Роман Скрипін: У нас насправді був запланований інший гість передачі «Дійова особа», але все помінялося швидкоплинно поточного тижня, зокрема з подіями у Верховній Раді. І Ви були там?
Ольга Боднар: Я була, так.
– Я не знаю, чи всі слухачі бачили це відео, але протягом кількох днів вони мали можливість подивитися, що і як відбувалося. І Ви нам розкажете докладніше про це.
Біографічна довідка
«Ольга Боднар народилася на Вінниччині 19 лютого 1965 року. Закінчила фізичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка, а також Національну академію внутрішніх справ України за спеціальністю – правознавство.
Під час ІІІ скликання Верховної Ради Ольга Боднар була помічником-консультантом народного депутата України. Під час ІV скликання обіймала посаду завідувача секретаріатом депутатської фракції БЮТ.
Із наступним V скликанням Ольга Боднар стала народним депутатом. На той час була головою підкомітету з питань державного будівництва та адміністративної реформи Комітету з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.
Нині Ольга Боднар є народним депутатом VI скликання і обіймає посаду першого заступника голови Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва та місцевого самоврядування».
– Складно говорити про все, оскільки те, що відбулося у Верховній Раді, відбулося вперше, очевидно, в історії України, коли одні народні депутати били інших. Але як вони це робили – це здоровій людині пояснити складно.
Поділіться враженнями, що там було?
– Це не бійка була, це було вбивство, фактично вбивство. Я вибачаюся, можливо, не дуже уважно дивилася. Я маю відношення до серйозного виду спорту, я знаю, що таке «пахне адреналіном», як відчуваєш себе, коли багато крові. Я знаходилася буквально поруч того всього, що відбувалося, і буквально за 5-10 хвилин від того я перелізла з того місця, де все це відбувалося, перелізла до трибуни. Так що мене тут могло б взагалі не бути.
Так я хочу сказати, що «запах адреналіну», агресії, крові і вилиці, які ламаються – це неприємне відчуття. Настільки неприємне, що навіть нереальна картина того, що відбувається. Бійки були різні, там хтось когось штовхнув, краватку якимсь чином порвав, то таке вже не незвичайне явище у будь-якому парламенті. Але коли людина свідомо хапає якийсь засіб серйозний, наприклад, стілець і б’є ніжкою стільця по голові людині, яка внизу знаходиться, то це серйозно.
– Знов-таки дуже важко говорити, оскільки пояснити дії цілеспрямовані входу у залу Верховної Ради, де блокували трибуну, і агресію, яка була стосовно блокуючих, надзвичайно важко з точки зору нормальної людини.
Невже блокування трибуни є підставою для того, щоби побити своїх колег? При чому побити жорстоко, цілеспрямовано?
– Я думаю, завдання було трішечки інше. Треба було показати суспільству, як можна залякати суспільство. Почали спочатку вбивати журналістів, потім почали вбивати студентів, потім почали по-звірячому вбивати народних депутатів, далі ми зробимо з вами те ж саме. Тому ви повинні боятися нас, ми – влада агресії, яка, власне, зробить все, що треба, тому ви складіть лапки, ручки, ніжки і погоджуйтеся з тим, що за нашим сценарієм будете жити. І не зволікайте голосувати гарно за податковий, гарно за майбутній пенсійний з підняття віку і так далі і нічого у вас не вийде. Показати, що вони – влада сили.
Пам’ятаєте, ще було у Тігіпка, що країні потрібен сильний Президент. Мабуть, якраз таку силу вони презентували в особі Тігіпка, і вони її і запозичили у нього для того, щоб тепер її реалізувати…
– Ну, Тігіпко тут до чого? Тігіпко ж не прийшов до зали Верховної Ради бити бютівців?
– Тігіпко не прийде туди, тому що він не народний депутат. Хоча серед тих народних депутатів, які займалися бійкою, практично вбивали, калічили інших народних депутатів, були два представники виконавчої служби, тобто чинні міністри. Тепер я розумію, яким чином, для чого потрібна ця виконавча служба, отаким от чином виконувати свої обов’язки виконавчі.
– Ні, це свідчить про певну ієрархію. У нас що, можна припустити, що й засідання Кабміну подібно відбувається…
– Я не знаю, як воно там зараз відбувається, тому що пан Азаров не досяжний навіть для нардепів – потрапити до нього на прийом неможливо. Я це спробувала. З травня місяця по липень місяць у мене був просто такий спортивний інтерес, чи може нардеп потрапити до Азарова. В кінці кінців я наприкінці липня не потрапила, подзвонила його служба і якийсь запис зробила. Тому я не знаю, як працює зараз Кабмін.
Але я розумію, що принцип формування списку Партії регіонів саме таким чином: у них є якась квота для людей, які будуть вбивцями. На жаль, у нас в більшості, якщо ми порівняємо з V скликанням.
– У нас як ситуація складалася в державі? Спочатку можна було і посміятися, і пожартувати. Насправді зараз не до жартів зовсім.
– Які там жарти? Я вчора була у Феофанії, я бачила своїх колег.
– Я ж кажу, що зараз не до жартів, тому що якщо в нас є парламентська більшість, була коаліція колись, підготовка документів, скажімо, Податковий кодекс, то на цьому можна було зауважувати, що влада просто не чує опонентів, вона просто не хоче їх чути, вона робить те, що вона вважає за потрібне.
– Так.
– Тобто, певне ігнорування.
З ухваленням, зокрема, Податкового кодексу подивимося, що відбувалося. Всі зауваження, які подавалися громадськими організаціями, народними депутатами від опозиції, говорили: так, так, так, але все рівно робити по-своєму.
Потім те, що відбувається далі, ми бачимо, тобто дії міліції, дії ГПУ (і тут вже стає не смішно), коли цілеспрямовано за політичною ознакою людей ув’язнюють, порушують кримінальні справи.
– Зараз фінансування піднято на силові структури і на прокуратуру. Фінансування в бюджеті піднято. Всі гілки влади, в тому числі й силові структури зараз під одною владою. Це влада, очолювана з Банкової Президентом. Зараз у них є все. Вони відчули себе, скажемо так, безкарними і тут якісь незрозумілі заважають жити. Значить таким чином треба прибрати. По-перше, вирахувати не складно, хто є реальним лідером опозиції, для того, щоб нейтралізувати цього лідера.
– Ви зараз про Юлію Тимошенко?
– Так. Якщо Тимошенко прибрати, то замість неї можуть виявитися якісь люди, які представлять частину опозиційних сил, і це буде не одна голова велика, а буде кілька маленьких голів. І тут вже, звісно, що розбрат неминучий. Таким чином можна цю владу прибрати.
Крім того, вони демонструють повністю ігнорування існування опозиції, ніякого демократичного принципу спілкування з опозиції не існує. На жаль, це підігрівання відбувається навіть на рівні спікера, який мав би, як він каже, нейтралізувати і урівнювати.
– А що йому робити? Ви ж розумієте прекрасно, що спікер сьогодні узалежнена людина.
– Він таким і був.
– Ні, це навіть не те, що було. Узалежнений в такий спосіб. Тут добровільна здача своїх повноважень відбулася за керівництва цього саме спікера. Тобто, парламент не є системою противаг і стримувань. От просто це відбулося. І свою владу Литвин фактично віддав Януковичу і сказав: беріть, а я посиджу тут, у парламенті. Отаке в нас відбулося.
– У нього був вже попередник. Так що він міг би побачити, куди попередник потрапив. І Литвин туди ж само, на спогади, дорогу зробить. Я не думаю, що це було би дуже гарно, але вже воно як відбулося, так й відбулося.
Мені просто сумно з того, що чому взагалі відбулася ця подія, чому блокування відбулося? З елементарно простої речі: відмовилися на погоджувальній раді піти на простий компроміс обговорити ситуацію в залі і запросити Генпрокурора в залу. І тому ми вимушені були блокувати ту трибуну.
Але потім оця бійка… Для чого була бійка? Їм дуже треба було заслухати звіт міністра, який черговий раз розказував про аудит так званої «Моніки Левінськи».
– Ви маєте на увазі аудит, який був зроблений на замовлення уряду приватними компаніями?
– Так. Але ні в якому разі ми не збиралися їм заважати це робити. Ні в якому разі. Я просто згадую вчорашній ефір, в якому я була. Головний аргумент, чому вони вирішили розблокувати саме таким чином – побиттям і вбиттям людей – це тому, що їм дуже хотілося послухати звіт, і вони боялися, що ми йому не дамо прозвітувати.
– Є слухач.
Слухач: Це місто Львів. По-перше, відбувся конституційний переворот. КСУ ухвалив неконституційне рішення, повернувши повноваження Президенту, які були раніше по Конституції. КСУ міг тільки коментувати, що порушення, і все.
Друге питання. Реакція Європи? Ніякої! Мені зараз цей період в Україні нагадує прихід Гітлера до влади і прихід Леніна, і прихід бандюги Сталіна до влади. Європа не реагує! А Європа повинна зрозуміти: якщо вона не буде реагувати на те, то нас чекає необільшовизм і неокомунізм. Це очевидно!
Дальше. Зв'язок Фірташа і Ющенка. В нас Ющенко замовчав, хоча я за нього голосував. А він у свій час казав: він про Фірташа нічого не знає, його газ не цікавить. А ви ж бачите, який зв'язок: Янукович, Фірташ і Ющенко. Обов’язково треба відкрити очі українському суспільству!
Дякую вам! Ви молодці! Тримайтеся!
Ольга Боднар: Ну, а що Європа? Європа, може, скаже: ай-ай-ай!
– Заява вчора була, але вона не про побиття. Звичайно, вона про те, що тиск на опозицію чиниться і лідера.
– Європа не знає (за прикладом далеко ходити не треба), що робити з Лукашенком в Білорусі. Де-факто. Вони не знають методів впливу на це. Вони вже це сприймають як даність. І коли той хоче говорити, вони вже радіють, що з ними хочуть говорити.
– Я боюся, що тут більш складніше. Благополучна Європа заграє зараз з агресивною і проімперською Росією. А Україна в принципі в даному випадку їм не цікава.
Мене, наприклад, вбила заява Путіна, коли він влаштував оцей 4-годинний виступ перед своїми громадянами. Мене вбило це. Що українські ветерани Великої Вітчизняної війни могли б і не брати участь, власне, їх там не стояло.
Я вважала, що Президент України мав би хоч якось, хоч якоюсь нейтральною фразою прокоментувати це. Цього не відбулося. Європа теж проковтнула. Я думаю, що тут благополучна Європа думає, що вона закриє очі або, як той страус, переживе цю ситуацію. Нічого подібного.
– Варто нагадати, якщо паралелі привести: оцей «народ-переможець», словами Путіна… Подивіться, які події відбуваються у Москві. А це називається просто – «фашизм».
– От їм треба насправді відволікти увагу від того, що відбувається, знайти головного ворога російського народу, я так розумію.
– Навіть не так. Просто тут абсурд, що «народ-переможець» фашизму перетворився на фашизм, тобто на фашистів саме. Не дай Боже.
– А куди у нас все це рухається? Слухач правильно сказав. Мені теж пахне фашизмом. Те, що зараз відбувається, пахне фашизмом. Спочатку рейхстаг спалили…
– Було таке.
– …і сказали, що винуваті. Багато таких прикладів є з історії, з чого почався фашизм, десь приблизно так. Якщо відбувається якесь побиття, а потім кажуть, що не було побиття, вони десь там у кафе сиділи і самі себе побили.
– Ну, і тут вже й журналісти виявили свою позицію. Хоча, з одного боку, це неправильно, адже вони не мають ігнорувати нікого, але протест Чечетову сказали.
– Вони вже просто не витримали таку відверту брехню, коли вони бачили кров і бачили це все, що відбувається у них на очах, і це все зафіксовано телевізійними камерами, і після цього Чечетов виходить і каже: я не знаю, де вони там сиділи, пиріжки їли, і Волинець пивною квартою собі голову розбивав. От просто вони вже цього не витримали.
– У нас є наступний слухач.
Слухач (переклад): Повірте, я один із тих, хто має право на це питання. Однією з помилок Тимошенко було те, що вона прислуховувалася не до групи Кожем’якіна, наприклад, Томенка, а прислуховувалася до думки Портного, Писаренка і так далі. Які кадрові висновки зробив БЮТ? Яка ваша кадрова політика?
Ольга Боднар: Мені дуже важко відповідати на це запитання, тому що це в принципі складне і серйозне питання, над яким треба думати і не просто думати, а робити серйозні висновки – дійові висновки.
У мете така асоціація. Коли золотошукач починає шукати шматки золота, то він йде на берег, набирає там пісок і ретельно промиває. Так от, цей золотошукач повинен відбирати ті золоті маленькі шматочки, а не гарні камінчики, які там теж знаходяться і не висипалися, тому що в ситові не така дірочка. Тому я вважаю, що назріла серйозна розмова, і цю розмову неодноразово вже на фракції обговорювали стосовно того, яким чином треба унеможливити на майбутнє подібні ситуації, які відбувалися останні роки.
– Ви ж розумієте, що зовсім інша філософія побудови політичної сили, тому що в нас всі сьогодні побудовані за одним лекалом фактично. І тут йде вже змагання звіряче фактично, хто перший вдарить, той і виграв.
Або діяти так само – йти на барикади бити і вбивати. Ц один зі шляхів – по-іншому перемогти вже не вийде. Або подивитися дійсно, як формували список БЮТ, як туди потрапляли люди, хто ці люди, випадкові пасажири, і почати нарешті бути чесними з виборцями, відвертими, не маніпулювати, не загравати, не бавитися в щось і прикривати якісь брудні гроші і говорити (Ви знаєте цей вислів): «він сучий син, але це він наш сучий син». Так не буває.
– Якщо навіть є сім’я, там діти всі різні. Тут порівняння таке. Я хочу сказати, що навіть БЮТ, якщо взяти масу, то відсоткова маса все ж таки нормальних, позитивних людей, слава Богу, превалює над тією випадковістю, про яку ми говоримо. Тому ці камінчики серед отого відбору, все ж таки випадкові.
Саме головне – ота агресія, про яку Ви кажете, або про якісь інші маніпуляції, які дозволяють комусь із них потім впливати на політику блоку. Отут серйозне питання, тому що в принципі можна припускати різні мотиви існування того чи іншого нардепа у списку, але треба чітко знати ту відповідальність, яку ти береш, коли він знаходиться у списку, і його функції у цьому списку. Тоді можна говорити про те, що можна виправдовувати.
А от коли людина, яка, як Ви кажете, тимчасово або випадково потрапляє у список, за своїми меркантильними інтересами, починає якимсь чином ще й впливати на політику, то тут виникають серйозні мотиви.
У цьому скликанні відбувся серйозний перелом. Я не скажу, що це очищення, це просто повернення до тих старих витоків і команд. І юридична команда стає тією юридичною командою, яка була, і команда експертів і радників стає тією командою, яка була. Якщо це буде продовжуватися, то слава Богу. Це не така вже й велика команда, але серйозна і потужна.
– Це Ви про свою політичну силу?
– Це я про свою політичну силу. За інших я не можу казати. Тому, на жаль, наші колеги по опозиційному блоку переживають надскладні часи. В них там взагалі інша ситуація.
– Поняття змінилися?
– Поняття й інтереси, преференції. Оце якраз показник того, коли немає одного лідера потужного у них. У нас є лідер, з яким можна говорити, з яким можна працювати.
– Водночас до якої є купа претензій.
– Немає претензій до Господа Бога. Хоча є атеїсти, які й до нього претензії пред’являють. Тому до простої людини можна пред’являти претензії. А чим крупніша людина, тим більше претензій. Я не виключаю й того, що й до мене можуть бути претензії, до кого хочеш. Але до лідера завжди будуть.
– Чи може Юлія Тимошенко претендувати на морального авторитета?
– Моральний авторитет? Я думаю, що так. Давайте згадаємо те, що я відразу сказала. Ісус Христос у нас незаплямований. Всі інші можуть бути взірцем моральності у тому аспекті, який вони представляють.
Мені, наприклад, та фраза, що вона сказала, що Україна встане з колін тільки тоді, коли стане на коліна перед Богом… Я з нею працюю вже дуже давно. Дуже давно! Це з 1998 року я вже з нею в одній команді. Я коли туди йшла, навіть не знала, чи впишуся в ту команду, бо я сповідую радикально-націоналістичні погляди. Коли я побачила, що в людини справа з ділом не розходяться, то в принципі…
– Як не розходиться? Як у список потрапив Васадзе, який потім кинув БЮТ? Як Портнов?
– Його виключили.
– Його виключили, правильно. Але він своїми діями покинув раніше. Як потрапив Портнов, який змінив політичну команду?
– Про те, що я Вам й кажу, що бувають такі камінчики, які, власне, не повинні впливати на політику.
– Є нас є наступний слухач.
Слухач (переклад): Я з Сєверодонецька телефоную. Я в принципі знаю цю донецьку владу з середини. Тут вся юність пройшла. Потім я проїхав увесь СРСР від Магадана до Калінінграда по відрядженнях, все бачив, але більшого хамства, ніж в Донецьку від влади, я не бачив ніде. Я сперечався багато.
Але ось прийшла, пані Ольга, банда до влади. І мені здається, що ви вже нічого не зробите, нічого. Все – спустошення повне! Воно наступає у всіх людей поступово. Раніше я сперечався: зі своїми родичами, знайомими, друзями – вони ж всі за Януковича горою, а тепер вони вже не те. Але мені здається, що вже ця банда влади не віддасть. І все – хана Україні! Отаке ось.
Ольга Боднар: Депресії ні в якому разі допускати не можна. Якщо ми хочемо жити, то ми хочемо ще й добре жити, гарно жити. Якщо ми будемо в такому депресивному стані знаходитися, безпорадному стані, то оцей етап залякування, який почався, відіграє свою роль, і тоді дійсно, я не знаю, чим ми закінчимо: Північною Кореєю чи чим – я вже й не знаю, чим.
Але якщо ми все ж таки зрозуміємо, що є люди, які готові йти на боротьбу, і ви бачили це братовбивство – я не знаю, як його назвати, бо це все ж таки українці били українців, це ж не найманців прислали…
– Зокрема, серед тих, хто бив, був й баскетболіст Волков. Це людина шанована, спортсмен. Ельбрус Тедеєв там був.
Якщо до інших можна зняти питання стосовно порядності, моралі, то… Ну, це ж спортсмени! Чи у нас спорт так само будувався?
– Я теж спортсменка і теж професійний спортсмен, і я теж була членом збірної в СРСР, коли ще був дуже серйозний відбір у збірну. Я думаю, що колеги неправильно застосовують своє вміння, це м’яко кажучи.
Я розмовляла тоді з Ельбрусом. Я його запитала тоді: Ельбрусе, добре, от ти зараз зробив… Він каже: «Рєбята, нічєго лічного!» А навіщо ти це робив? Мовляв, треба було якимсь чином вас звідси прибрати. Так що, треба було при цьому вбивати? А якби я там була, ти уявляєш, якби я там була?!
– Я й хотів запитати. Що тепер межі немає – може підійти хтось з депутатів і безкарно...
– Якщо в минулому скликанні вони ходили з ножами, і якщо в минулому скликанні, коли була бійка, вони завели професійного вбивцю, який не був нардепом, то в принципі зараз вони вже вирішили це питання, вони вже їх повключали у списки, йому ж не треба порушувати регламент по заведенню лівих вбивць, у них вже є свої бійці. Я не знаю, яким чином далі жити? От пропонували занести пістолети.
– Так а хіба депутати не ходять з пістолетами до Ради? Зі зброєю?
– Я чула, але не бачила. Не можу сказати. Право на носіння можна отримати, тому чому ні? Я не виключаю.
– Є наступний слухач.
Слухачка (переклад): Єдине, чого боїться режим Януковича, то це протести за кордоном. На Ваш погляд, саме тому намагаються закрити рота Юлії Тимошенко?
Ольга Боднар: Вони ще бояться не отримати там транші чергові фінансові і так далі. І мене дуже здивувала оця їхня поведінка, як вони вчинили в залі з четверга на п’ятницю. Ми будемо звертатися в обов’язковому порядку з відеоматеріалами і до Європарламенту, і до ЄС. І, я думаю, що от така поведінка, вона не дозволить їм отримати ці транші.
Тому коли я розмовляла, після цієї жахливої бійки з одним із «регіоналів»... Вони там не всі билися, деякі просто були вимушені бути присутніми. То він якраз, дуже така людина толерантна, і він був настільки розгублений від того, що це все відбулося. Він був шокований. Він не очікував такого розвитку подій. Він мені сказав: ти знаєш, а от інколи сила сама себе вбиває, і в даному випадку в мене таке враження, що сьогодні Партія регіонів сама себе перемогла, тобто вбила, знищила. Тому що ця подія, яка відбувалася вночі, вони збираються її перевернути, як звичайну «потасовку» між двома фракціями.
– Показували ж монтировки, ланцюги, які занесли депутати від БЮТ. Заносили депутати від БЮТ в зал це?
– Є таке слово «тушки», от наші «тушки», є такий депутат Каплієнко. Ми коли були у залі, він заходив до нас ще перед закриттям дверей і заносив до нас кульки і казав: нате вам, хлопці, перекусите що-небудь. І клав ці кульки під стіл, де сидить Адам Мартинюк. Це перше.
Друге. Це дуже слабкі аргументи у них. У нас були присутні предмети, якими ми закривали двері.
– Це на відео зафіксовано, що двері ланцюгом обмотані.
– Не тільки. Там ще й залізні скоби. Але це не «фомки» і не… Як вони називали їх?
– Залізні прути?
– Так. Вони їх якось назвали. Я не дуже в їхньому ще сленгу живу. Я не дуже пам’ятаю. Тобто, оці ланцюги вони показували і ще залізяки, і вони називали їх якось по-бандитськи.
– Монтировкою це називається.
– Так от, у нас були засоби тільки для закриття дверей. Це однозначно. І якби у нас була мета саме таким…
– Тут виправдовування в чому? В тому, що ви їх не застосували, а Литвин на наступний день показував. Ну, не зафіксовано на відео, щоб ваші депутати билися монтировками або ланцюгами. Я до чого веду? І тут слова якісь зайві далі...
– Мало того, що там билися, не билися. Билися таким предметом, якого ніколи не назвеш предметом небезпечним, тобто стільцем.
– Я не відчуваю особливого пієтету до політичної сили БЮТ. Ну, не відчуваю я. Але це вже за межею.
От чому в нас такий виходить з Вами ефір, що я, нібито, граю на Ваші ворота? Але коли про людське життя йдеться і про гідність, то так не можна і страшно стає, що дійсно межі далі немає.
Ви кажете, що будете звертатися до Європарламенту. А ви зверніться до української прокуратури. Який, цікаво, буде результат?
– До української прокуратури підготовлені вимоги по відкриттю кримінальних справ. І для цього зроблено все, що можна, тобто зняті побої і все. Я Вам можу сказати, що чиниться шалений тиск навіть на медиків, які зараз діагностують стан хворих. Навіть на них шалений тиск чиниться.
Я вчора, коли приїхала до своїх колег, то там за мною бігали і кричали: ви хто і чого ви туди йдете? Тобто, журналістів намагаються не пустити, на медиків чиниться тиск, тому припустити, що прокуратура буде неупереджено розслідувати цю справу – це теж саме, що по Олесю Донію тоді, коли його побили.
– Чекайте, тоді зникає взагалі будь-яка перешкода. Ну, почнуть вбивати людей. І все. І безкарно.
– Ну, а що ж тут дивного. Якщо прокурора тура під ними, МВС під ними, вся влада під ними. Крім того, ще й фінансування туди збільшується, щоб посилити все це. При цьому на армію сильного посилення немає.
– Ні, все ж таки бюджет на армію збільшений.
– Так він збільшений навіть менше, ніж на 1% зростання інфляції. Так що в принципі все зрозуміло в даному випадку. Але якщо ми будемо складати ніжки, ручки і лапки, то я ж кажу, що це депресія це паніка, істерія, але вона не дозволить людям якимсь чином протистояти цій силі і агресії.
– Є наступний слухач.
Слухач: Я з Харкова. Мені пригадався чудовий вислів польського письменника Бруно Ясенського, який казав: «Не бійтеся своїх ворогів – врешті-решт вони вас тільки вб’ють. Не бійтеся своїх друзів – врешті-решт вони вас тільки зрадять. А бійтеся людей байдужих, бо з їх мовчазної згоди відбуваються всі вбивства і зради».
Так ось, поки наше суспільство буде байдужим, з цією владою, з цією злочинною ордою ніхто нічого не зробить. Вони бояться тільки сили. І поки наше громадське суспільство не запротестує і не змете їх, ніякі ні депутати, ні лікарі, ні судді, ніхто…
Роман Скрипін: Депутати – це теж люди. Люди ж у нас працюють так само і в ГПУ…
Слухачка: Тільки зусилля громади може з ними щось зробити.
Ольга Боднар: Це одна з улюблених частин або цитат із Біблії. І я її завжди сповідую, але, на жаль, сьогодні середня температура по Україні достатньо тепла.
– Ми ще не знаємо, тому що це бачила уся країна. І попри певне цензурування інформації в ЗМІ, все ж таки репортажі були про це і відео демонструвало лише те, що є.
– Я тільки процитую іншого поляка, який казав, що коли прийшли євреїв вбивати, то я мовчав, бо я не єврей, коли приходили ще когось вбивати,то я мовчав, бо я не той, коли приходили католиків вбивати, то я мовчав, бо я не той, а от коли вже прийшли вбивати мене, то не було кому мене захистити.
От я боюся, що українці не розуміють, що народні депутати, як Ви кажете, ті самі громадяни…
– Люди. Я перепрошую, вони ж не Богом обрані.
– Нічим не відрізняються.
– Фізіологічно нічим.
– Так.
– А далі як? Апелювати до здорового глузду? Апелювати до закону, якщо Ви говорите, що є шалений тиск? Це все – гулий кут. Тобто, єдиний вихід – це куди? На вулицю?
– На вулицю? Не виключено.
– Це братися і силовими методами гнати тих, хто просто порушує закони України, прикриваючись Конституцією?
– Опозиція буде потужною тільки тоді, коли буде один потужний лідер. І якби там не хотілося, хотілося комусь, але на сьогодні треба зберегти Тимошенко для того, щоб цей лідер був.
– Якщо її посадять?
– Якщо посадять за, дійсно, те, що вона там, начебто, зробила, і доведуть це в суді – це одна справа. Але на сьогодні це все сфальсифіковано і на сьогодні треба говорити про те, що, не маючи підстав, їй уже зробили підписку про невиїзд, не маючи підстав, вони зараз її викликають в понеділок. І невідомо, чи вони її там не затримають в арешті.
– Якщо затримають?
– Задача дуже проста. Тут буде уже зрозуміло, чому Банкова погоджується на те, що не виключений факт в березні проведення виборів. Для того, щоб, наприклад, відкрити по ній кримінальну справу, і тоді вона не зможе брати участь в балотуванні. І таким чином опозиція втрачає того єдиного лідера, який міг би об’єднати протистояння оцій от навалі. От і все.
– І тоді вже нічого не буде? Тоді вже почнуть бити не депутатів, а простих громадян безкарно і вбивати.
– Так. Так воно і буде. Нам продемонстрували, як вони це вміло вміють робити, при цьому так нахабно потім розказувати.
Ви знаєте, цинізм не має меж в цій політичній силі. Коли лежав вже побитий Гнаткевич, у якого тиск був 280 на 200 і йому надавали допомогу лікарі, боялися підняти його на носилки, щоб винести, підходить Чечетов і каже: слухайте, ви давно вже не їли, може, вам пиріжечка дати з водичкою? Оце називається отакий от цинізм. Тобто, вийдуть на вулицю, поб’ють людей, відберуть останнє.
А що там бити? Слухайте, та ми повиздихаємо, вибачте, і позамерзаємо, тому що, по-перше, комунальні тарифи будуть страшні. Якщо подивитися по бюджету, де субсидій ніхто не отримає, а ми змерзнемо, а той, хто ще й не зможе платити за квартплату, а це буде більшість українців, у них ще й житло відберуть, вони стануть бомжами…
– За новим Житловим кодексом Ви маєте на увазі?
– А тут ще й, крім Житлового кодексу. Ви знаєте, для чого вони побили нас, і для чого вони зробили так, щоби у п’ятницю їм не заважали слухати звіт? Один-єдиний законопроект, який вони вчора ухвалили, це був по відновленню пені за те, що громадяни України не будуть вчасно сплачувати за комунальні тарифи.
А як вони можуть сплачувати за комунальні тарифи, якщо тарифи… ? От у мене двокімнатна квартира, у мене без світла і без телефону, без інтернету, без телевізора прийшла платіжка 540 гривень. Якщо вони збираються підняти ще й тепло і воду, то це ще буде більше. А при цьому, врахуйте, скільки людей не доотримує зарплати, і скільки людей не доотримує пенсій?
– Є статистика, що 54% українців мають труднощі зі сплатою вчасно комунальних платежів.
– Так. От і все. Там навіть і бити не треба буде нікого – українці просто повиздихають як клас.
Я не знаю, можливо, звіти на Росію йдуть китайці, і росіянам, можливо, треба кудись вже переселятися, на більш благополучну територію.
Ольга Боднар: Я була, так.
– Я не знаю, чи всі слухачі бачили це відео, але протягом кількох днів вони мали можливість подивитися, що і як відбувалося. І Ви нам розкажете докладніше про це.
Біографічна довідка
«Ольга Боднар народилася на Вінниччині 19 лютого 1965 року. Закінчила фізичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка, а також Національну академію внутрішніх справ України за спеціальністю – правознавство.
Під час ІІІ скликання Верховної Ради Ольга Боднар була помічником-консультантом народного депутата України. Під час ІV скликання обіймала посаду завідувача секретаріатом депутатської фракції БЮТ.
Із наступним V скликанням Ольга Боднар стала народним депутатом. На той час була головою підкомітету з питань державного будівництва та адміністративної реформи Комітету з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.
Нині Ольга Боднар є народним депутатом VI скликання і обіймає посаду першого заступника голови Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва та місцевого самоврядування».
– Складно говорити про все, оскільки те, що відбулося у Верховній Раді, відбулося вперше, очевидно, в історії України, коли одні народні депутати били інших. Але як вони це робили – це здоровій людині пояснити складно.
Поділіться враженнями, що там було?
За 5-10 хвилин від того я перелізла з того місця, де все це відбувалося, до трибуни. Так що мене тут могло б взагалі не бути.
Так я хочу сказати, що «запах адреналіну», агресії, крові і вилиці, які ламаються – це неприємне відчуття. Настільки неприємне, що навіть нереальна картина того, що відбувається. Бійки були різні, там хтось когось штовхнув, краватку якимсь чином порвав, то таке вже не незвичайне явище у будь-якому парламенті. Але коли людина свідомо хапає якийсь засіб серйозний, наприклад, стілець і б’є ніжкою стільця по голові людині, яка внизу знаходиться, то це серйозно.
– Знов-таки дуже важко говорити, оскільки пояснити дії цілеспрямовані входу у залу Верховної Ради, де блокували трибуну, і агресію, яка була стосовно блокуючих, надзвичайно важко з точки зору нормальної людини.
Невже блокування трибуни є підставою для того, щоби побити своїх колег? При чому побити жорстоко, цілеспрямовано?
Пам’ятаєте, ще було у Тігіпка, що країні потрібен сильний Президент. Мабуть, якраз таку силу вони презентували в особі Тігіпка, і вони її і запозичили у нього для того, щоб тепер її реалізувати…
– Ну, Тігіпко тут до чого? Тігіпко ж не прийшов до зали Верховної Ради бити бютівців?
– Ні, це свідчить про певну ієрархію. У нас що, можна припустити, що й засідання Кабміну подібно відбувається…
Але я розумію, що принцип формування списку Партії регіонів саме таким чином: у них є якась квота для людей, які будуть вбивцями. На жаль, у нас в більшості, якщо ми порівняємо з V скликанням.
– У нас як ситуація складалася в державі? Спочатку можна було і посміятися, і пожартувати. Насправді зараз не до жартів зовсім.
– Які там жарти? Я вчора була у Феофанії, я бачила своїх колег.
– Я ж кажу, що зараз не до жартів, тому що якщо в нас є парламентська більшість, була коаліція колись, підготовка документів, скажімо, Податковий кодекс, то на цьому можна було зауважувати, що влада просто не чує опонентів, вона просто не хоче їх чути, вона робить те, що вона вважає за потрібне.
– Так.
– Тобто, певне ігнорування.
З ухваленням, зокрема, Податкового кодексу подивимося, що відбувалося. Всі зауваження, які подавалися громадськими організаціями, народними депутатами від опозиції, говорили: так, так, так, але все рівно робити по-своєму.
Потім те, що відбувається далі, ми бачимо, тобто дії міліції, дії ГПУ (і тут вже стає не смішно), коли цілеспрямовано за політичною ознакою людей ув’язнюють, порушують кримінальні справи.
– Ви зараз про Юлію Тимошенко?
– Так. Якщо Тимошенко прибрати, то замість неї можуть виявитися якісь люди, які представлять частину опозиційних сил, і це буде не одна голова велика, а буде кілька маленьких голів. І тут вже, звісно, що розбрат неминучий. Таким чином можна цю владу прибрати.
Крім того, вони демонструють повністю ігнорування існування опозиції, ніякого демократичного принципу спілкування з опозиції не існує. На жаль, це підігрівання відбувається навіть на рівні спікера, який мав би, як він каже, нейтралізувати і урівнювати.
– А що йому робити? Ви ж розумієте прекрасно, що спікер сьогодні узалежнена людина.
– Він таким і був.
– Ні, це навіть не те, що було. Узалежнений в такий спосіб. Тут добровільна здача своїх повноважень відбулася за керівництва цього саме спікера. Тобто, парламент не є системою противаг і стримувань. От просто це відбулося. І свою владу Литвин фактично віддав Януковичу і сказав: беріть, а я посиджу тут, у парламенті. Отаке в нас відбулося.
– У нього був вже попередник. Так що він міг би побачити, куди попередник потрапив. І Литвин туди ж само, на спогади, дорогу зробить. Я не думаю, що це було би дуже гарно, але вже воно як відбулося, так й відбулося.
Мені просто сумно з того, що чому взагалі відбулася ця подія, чому блокування відбулося? З елементарно простої речі: відмовилися на погоджувальній раді піти на простий компроміс обговорити ситуацію в залі і запросити Генпрокурора в залу. І тому ми вимушені були блокувати ту трибуну.
Але потім оця бійка… Для чого була бійка? Їм дуже треба було заслухати звіт міністра, який черговий раз розказував про аудит так званої «Моніки Левінськи».
– Ви маєте на увазі аудит, який був зроблений на замовлення уряду приватними компаніями?
– Так. Але ні в якому разі ми не збиралися їм заважати це робити. Ні в якому разі. Я просто згадую вчорашній ефір, в якому я була. Головний аргумент, чому вони вирішили розблокувати саме таким чином – побиттям і вбиттям людей – це тому, що їм дуже хотілося послухати звіт, і вони боялися, що ми йому не дамо прозвітувати.
– Є слухач.
Слухач: Це місто Львів. По-перше, відбувся конституційний переворот. КСУ ухвалив неконституційне рішення, повернувши повноваження Президенту, які були раніше по Конституції. КСУ міг тільки коментувати, що порушення, і все.
Друге питання. Реакція Європи? Ніякої! Мені зараз цей період в Україні нагадує прихід Гітлера до влади і прихід Леніна, і прихід бандюги Сталіна до влади. Європа не реагує! А Європа повинна зрозуміти: якщо вона не буде реагувати на те, то нас чекає необільшовизм і неокомунізм. Це очевидно!
Дальше. Зв'язок Фірташа і Ющенка. В нас Ющенко замовчав, хоча я за нього голосував. А він у свій час казав: він про Фірташа нічого не знає, його газ не цікавить. А ви ж бачите, який зв'язок: Янукович, Фірташ і Ющенко. Обов’язково треба відкрити очі українському суспільству!
Дякую вам! Ви молодці! Тримайтеся!
Ольга Боднар: Ну, а що Європа? Європа, може, скаже: ай-ай-ай!
– Заява вчора була, але вона не про побиття. Звичайно, вона про те, що тиск на опозицію чиниться і лідера.
– Європа не знає (за прикладом далеко ходити не треба), що робити з Лукашенком в Білорусі. Де-факто. Вони не знають методів впливу на це. Вони вже це сприймають як даність. І коли той хоче говорити, вони вже радіють, що з ними хочуть говорити.
– Я боюся, що тут більш складніше. Благополучна Європа заграє зараз з агресивною і проімперською Росією. А Україна в принципі в даному випадку їм не цікава.
Мене, наприклад, вбила заява Путіна, коли він влаштував оцей 4-годинний виступ перед своїми громадянами. Мене вбило це. Що українські ветерани Великої Вітчизняної війни могли б і не брати участь, власне, їх там не стояло.
Я вважала, що Президент України мав би хоч якось, хоч якоюсь нейтральною фразою прокоментувати це. Цього не відбулося. Європа теж проковтнула. Я думаю, що тут благополучна Європа думає, що вона закриє очі або, як той страус, переживе цю ситуацію. Нічого подібного.
– Варто нагадати, якщо паралелі привести: оцей «народ-переможець», словами Путіна… Подивіться, які події відбуваються у Москві. А це називається просто – «фашизм».
– От їм треба насправді відволікти увагу від того, що відбувається, знайти головного ворога російського народу, я так розумію.
– Навіть не так. Просто тут абсурд, що «народ-переможець» фашизму перетворився на фашизм, тобто на фашистів саме. Не дай Боже.
– А куди у нас все це рухається? Слухач правильно сказав. Мені теж пахне фашизмом. Те, що зараз відбувається, пахне фашизмом. Спочатку рейхстаг спалили…
– Було таке.
– …і сказали, що винуваті. Багато таких прикладів є з історії, з чого почався фашизм, десь приблизно так. Якщо відбувається якесь побиття, а потім кажуть, що не було побиття, вони десь там у кафе сиділи і самі себе побили.
– Ну, і тут вже й журналісти виявили свою позицію. Хоча, з одного боку, це неправильно, адже вони не мають ігнорувати нікого, але протест Чечетову сказали.
– Вони вже просто не витримали таку відверту брехню, коли вони бачили кров і бачили це все, що відбувається у них на очах, і це все зафіксовано телевізійними камерами, і після цього Чечетов виходить і каже: я не знаю, де вони там сиділи, пиріжки їли, і Волинець пивною квартою собі голову розбивав. От просто вони вже цього не витримали.
– У нас є наступний слухач.
Слухач (переклад): Повірте, я один із тих, хто має право на це питання. Однією з помилок Тимошенко було те, що вона прислуховувалася не до групи Кожем’якіна, наприклад, Томенка, а прислуховувалася до думки Портного, Писаренка і так далі. Які кадрові висновки зробив БЮТ? Яка ваша кадрова політика?
Ольга Боднар: Мені дуже важко відповідати на це запитання, тому що це в принципі складне і серйозне питання, над яким треба думати і не просто думати, а робити серйозні висновки – дійові висновки.
У мете така асоціація. Коли золотошукач починає шукати шматки золота, то він йде на берег, набирає там пісок і ретельно промиває. Так от, цей золотошукач повинен відбирати ті золоті маленькі шматочки, а не гарні камінчики, які там теж знаходяться і не висипалися, тому що в ситові не така дірочка. Тому я вважаю, що назріла серйозна розмова, і цю розмову неодноразово вже на фракції обговорювали стосовно того, яким чином треба унеможливити на майбутнє подібні ситуації, які відбувалися останні роки.
– Ви ж розумієте, що зовсім інша філософія побудови політичної сили, тому що в нас всі сьогодні побудовані за одним лекалом фактично. І тут йде вже змагання звіряче фактично, хто перший вдарить, той і виграв.
Або діяти так само – йти на барикади бити і вбивати. Ц один зі шляхів – по-іншому перемогти вже не вийде. Або подивитися дійсно, як формували список БЮТ, як туди потрапляли люди, хто ці люди, випадкові пасажири, і почати нарешті бути чесними з виборцями, відвертими, не маніпулювати, не загравати, не бавитися в щось і прикривати якісь брудні гроші і говорити (Ви знаєте цей вислів): «він сучий син, але це він наш сучий син». Так не буває.
– Якщо навіть є сім’я, там діти всі різні. Тут порівняння таке. Я хочу сказати, що навіть БЮТ, якщо взяти масу, то відсоткова маса все ж таки нормальних, позитивних людей, слава Богу, превалює над тією випадковістю, про яку ми говоримо. Тому ці камінчики серед отого відбору, все ж таки випадкові.
Саме головне – ота агресія, про яку Ви кажете, або про якісь інші маніпуляції, які дозволяють комусь із них потім впливати на політику блоку. Отут серйозне питання, тому що в принципі можна припускати різні мотиви існування того чи іншого нардепа у списку, але треба чітко знати ту відповідальність, яку ти береш, коли він знаходиться у списку, і його функції у цьому списку. Тоді можна говорити про те, що можна виправдовувати.
А от коли людина, яка, як Ви кажете, тимчасово або випадково потрапляє у список, за своїми меркантильними інтересами, починає якимсь чином ще й впливати на політику, то тут виникають серйозні мотиви.
У цьому скликанні відбувся серйозний перелом. Я не скажу, що це очищення, це просто повернення до тих старих витоків і команд. І юридична команда стає тією юридичною командою, яка була, і команда експертів і радників стає тією командою, яка була. Якщо це буде продовжуватися, то слава Богу. Це не така вже й велика команда, але серйозна і потужна.
– Це Ви про свою політичну силу?
– Це я про свою політичну силу. За інших я не можу казати. Тому, на жаль, наші колеги по опозиційному блоку переживають надскладні часи. В них там взагалі інша ситуація.
– Поняття змінилися?
– Поняття й інтереси, преференції. Оце якраз показник того, коли немає одного лідера потужного у них. У нас є лідер, з яким можна говорити, з яким можна працювати.
– Водночас до якої є купа претензій.
– Немає претензій до Господа Бога. Хоча є атеїсти, які й до нього претензії пред’являють. Тому до простої людини можна пред’являти претензії. А чим крупніша людина, тим більше претензій. Я не виключаю й того, що й до мене можуть бути претензії, до кого хочеш. Але до лідера завжди будуть.
– Чи може Юлія Тимошенко претендувати на морального авторитета?
– Моральний авторитет? Я думаю, що так. Давайте згадаємо те, що я відразу сказала. Ісус Христос у нас незаплямований. Всі інші можуть бути взірцем моральності у тому аспекті, який вони представляють.
Мені, наприклад, та фраза, що вона сказала, що Україна встане з колін тільки тоді, коли стане на коліна перед Богом… Я з нею працюю вже дуже давно. Дуже давно! Це з 1998 року я вже з нею в одній команді. Я коли туди йшла, навіть не знала, чи впишуся в ту команду, бо я сповідую радикально-націоналістичні погляди. Коли я побачила, що в людини справа з ділом не розходяться, то в принципі…
– Як не розходиться? Як у список потрапив Васадзе, який потім кинув БЮТ? Як Портнов?
– Його виключили.
– Його виключили, правильно. Але він своїми діями покинув раніше. Як потрапив Портнов, який змінив політичну команду?
– Про те, що я Вам й кажу, що бувають такі камінчики, які, власне, не повинні впливати на політику.
– Є нас є наступний слухач.
Слухач (переклад): Я з Сєверодонецька телефоную. Я в принципі знаю цю донецьку владу з середини. Тут вся юність пройшла. Потім я проїхав увесь СРСР від Магадана до Калінінграда по відрядженнях, все бачив, але більшого хамства, ніж в Донецьку від влади, я не бачив ніде. Я сперечався багато.
Але ось прийшла, пані Ольга, банда до влади. І мені здається, що ви вже нічого не зробите, нічого. Все – спустошення повне! Воно наступає у всіх людей поступово. Раніше я сперечався: зі своїми родичами, знайомими, друзями – вони ж всі за Януковича горою, а тепер вони вже не те. Але мені здається, що вже ця банда влади не віддасть. І все – хана Україні! Отаке ось.
Ольга Боднар: Депресії ні в якому разі допускати не можна. Якщо ми хочемо жити, то ми хочемо ще й добре жити, гарно жити. Якщо ми будемо в такому депресивному стані знаходитися, безпорадному стані, то оцей етап залякування, який почався, відіграє свою роль, і тоді дійсно, я не знаю, чим ми закінчимо: Північною Кореєю чи чим – я вже й не знаю, чим.
Але якщо ми все ж таки зрозуміємо, що є люди, які готові йти на боротьбу, і ви бачили це братовбивство – я не знаю, як його назвати, бо це все ж таки українці били українців, це ж не найманців прислали…
– Зокрема, серед тих, хто бив, був й баскетболіст Волков. Це людина шанована, спортсмен. Ельбрус Тедеєв там був.
Якщо до інших можна зняти питання стосовно порядності, моралі, то… Ну, це ж спортсмени! Чи у нас спорт так само будувався?
– Я теж спортсменка і теж професійний спортсмен, і я теж була членом збірної в СРСР, коли ще був дуже серйозний відбір у збірну. Я думаю, що колеги неправильно застосовують своє вміння, це м’яко кажучи.
Я розмовляла тоді з Ельбрусом. Я його запитала тоді: Ельбрусе, добре, от ти зараз зробив… Він каже: «Рєбята, нічєго лічного!» А навіщо ти це робив? Мовляв, треба було якимсь чином вас звідси прибрати. Так що, треба було при цьому вбивати? А якби я там була, ти уявляєш, якби я там була?!
– Я й хотів запитати. Що тепер межі немає – може підійти хтось з депутатів і безкарно...
– Якщо в минулому скликанні вони ходили з ножами, і якщо в минулому скликанні, коли була бійка, вони завели професійного вбивцю, який не був нардепом, то в принципі зараз вони вже вирішили це питання, вони вже їх повключали у списки, йому ж не треба порушувати регламент по заведенню лівих вбивць, у них вже є свої бійці. Я не знаю, яким чином далі жити? От пропонували занести пістолети.
– Так а хіба депутати не ходять з пістолетами до Ради? Зі зброєю?
– Я чула, але не бачила. Не можу сказати. Право на носіння можна отримати, тому чому ні? Я не виключаю.
– Є наступний слухач.
Слухачка (переклад): Єдине, чого боїться режим Януковича, то це протести за кордоном. На Ваш погляд, саме тому намагаються закрити рота Юлії Тимошенко?
Тому коли я розмовляла, після цієї жахливої бійки з одним із «регіоналів»... Вони там не всі билися, деякі просто були вимушені бути присутніми. То він якраз, дуже така людина толерантна, і він був настільки розгублений від того, що це все відбулося. Він був шокований. Він не очікував такого розвитку подій. Він мені сказав: ти знаєш, а от інколи сила сама себе вбиває, і в даному випадку в мене таке враження, що сьогодні Партія регіонів сама себе перемогла, тобто вбила, знищила. Тому що ця подія, яка відбувалася вночі, вони збираються її перевернути, як звичайну «потасовку» між двома фракціями.
– Показували ж монтировки, ланцюги, які занесли депутати від БЮТ. Заносили депутати від БЮТ в зал це?
– Є таке слово «тушки», от наші «тушки», є такий депутат Каплієнко. Ми коли були у залі, він заходив до нас ще перед закриттям дверей і заносив до нас кульки і казав: нате вам, хлопці, перекусите що-небудь. І клав ці кульки під стіл, де сидить Адам Мартинюк. Це перше.
Друге. Це дуже слабкі аргументи у них. У нас були присутні предмети, якими ми закривали двері.
– Це на відео зафіксовано, що двері ланцюгом обмотані.
– Не тільки. Там ще й залізні скоби. Але це не «фомки» і не… Як вони називали їх?
– Залізні прути?
– Так. Вони їх якось назвали. Я не дуже в їхньому ще сленгу живу. Я не дуже пам’ятаю. Тобто, оці ланцюги вони показували і ще залізяки, і вони називали їх якось по-бандитськи.
– Монтировкою це називається.
– Так от, у нас були засоби тільки для закриття дверей. Це однозначно. І якби у нас була мета саме таким…
– Тут виправдовування в чому? В тому, що ви їх не застосували, а Литвин на наступний день показував. Ну, не зафіксовано на відео, щоб ваші депутати билися монтировками або ланцюгами. Я до чого веду? І тут слова якісь зайві далі...
– Мало того, що там билися, не билися. Билися таким предметом, якого ніколи не назвеш предметом небезпечним, тобто стільцем.
– Я не відчуваю особливого пієтету до політичної сили БЮТ. Ну, не відчуваю я. Але це вже за межею.
От чому в нас такий виходить з Вами ефір, що я, нібито, граю на Ваші ворота? Але коли про людське життя йдеться і про гідність, то так не можна і страшно стає, що дійсно межі далі немає.
Ви кажете, що будете звертатися до Європарламенту. А ви зверніться до української прокуратури. Який, цікаво, буде результат?
Я вчора, коли приїхала до своїх колег, то там за мною бігали і кричали: ви хто і чого ви туди йдете? Тобто, журналістів намагаються не пустити, на медиків чиниться тиск, тому припустити, що прокуратура буде неупереджено розслідувати цю справу – це теж саме, що по Олесю Донію тоді, коли його побили.
– Чекайте, тоді зникає взагалі будь-яка перешкода. Ну, почнуть вбивати людей. І все. І безкарно.
– Ну, а що ж тут дивного. Якщо прокурора тура під ними, МВС під ними, вся влада під ними. Крім того, ще й фінансування туди збільшується, щоб посилити все це. При цьому на армію сильного посилення немає.
– Ні, все ж таки бюджет на армію збільшений.
– Так він збільшений навіть менше, ніж на 1% зростання інфляції. Так що в принципі все зрозуміло в даному випадку. Але якщо ми будемо складати ніжки, ручки і лапки, то я ж кажу, що це депресія це паніка, істерія, але вона не дозволить людям якимсь чином протистояти цій силі і агресії.
– Є наступний слухач.
Слухач: Я з Харкова. Мені пригадався чудовий вислів польського письменника Бруно Ясенського, який казав: «Не бійтеся своїх ворогів – врешті-решт вони вас тільки вб’ють. Не бійтеся своїх друзів – врешті-решт вони вас тільки зрадять. А бійтеся людей байдужих, бо з їх мовчазної згоди відбуваються всі вбивства і зради».
Так ось, поки наше суспільство буде байдужим, з цією владою, з цією злочинною ордою ніхто нічого не зробить. Вони бояться тільки сили. І поки наше громадське суспільство не запротестує і не змете їх, ніякі ні депутати, ні лікарі, ні судді, ніхто…
Роман Скрипін: Депутати – це теж люди. Люди ж у нас працюють так само і в ГПУ…
Слухачка: Тільки зусилля громади може з ними щось зробити.
Ольга Боднар: Це одна з улюблених частин або цитат із Біблії. І я її завжди сповідую, але, на жаль, сьогодні середня температура по Україні достатньо тепла.
– Ми ще не знаємо, тому що це бачила уся країна. І попри певне цензурування інформації в ЗМІ, все ж таки репортажі були про це і відео демонструвало лише те, що є.
– Я тільки процитую іншого поляка, який казав, що коли прийшли євреїв вбивати, то я мовчав, бо я не єврей, коли приходили ще когось вбивати,то я мовчав, бо я не той, коли приходили католиків вбивати, то я мовчав, бо я не той, а от коли вже прийшли вбивати мене, то не було кому мене захистити.
От я боюся, що українці не розуміють, що народні депутати, як Ви кажете, ті самі громадяни…
– Люди. Я перепрошую, вони ж не Богом обрані.
– Нічим не відрізняються.
– Фізіологічно нічим.
– Так.
– А далі як? Апелювати до здорового глузду? Апелювати до закону, якщо Ви говорите, що є шалений тиск? Це все – гулий кут. Тобто, єдиний вихід – це куди? На вулицю?
– На вулицю? Не виключено.
– Це братися і силовими методами гнати тих, хто просто порушує закони України, прикриваючись Конституцією?
– Якщо її посадять?
– Якщо затримають?
– Задача дуже проста. Тут буде уже зрозуміло, чому Банкова погоджується на те, що не виключений факт в березні проведення виборів. Для того, щоб, наприклад, відкрити по ній кримінальну справу, і тоді вона не зможе брати участь в балотуванні. І таким чином опозиція втрачає того єдиного лідера, який міг би об’єднати протистояння оцій от навалі. От і все.
– І тоді вже нічого не буде? Тоді вже почнуть бити не депутатів, а простих громадян безкарно і вбивати.
– Так. Так воно і буде. Нам продемонстрували, як вони це вміло вміють робити, при цьому так нахабно потім розказувати.
Ви знаєте, цинізм не має меж в цій політичній силі. Коли лежав вже побитий Гнаткевич, у якого тиск був 280 на 200 і йому надавали допомогу лікарі, боялися підняти його на носилки, щоб винести, підходить Чечетов і каже: слухайте, ви давно вже не їли, може, вам пиріжечка дати з водичкою? Оце називається отакий от цинізм. Тобто, вийдуть на вулицю, поб’ють людей, відберуть останнє.
А що там бити? Слухайте, та ми повиздихаємо, вибачте, і позамерзаємо, тому що, по-перше, комунальні тарифи будуть страшні. Якщо подивитися по бюджету, де субсидій ніхто не отримає, а ми змерзнемо, а той, хто ще й не зможе платити за квартплату, а це буде більшість українців, у них ще й житло відберуть, вони стануть бомжами…
– За новим Житловим кодексом Ви маєте на увазі?
– А тут ще й, крім Житлового кодексу. Ви знаєте, для чого вони побили нас, і для чого вони зробили так, щоби у п’ятницю їм не заважали слухати звіт? Один-єдиний законопроект, який вони вчора ухвалили, це був по відновленню пені за те, що громадяни України не будуть вчасно сплачувати за комунальні тарифи.
А як вони можуть сплачувати за комунальні тарифи, якщо тарифи… ? От у мене двокімнатна квартира, у мене без світла і без телефону, без інтернету, без телевізора прийшла платіжка 540 гривень. Якщо вони збираються підняти ще й тепло і воду, то це ще буде більше. А при цьому, врахуйте, скільки людей не доотримує зарплати, і скільки людей не доотримує пенсій?
– Є статистика, що 54% українців мають труднощі зі сплатою вчасно комунальних платежів.
– Так. От і все. Там навіть і бити не треба буде нікого – українці просто повиздихають як клас.
Я не знаю, можливо, звіти на Росію йдуть китайці, і росіянам, можливо, треба кудись вже переселятися, на більш благополучну територію.
