На погоджувальній раді фракцій Голова Верховної Ради Володимир Литвин зазначив, що часу на розгляд проекту держбюджету залишилося обмаль. Тому треба 14 грудня розглянути представлення проекту і ухвалити його одразу в першому читанні, а до 24 грудня розглянути і ухвалити держбюджет у другому читанні і в цілому. З огляду на необхідність ухвалити держбюджет до нового року спікер пожартував, що «критика приймається, тут мені підказують, а заперечення – ні».
За словами Прем’єр-міністра Миколи Азарова, особливістю бюджету на наступний рік стане істотне скорочення витрат на утримання органів державної влади: більше ніж на 1 мільярд гривень. Серед іншого, урядовці зменшили видатки і на Верховну Раду. У бюджеті на наступний рік на утримання депутатів та парламентського апарату передбачено на 52 мільйони гривень менше, ніж цього року.
Опозиція: уряд хоче профінансувати розформовані міністерства
Натомість екс-прем’єр Юлія Тимошенко заявляє, що запропонований урядом проект бюджету – найгірший за останні роки. За її словами, «він приймається без програми соціально-економічного розвитку, без засад грошово-кредитної політики, без реальних макроекономічних показників».
Перший заступник голови фракції БЮТ-«Батьківщина» Андрій Кожем’якін зазначає, що бюджет містить чимало нестиковок. За його словами, «після того, як Президент зробив адмінреформу, нема вже ні Міністерства молоді та спорту, ні Мінвуглепрому, але видатки на них закладені і незрозуміло – куди вони йдуть».
Крім того, наголошує опозиціонер, в бюджеті не передбачено виконання передвиборних обіцянок Президента.
«Сам пан Янукович обіцяв, що підпише декілька головних указів: про мінімальну пенсію, яка складатиме не менше 1200 гривень і мінімальну зарплату, яка складатиме 1500 гривень. Ми цього не бачимо», – зауважив Андрій Кожем’якін.
Бюджет за сценарієм Податкового кодексу?
Згідно з урядовим проектом держбюджету, на наступний рік видаткова частина майже 321,2 мільярда гривень, а дохідна – 281,5 мільярда гривень. Дефіцит бюджету становить майже 38,8 мільярда гривень, або 3,1%.
Згідно закону, проект бюджету уряд мав розробити ще до 15 вересня. Проте через ухвалення Податкового кодексу процес затягнувся. Ще однією причиною затримки проекту держбюджету називають підготовку реформ. Адже бюджет має відобразити їх фінансування.
«Попередньо ознайомившись, можу сказати, що це спокійний, консервативний бюджет, – зазначає керівник економічних програм центру імені Разумкова Василь Юрчишин. – Який виходить із обережних показників економічного зростання, змін, які можуть бути покладені в основу фінансування дефіцитів – як державного бюджету, так і пенсійного фонду. Так само не видно, наскільки раціональними будуть державні видатки, як вони контролюватимуться. Якщо дійсно кількість чиновників скоротиться на 20-30%, то скорочення на один мільярд коштів на держапарат не виглядає чимось надзвичайним».
За оцінками експерта, підготовка та розгляд проекту бюджету в авральному порядку може призвести до тих самих негативних наслідків, що й прискорений порядок розгляду Податкового кодексу: парламент схвалив «сирий» закон, на який Президент змушений був накласти вето.
За словами Прем’єр-міністра Миколи Азарова, особливістю бюджету на наступний рік стане істотне скорочення витрат на утримання органів державної влади: більше ніж на 1 мільярд гривень. Серед іншого, урядовці зменшили видатки і на Верховну Раду. У бюджеті на наступний рік на утримання депутатів та парламентського апарату передбачено на 52 мільйони гривень менше, ніж цього року.
Опозиція: уряд хоче профінансувати розформовані міністерства
Натомість екс-прем’єр Юлія Тимошенко заявляє, що запропонований урядом проект бюджету – найгірший за останні роки. За її словами, «він приймається без програми соціально-економічного розвитку, без засад грошово-кредитної політики, без реальних макроекономічних показників».
Перший заступник голови фракції БЮТ-«Батьківщина» Андрій Кожем’якін зазначає, що бюджет містить чимало нестиковок. За його словами, «після того, як Президент зробив адмінреформу, нема вже ні Міністерства молоді та спорту, ні Мінвуглепрому, але видатки на них закладені і незрозуміло – куди вони йдуть».
Крім того, наголошує опозиціонер, в бюджеті не передбачено виконання передвиборних обіцянок Президента.
«Сам пан Янукович обіцяв, що підпише декілька головних указів: про мінімальну пенсію, яка складатиме не менше 1200 гривень і мінімальну зарплату, яка складатиме 1500 гривень. Ми цього не бачимо», – зауважив Андрій Кожем’якін.
Бюджет за сценарієм Податкового кодексу?
Згідно з урядовим проектом держбюджету, на наступний рік видаткова частина майже 321,2 мільярда гривень, а дохідна – 281,5 мільярда гривень. Дефіцит бюджету становить майже 38,8 мільярда гривень, або 3,1%.
Згідно закону, проект бюджету уряд мав розробити ще до 15 вересня. Проте через ухвалення Податкового кодексу процес затягнувся. Ще однією причиною затримки проекту держбюджету називають підготовку реформ. Адже бюджет має відобразити їх фінансування.
«Попередньо ознайомившись, можу сказати, що це спокійний, консервативний бюджет, – зазначає керівник економічних програм центру імені Разумкова Василь Юрчишин. – Який виходить із обережних показників економічного зростання, змін, які можуть бути покладені в основу фінансування дефіцитів – як державного бюджету, так і пенсійного фонду. Так само не видно, наскільки раціональними будуть державні видатки, як вони контролюватимуться. Якщо дійсно кількість чиновників скоротиться на 20-30%, то скорочення на один мільярд коштів на держапарат не виглядає чимось надзвичайним».
За оцінками експерта, підготовка та розгляд проекту бюджету в авральному порядку може призвести до тих самих негативних наслідків, що й прискорений порядок розгляду Податкового кодексу: парламент схвалив «сирий» закон, на який Президент змушений був накласти вето.
