовані. Всього було заарештовано 25 журналістів, один із них – громадянин Росії – оголосив голодування в тюрмі.

Міністр юстиції Білорусі оголосив про можливість закриття тих політичних партій, котрі закликали до Майдану.

Багато кому в Мінську важко дізнатися, де перебувають знайомі та друзі, телефони яких не відповідають – чи то вони зааарештовані, чи ховаються від міліції та КДБ?

Лукашенко запропонував працевлаштування кандидату, який покаявся

Білоруська опозиція, принаймні та її частина, яка залишилася на свободі, відреагувала на нинішню ситуацію по-різному. Треба сказати, що знайшлися лідери, зокрема кандидати на президента Ярослав Романчук та Віктор Терещенко, які засудили дії своїх колег.

Виступ кандидата від Об'єднаної громадянської партії Ярослава Романчука транслювали на всіх каналах Білоруського телебачення, а потім він навіть мав зустріч із президентом Лукашенком у справі працевлаштування в структурах уряду. Національна рада його партії відмежувалася від заяв свого кандидата.

Тим часом інша партія «Білоруський народний фронт» (БНФ), якій загрожує ліквідація за участь у Майдані, розпочала збір грошей та речей для політв'язнів.

«Сьогодні ми оголошуємо початок акції солідарності зі всіма тими, кого влада заарештувала у ніч із 19 на 20 грудня», – заявив голова БНФ Олексій Янукевич.

Представники опозиційних сил розуміють, якщо сховати зараз голову в пісок, то репресивний каток може зачепити кожного.

Як пишуть білоруські аналітики, влада злякалася лібералізації, яку сама ж робила, щоб отримати західні кредити, і повернулася до випробуваної політики деспотії, повернулася від Заходу обличчям до Росії, з якою Лукашенкові вдалося помиритися за 10 днів до виборів.

Побиття вікон вчинили провокатори?

Організаторів мінського Майдану зокрема звинувачують у тому, що вони ініціювали захоплення Будинку уряду, побиття там вікон та дверей. Але їхні прибічники з цього приводу кажуть, що опозиційні кандидати навпаки стримували натовп від побиття вікон, і це, доречі, добре видно на відеоматеріалах того невдалого штурму: особи, які йдуть в атаку першими, таємно говорять у сховані рації. Таким чином, багато хто переконаний, що двері та вікна били провокатори.

А коли по телебаченню показали розбиті меблі в будинку уряду, куди не потрапив жоден демонстрант, а також пляшки з дорогими спиртними напоями, які начебто залишили демонстранти, то таке враження тільки посилюється.

Та опозиційним кандидатам, їхнім рідним від цього не легше – їм загрожує до 15 років тюрми. Довготривале ув’язнення загрожує і декому з тих, хто вже засуджений до адміністративного арешту. Міліція обіцяє вивчити оперативне відео й притягнути кожного, хто порушував порядок, до кримінальної відповідальності.
  • Зображення 16x9

    Валерій Калиновський

    Народився в 1967 році в Україні. Закінчив факультет журналістики Білоруського державного університету та аспірантуру в Інституті історії мистецтва, етнографії та фольклору Національної академії наук Білорусі. Із 1987 року працював в іванівській районній газеті на Берестейщині, мінській обласній газеті, республіканському виданні «Чырвоная змена», в парламентський газеті «Звязда» перших років незалежності Білорусі. Кореспондент Української служби Радіо Свобода в Мінську з 1994 року, з 2000 року – в Білоруській службі Радіо Свобода. Автор книг «Справа Бяляцького» (2012), «Пані Ельжбета. Історія однієї дружби» (2016), «Діти Франції. Історія сімей, які повірили Сталіну» (2019).

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG