У Сербії вважають, що участь у діяльності парламенту та політичних органах Приштини означає визнання незалежності. Однак, частина сербів і в минулому голосувала, так, що сербські депутати й досі були в парламенті самопроголошеної республіки. Щоправда, жоден із них не голосував за незалежність.
«Це політична й психологічна проблема для сербів – визнати, що вони живуть у державі, яка називається Косово, а не Сербія», – пояснює адвокат Азем Власі, один із колишніх лідерів етнічних албанців.
У Косові проживає приблизно сто тисяч сербів. Частина з них ще сподівається, що країна повернеться до складу Сербії. Інші збагнули, що вони не можуть впливати на державну політику.
«Якщо ми не будемо боротися за себе, то хто буде? Сербські урядовці закликали нас не голосувати упродовж п`яти років. На підставі їхньої рекомендації я не голосувала. Однак, я нічого не отримала від Сербії. Мене зрадили. Моя платня стала нижчою. Я втратила чимало пільг. Не маю жодних привілеїв як самотня мати. Я в Косові сама з двома дітьми. Не маю нікого в Сербії. Не маю нікого ані тут. Маю тільки хату, котру я почала будувати після війни. Це все», – говорить вчителька початкової школи Сладяна Вукадинович.
Серби знову будуть у правлячій коаліції?
У минулому Белград наполягав на тому, щоб сербська меншина бойкотувала вибори. Наразі немає сильної антивиборної кампанії. На думку оглядачів, це значить, що влада збагнула, в якому становищі знаходяться ті люди.
Не було опитувань, на підставі яких було б можна припустити, скільки сербів прийдуть на виборчі дільниці. Якщо голосуватимуть десять чи двадцять відсотків, то матимуть десятьох депутатів і, ймовірно, увійдуть до правлячої коаліції.
Зрештою, так було в Косовському парламенті і попереднього скликання.
А щодо опитувань, то, згідно з ними, найбільше голосів здобуде Демократична партія колишнього повстанського ватажка Хашіма Тачі, котрий очолював косовську владу упродовж минулих трьох із половиною років.
«Це політична й психологічна проблема для сербів – визнати, що вони живуть у державі, яка називається Косово, а не Сербія», – пояснює адвокат Азем Власі, один із колишніх лідерів етнічних албанців.
У Косові проживає приблизно сто тисяч сербів. Частина з них ще сподівається, що країна повернеться до складу Сербії. Інші збагнули, що вони не можуть впливати на державну політику.
«Якщо ми не будемо боротися за себе, то хто буде? Сербські урядовці закликали нас не голосувати упродовж п`яти років. На підставі їхньої рекомендації я не голосувала. Однак, я нічого не отримала від Сербії. Мене зрадили. Моя платня стала нижчою. Я втратила чимало пільг. Не маю жодних привілеїв як самотня мати. Я в Косові сама з двома дітьми. Не маю нікого в Сербії. Не маю нікого ані тут. Маю тільки хату, котру я почала будувати після війни. Це все», – говорить вчителька початкової школи Сладяна Вукадинович.
Серби знову будуть у правлячій коаліції?
У минулому Белград наполягав на тому, щоб сербська меншина бойкотувала вибори. Наразі немає сильної антивиборної кампанії. На думку оглядачів, це значить, що влада збагнула, в якому становищі знаходяться ті люди.
Не було опитувань, на підставі яких було б можна припустити, скільки сербів прийдуть на виборчі дільниці. Якщо голосуватимуть десять чи двадцять відсотків, то матимуть десятьох депутатів і, ймовірно, увійдуть до правлячої коаліції.
Зрештою, так було в Косовському парламенті і попереднього скликання.
А щодо опитувань, то, згідно з ними, найбільше голосів здобуде Демократична партія колишнього повстанського ватажка Хашіма Тачі, котрий очолював косовську владу упродовж минулих трьох із половиною років.
