Щороку в Україні зникають 17 сіл, а кількість сільських мешканців за останні вісім років скоротилася на півтора мільйона. Водночас, на Волині більшає територій, де замість розваленої ферми працює сучасне тваринницьке господарство з впровадженням новітнього автоматизованого обладнання, замість бур’янів на розпайованих колишніх колгоспних полях – ягідні і фруктові сади, а в селах діють підприємства з обробки деревини, сервісні автоцентри, супермаркети і сучасні підприємства сфери побуту. Щоправда, лише там, де власники паїв дослухалися до рекомендацій дорадчих служб і вирішили, не чекаючи державної допомоги, створити агровиробництво та поліпшити побут селян.
«Дорадчий проект спрямований на підвищення освітнього рівня фермерів, власників особистих селянських господарств, сільських голів, – розповідає директор Волинської обласної сільськогосподарської дорадчої служби Наталія Козак, – а також на передачу досвіду у створенні програм розвитку сільських територій, втілення проектів за європейською схемою, які б дозволяли шукати грантове фінансування у різноманітних організаціях, у тому числі європейських, які підтримують розвиток села».
Через дорадництво – до оновленого села
Успішні новітні господарства працюють у прикордонному Ковельському та сусідньому з ним Турійському районах, де люди паралельно розвивають зелений туризм, в Озерці під Ківерцями, де селяни створили кілька сервісних господарств.
У Рожищенському районі нові способи господарювання впроваджують школярі, котрі створили тут ландшафтні клуби.
Шляхи розвитку територій громаді підказали сільськогосподарські дорадники, які активно працювали в цих районах.
Проект фінансує міністерство закордонних справ Польщі. Ця країна ось уже десять років допомагає в розвитку дорадництва в Україні, повідомив директор відділення Поморського центру аграрного дорадництва Антоній Гайдайчук.
Як зауважив Генеральний консул Республіки Польща в Луцьку Томаш Янік, центрально-східна Європа поступово перетворюється на загальноєвропейську житницю, і Україні тут належить чільна роль. За українською державою стоїть лише справа серйозної підтримки селян, особливо на стадії започаткування власної справи. Консул переконаний, що сільськогосподарська галузь, як жодна інша, потребує державної підтримки.
Він вважає, що в аграрній політиці необхідно більше уваги приділяти якості продукції, ніж економічним показникам. Тому на подібних зустрічах, яким сприяє польське консульство на Волині, аграрії розробляють нові виробничі технології та нові напрямки співробітництва.
Спільна з Україною аграрна політика повинна передбачати питання, пов’язані з глобалізацією, протидією кліматичним змінам та розвитком альтернативних джерел енергії, правильним управлінням водними ресурсами і збереженням біорозмаїття, зазначила представниця міністерства сільського господарства і розвитку села Польщі Барбара Одробінська.
Україна дозріла до корінного реформування агрополітики, вважає директор Департаменту аграрної освіти, науки та дорадництва міністерства аграрної політики України Ірина Синяківська. Однак нині обласні управління агропромислового комплексу, районні відділи несуть швидше статистичну, ніж інформаційну, консультативну та методичну функції.
«Ми вже бачимо, що це не дасть змоги розробити реальні програми соціально-економічного розвитку кожної території. Є питання адміністративного безладу, коли навіть елементарне малесеньке фінансування, яке приходить на головні управління АПК в державні обласні адміністрації, зволікається; у проведенні конкурсів, тендері не продумані порядки використання коштів. До цього часу до тих, хто використовує кошти, ніхто не звертався», – каже Синяківська.
За два роки в Україні з’явиться державний дорадчий орган із питань розвитку сільського господарства, повідомила Ірина Синяківська. На це Україні необхідно витратити сто мільйонів гривень. Сума лише на перший погляд велика, каже чиновниця.
Тим часом Польща, яка успішно проводить сільгоспреформи, щороку виділяє на дорадництво в чотири рази більше. Існуючі аграрні інституції й дослідницькі центри в Україні повинні бути відповідно осучаснені й перепрофільовані. Очікуваним результатом нової агрополітики має бути повернення заробітчан і міського населення до екологічно безпечніших, побутово облаштованих та перспективних у сенсі зайнятості аграрних регіонів, вважають фахівці.
«Дорадчий проект спрямований на підвищення освітнього рівня фермерів, власників особистих селянських господарств, сільських голів, – розповідає директор Волинської обласної сільськогосподарської дорадчої служби Наталія Козак, – а також на передачу досвіду у створенні програм розвитку сільських територій, втілення проектів за європейською схемою, які б дозволяли шукати грантове фінансування у різноманітних організаціях, у тому числі європейських, які підтримують розвиток села».
Через дорадництво – до оновленого села
Успішні новітні господарства працюють у прикордонному Ковельському та сусідньому з ним Турійському районах, де люди паралельно розвивають зелений туризм, в Озерці під Ківерцями, де селяни створили кілька сервісних господарств.
У Рожищенському районі нові способи господарювання впроваджують школярі, котрі створили тут ландшафтні клуби.
Шляхи розвитку територій громаді підказали сільськогосподарські дорадники, які активно працювали в цих районах.
Проект фінансує міністерство закордонних справ Польщі. Ця країна ось уже десять років допомагає в розвитку дорадництва в Україні, повідомив директор відділення Поморського центру аграрного дорадництва Антоній Гайдайчук.
Як зауважив Генеральний консул Республіки Польща в Луцьку Томаш Янік, центрально-східна Європа поступово перетворюється на загальноєвропейську житницю, і Україні тут належить чільна роль. За українською державою стоїть лише справа серйозної підтримки селян, особливо на стадії започаткування власної справи. Консул переконаний, що сільськогосподарська галузь, як жодна інша, потребує державної підтримки.
Він вважає, що в аграрній політиці необхідно більше уваги приділяти якості продукції, ніж економічним показникам. Тому на подібних зустрічах, яким сприяє польське консульство на Волині, аграрії розробляють нові виробничі технології та нові напрямки співробітництва.
Спільна з Україною аграрна політика повинна передбачати питання, пов’язані з глобалізацією, протидією кліматичним змінам та розвитком альтернативних джерел енергії, правильним управлінням водними ресурсами і збереженням біорозмаїття, зазначила представниця міністерства сільського господарства і розвитку села Польщі Барбара Одробінська.
Україна дозріла до корінного реформування агрополітики, вважає директор Департаменту аграрної освіти, науки та дорадництва міністерства аграрної політики України Ірина Синяківська. Однак нині обласні управління агропромислового комплексу, районні відділи несуть швидше статистичну, ніж інформаційну, консультативну та методичну функції.
«Ми вже бачимо, що це не дасть змоги розробити реальні програми соціально-економічного розвитку кожної території. Є питання адміністративного безладу, коли навіть елементарне малесеньке фінансування, яке приходить на головні управління АПК в державні обласні адміністрації, зволікається; у проведенні конкурсів, тендері не продумані порядки використання коштів. До цього часу до тих, хто використовує кошти, ніхто не звертався», – каже Синяківська.
За два роки в Україні з’явиться державний дорадчий орган із питань розвитку сільського господарства, повідомила Ірина Синяківська. На це Україні необхідно витратити сто мільйонів гривень. Сума лише на перший погляд велика, каже чиновниця.
Тим часом Польща, яка успішно проводить сільгоспреформи, щороку виділяє на дорадництво в чотири рази більше. Існуючі аграрні інституції й дослідницькі центри в Україні повинні бути відповідно осучаснені й перепрофільовані. Очікуваним результатом нової агрополітики має бути повернення заробітчан і міського населення до екологічно безпечніших, побутово облаштованих та перспективних у сенсі зайнятості аграрних регіонів, вважають фахівці.
