Американська секретна телеграма з посольства США від грудня 2008 року стала одним із групи нових документів, які оприлюднив WikiLeaks. Про це детально інформує брюссельський оглядач Ендрю Ретман на сторінках EUObserver. Йдеться, насамперед, про так звану «доктрину Сікорського», міністра закордонних справ Польщі, стосовно російської небезпеки для Європи.
Телеграма американських дипломатів із Варшави характеризує концепцію Сікорського, у якій той вважає, що Росія намагатиметься змінювати кордони силою, як це сталося в Грузії, чи ж підривною діяльністю і посиленням тиску, що має розглядатися в Європі як загроза її безпеці, на що євроатлантична спільнота має бути готова відповісти пропорційно.
Сікорський також вважає, що політика Східного партнерства ЄС має протистояти цим планам Кремля в Європі і закликав зміцнювати стосунки з країнами-сусідами ЄС:Україною, Грузією, Вірменією, Білоруссю, Молдовою та Азербайджаном.
У цій телеграмі посла США у Польщі Віктора Аша мовиться, що Варшава підтримала зупинення санкцій ЄС проти диктатора Білорусі Олександра Лукашенка, бо в уявленнях поляків ізольована Білорусь стане легкою здобиччю Росії.
Аш відзначає, що Сікорський був тоді навіть агресивніший щодо Росії, аніж президент США Джордж Буш, незважаючи на заперечення Вашингтона щодо перебільшення загрози Росії.
EUObserver також оприлюднює коментар польського МЗС на цю публікацію WikiLeaks, де наголошено, що така «доктрина Сікорського» не складає якогось секрету і була оприлюднена польським чільником ще у листопаді 2008 року у Вашингтоні ще до телеграми Віктора Аша з Варшави.
Чеська «Лідове новіни» у коментарі на згадану телеграму посла США з Варшави виділяє бажання Польщі у той час, щоб НАТО відповіло на агресію Росії проти України силою, бо у Варшаві боялися реальної агресії Росії на Польщу і країни Балтії вже у 2010 році. Тут також виділені тодішні погляди Сікорського, його попередження, що «Польща не буде толерувати повторення грузинського сценарію в Україні, де, насамперед у проросійському Криму і русифікованому Сході України, панувала досить напружена атмосфера».
Оглядач чеської газети Любош Палата наголосив тут же, що президент США Обама вже вчора при зустрічі з президентом Польщі Коморовським запевнив, що поляки залишаються стратегічними партнерами США, та підтвердив, що на території Польщі будуть розміщені ракетні комплекси США для охорони повітряного простору на кордонах із Росією.
Попри останні повідомлення про можливу присутність українських офіційних осіб на церемонії зі вручення Нобелівської премії миру в норвезькій столиці Осло цієї п’ятниці, все ж звертаємо увагу на публікації брюссельських видань, зокрема – EUObserver. Видання наголошує на великій важливості для керівництва ЄС консолідованого ставлення європейських країни щодо участі у цій церемонії в Осло. Тут також виділено позицію керівництва ЄС щодо України, яка займала попередню «прокитайську позицію щодо Нобелівської проблеми», тоді як її керівник Президент Віктор Янукович заявляв про наміри Києва стати членом ЄС. Хоча такі заяви, як сказано у публікації, ще не означають, що Україна стане кандидатом на вступ до європейської спільноти. У заяві ЄС щодо позиції Сербії, яка також заявила про неучасть у Нобелівській церемонії, сказано, що «країна, яка має наміри вступити до ЄС, щоб повністю розділити цінності ЄС, захист прав людини, як один із базових принципів ЄС, мала би ... взяти участь у цій церемонії».
Такі вимоги Брюсселя мали б стосуватися й України.
Телеграма американських дипломатів із Варшави характеризує концепцію Сікорського, у якій той вважає, що Росія намагатиметься змінювати кордони силою, як це сталося в Грузії, чи ж підривною діяльністю і посиленням тиску, що має розглядатися в Європі як загроза її безпеці, на що євроатлантична спільнота має бути готова відповісти пропорційно.
Сікорський також вважає, що політика Східного партнерства ЄС має протистояти цим планам Кремля в Європі і закликав зміцнювати стосунки з країнами-сусідами ЄС:Україною, Грузією, Вірменією, Білоруссю, Молдовою та Азербайджаном.
У цій телеграмі посла США у Польщі Віктора Аша мовиться, що Варшава підтримала зупинення санкцій ЄС проти диктатора Білорусі Олександра Лукашенка, бо в уявленнях поляків ізольована Білорусь стане легкою здобиччю Росії.
Аш відзначає, що Сікорський був тоді навіть агресивніший щодо Росії, аніж президент США Джордж Буш, незважаючи на заперечення Вашингтона щодо перебільшення загрози Росії.
EUObserver також оприлюднює коментар польського МЗС на цю публікацію WikiLeaks, де наголошено, що така «доктрина Сікорського» не складає якогось секрету і була оприлюднена польським чільником ще у листопаді 2008 року у Вашингтоні ще до телеграми Віктора Аша з Варшави.
Чеська «Лідове новіни» у коментарі на згадану телеграму посла США з Варшави виділяє бажання Польщі у той час, щоб НАТО відповіло на агресію Росії проти України силою, бо у Варшаві боялися реальної агресії Росії на Польщу і країни Балтії вже у 2010 році. Тут також виділені тодішні погляди Сікорського, його попередження, що «Польща не буде толерувати повторення грузинського сценарію в Україні, де, насамперед у проросійському Криму і русифікованому Сході України, панувала досить напружена атмосфера».
Оглядач чеської газети Любош Палата наголосив тут же, що президент США Обама вже вчора при зустрічі з президентом Польщі Коморовським запевнив, що поляки залишаються стратегічними партнерами США, та підтвердив, що на території Польщі будуть розміщені ракетні комплекси США для охорони повітряного простору на кордонах із Росією.
Попри останні повідомлення про можливу присутність українських офіційних осіб на церемонії зі вручення Нобелівської премії миру в норвезькій столиці Осло цієї п’ятниці, все ж звертаємо увагу на публікації брюссельських видань, зокрема – EUObserver. Видання наголошує на великій важливості для керівництва ЄС консолідованого ставлення європейських країни щодо участі у цій церемонії в Осло. Тут також виділено позицію керівництва ЄС щодо України, яка займала попередню «прокитайську позицію щодо Нобелівської проблеми», тоді як її керівник Президент Віктор Янукович заявляв про наміри Києва стати членом ЄС. Хоча такі заяви, як сказано у публікації, ще не означають, що Україна стане кандидатом на вступ до європейської спільноти. У заяві ЄС щодо позиції Сербії, яка також заявила про неучасть у Нобелівській церемонії, сказано, що «країна, яка має наміри вступити до ЄС, щоб повністю розділити цінності ЄС, захист прав людини, як один із базових принципів ЄС, мала би ... взяти участь у цій церемонії».
Такі вимоги Брюсселя мали б стосуватися й України.
