Попри те, що десятки тисяч прихильників ідеї Еріка Кантони обіцяли, що у вівторок заберуть із банків свої заощадження, цього не сталося. Французькі та британські банки цього дня не помітили жодної надзвичайної активності на рахунках своїх клієнтів.
Тим часом, економісти пояснюють, що ідея колишньої зірки французького футболу, який мав на меті помститися банкам за нинішню кризу, повністю помилкова. Адже основа грошового обігу цих закладів – не вклади фізичних осіб, а капітали підприємств.
До того ж, експерт та професор економіки університету бельгійського міста Льовен Поль де Ґроу нагадує, що нині – не тридцяті роки.
«Якби це сталося, то Європейський Центральний банк одразу здійснив би додаткове вливання готівки, – каже експерт. – Тим часом, у тридцятих роках Центральний банк не мав можливості втручатися, а це й призвело до краху банківської системи».
Поряд із цим, згідно з існуючими правилами, максимальна сума, яку клієнти більшості європейських банків можуть зняти з рахунку протягом одного дня, становить від 500 до 1000 євро. Про наміри забрати більшу суму готівки зазвичай слід заздалегідь попереджати адміністрацію банківської установи. Тому навіть технічно ідея масового спустошення банківських рахунків за один день була малоймовірною.
«Банкірів треба карати, але не так», – експерт
Водночас, бельгійський експерт із питань економіки та фінансів Поль де Ґроу погоджується з тим, що саме банки винні у тому, що нині переживає Євросоюз та прості громадяни, купівельна спроможність яких із кожним днем падає, а заощадження – тануть.
«Банкіри у минулому справді чинили мерзенні речі. Саме вони втягнули людей до цієї кризи, – пояснює експерт. – Тому реагувати обов’язково треба: винних у цьому слід було б покарати, але цього не сталося. Гадаю, банки варто змусити працювати так, аби нові кризи у майбутньому не настали. Я добре розумію, що спонукає людей до помсти, але діяти слід не таким чином».
Сам Ерік Кантона у вівторок справді здійснив символічне зняття грошей зі свого рахунку. Водночас, чимало його прибічників обмежилися переведенням особистих заощаджень із рахунків великих банківських установ до кооперативних банківських закладів, що працюють в окремих галузях, скажімо – в аграрному секторі чи будівельній сфері.
Тим часом, економісти пояснюють, що ідея колишньої зірки французького футболу, який мав на меті помститися банкам за нинішню кризу, повністю помилкова. Адже основа грошового обігу цих закладів – не вклади фізичних осіб, а капітали підприємств.
До того ж, експерт та професор економіки університету бельгійського міста Льовен Поль де Ґроу нагадує, що нині – не тридцяті роки.
«Якби це сталося, то Європейський Центральний банк одразу здійснив би додаткове вливання готівки, – каже експерт. – Тим часом, у тридцятих роках Центральний банк не мав можливості втручатися, а це й призвело до краху банківської системи».
Поряд із цим, згідно з існуючими правилами, максимальна сума, яку клієнти більшості європейських банків можуть зняти з рахунку протягом одного дня, становить від 500 до 1000 євро. Про наміри забрати більшу суму готівки зазвичай слід заздалегідь попереджати адміністрацію банківської установи. Тому навіть технічно ідея масового спустошення банківських рахунків за один день була малоймовірною.
«Банкірів треба карати, але не так», – експерт
Водночас, бельгійський експерт із питань економіки та фінансів Поль де Ґроу погоджується з тим, що саме банки винні у тому, що нині переживає Євросоюз та прості громадяни, купівельна спроможність яких із кожним днем падає, а заощадження – тануть.
«Банкіри у минулому справді чинили мерзенні речі. Саме вони втягнули людей до цієї кризи, – пояснює експерт. – Тому реагувати обов’язково треба: винних у цьому слід було б покарати, але цього не сталося. Гадаю, банки варто змусити працювати так, аби нові кризи у майбутньому не настали. Я добре розумію, що спонукає людей до помсти, але діяти слід не таким чином».
Сам Ерік Кантона у вівторок справді здійснив символічне зняття грошей зі свого рахунку. Водночас, чимало його прибічників обмежилися переведенням особистих заощаджень із рахунків великих банківських установ до кооперативних банківських закладів, що працюють в окремих галузях, скажімо – в аграрному секторі чи будівельній сфері.
