Родина Смєшкових користувалася п’ятнадцятьма сотими землі під Гощею 30 років, 15 років тому земля була оформлена у їхнє постійне користування. Поряд із ними півтора гектара землі належали ще 26 гощанцям.
Пенсіонер, ветеран-«афганець» Микола Смєшков розповів, що коли розпочалася приватизація землі – він не раз навідувався до селищної ради з проханням, але там йому усно повідомляли, що ця земля приватизації не підлягає. «Потім з’явилося оголошення в районній газеті: землю не засівайте, не чіпайте, бо там з’явився інший хазяїн», – зауважує пенсіонер.
Новими власниками землі, виділеної під городи майже трьом десяткам гощанців, та прилеглої до них території стали четверо людей – троє рівнян і один мешканець сусіднього села Чудниці. На запитання, чому селищна рада віддала землю не місцевим людям, її голова Валерій Макотера зазначив, що законодавство не забороняє кожній людині здійснити свої права на землю.
Із кожного по 15 сотих – одному півтора гектари
Селищний голова запропонував оглянути ділянки – мовляв, недавні користувачі їх не обробляють. Варвара Смєшкова шокована таким поясненням, бо, каже вона, перестали садити город тільки цього року – після сумнозвісного оголошення в газеті.
Город Смєшкових поряд з іншими став власністю мешканця Чудниці Максима Бондарця, котрий запевняє, що хоче займатися тут рільництвом. За його словами, отримати землю було просто: «Так, як землю отримують, так і отримав. Заяву писали – і в адміністрації дозвіл дали».
Щоправда, в Максима Бондарця уже є свій двохгектарний пай, який він чомусь віддав в оренду.
Що не інстанція – то інша позиція
Такий порядок вилучення й отримання ділянок – без дозволу постійних користувачів – незаконний, запевняє начальник відділу нагляду за використанням та охороною земель Держкомземресурсу Ростислав Корзун. Тут скаргу людей вважають обґрунтованою. А оскільки районна держадміністрація не поспішає виправити помилку, про необхідність усунути порушення прав Держкомзем сповістив природоохоронну прокуратуру області. Визнали факт порушення і в обласній адміністрації. Щоправда, за цим не послідувало жодних дій.
Ще у вересні нинішнього року прокуратура області доручила прокуратурі Гощанського району провести розслідування обставин і надати відповідь скаржникам. Однак і за два місяці відповідь не надійшла.
Прокурор району Інна Гайдим пояснює: 15 років тому людям виділили городи «на всіх», не розподіляючи чіткі межі ділянок. «Якби була проектна документація в кожного з них – кожен би вийшов із проектною документацією, і не було б жодної проблеми», – каже вона.
На думку прокурора, вина за відсутність схеми розподілу городів лягає на самих людей, тим часом мешканці так не вважають. Вони переконані: літніх людей свідомо ввели в оману в сільраді і райдержадміністрації, бо влада не розподілила городи як слід і не запропонувала написати заяву, коли вони домагались приватизації землі. У будь-якому випадку, Закон про звернення громадян Гощанська прокуратура зігнорувала.
Нині повернення землі домагається син Смєшкових, Володимир. Від імені батька він написав листа до Адміністрації Президента, якого перенаправили до області, а потім – у район. Тож фактично розбирати законність дій Гощанської райдержадміністрації доведеться її голові Юрію Загинею, котрий донедавна працював заступником голови тієї ж адміністрації. У сфері його контролю якраз і перебували земельні питання.
Володимир Смєшков сподівається, що замкнене коло допоможе розірвати справа, відкрита в Управлінні боротьби з економічною злочинністю у Рівненській області. Міліціонери побачили в діях службових осіб ознаки перевищення влади і службове підроблення. Втім, дехто з попередніх користувачів спірної ділянки вирішив не перечити владі. Адже серед них чимало «бюджетників», а роботу в Гощі віднайти нелегко.
Поки навколо Гощі тривають земельні суперечки, траса Київ-Чоп змінюється на очах. Тут швидкісно виростають склади і супермаркети, ресторани і готелі. Ось тільки власникам вилученої землі іноді «забувають» за неї заплатити.
Пенсіонер, ветеран-«афганець» Микола Смєшков розповів, що коли розпочалася приватизація землі – він не раз навідувався до селищної ради з проханням, але там йому усно повідомляли, що ця земля приватизації не підлягає. «Потім з’явилося оголошення в районній газеті: землю не засівайте, не чіпайте, бо там з’явився інший хазяїн», – зауважує пенсіонер.
Новими власниками землі, виділеної під городи майже трьом десяткам гощанців, та прилеглої до них території стали четверо людей – троє рівнян і один мешканець сусіднього села Чудниці. На запитання, чому селищна рада віддала землю не місцевим людям, її голова Валерій Макотера зазначив, що законодавство не забороняє кожній людині здійснити свої права на землю.
Із кожного по 15 сотих – одному півтора гектари
Селищний голова запропонував оглянути ділянки – мовляв, недавні користувачі їх не обробляють. Варвара Смєшкова шокована таким поясненням, бо, каже вона, перестали садити город тільки цього року – після сумнозвісного оголошення в газеті.
Город Смєшкових поряд з іншими став власністю мешканця Чудниці Максима Бондарця, котрий запевняє, що хоче займатися тут рільництвом. За його словами, отримати землю було просто: «Так, як землю отримують, так і отримав. Заяву писали – і в адміністрації дозвіл дали».
Щоправда, в Максима Бондарця уже є свій двохгектарний пай, який він чомусь віддав в оренду.
Що не інстанція – то інша позиція
Такий порядок вилучення й отримання ділянок – без дозволу постійних користувачів – незаконний, запевняє начальник відділу нагляду за використанням та охороною земель Держкомземресурсу Ростислав Корзун. Тут скаргу людей вважають обґрунтованою. А оскільки районна держадміністрація не поспішає виправити помилку, про необхідність усунути порушення прав Держкомзем сповістив природоохоронну прокуратуру області. Визнали факт порушення і в обласній адміністрації. Щоправда, за цим не послідувало жодних дій.
Ще у вересні нинішнього року прокуратура області доручила прокуратурі Гощанського району провести розслідування обставин і надати відповідь скаржникам. Однак і за два місяці відповідь не надійшла.
Прокурор району Інна Гайдим пояснює: 15 років тому людям виділили городи «на всіх», не розподіляючи чіткі межі ділянок. «Якби була проектна документація в кожного з них – кожен би вийшов із проектною документацією, і не було б жодної проблеми», – каже вона.
На думку прокурора, вина за відсутність схеми розподілу городів лягає на самих людей, тим часом мешканці так не вважають. Вони переконані: літніх людей свідомо ввели в оману в сільраді і райдержадміністрації, бо влада не розподілила городи як слід і не запропонувала написати заяву, коли вони домагались приватизації землі. У будь-якому випадку, Закон про звернення громадян Гощанська прокуратура зігнорувала.
Нині повернення землі домагається син Смєшкових, Володимир. Від імені батька він написав листа до Адміністрації Президента, якого перенаправили до області, а потім – у район. Тож фактично розбирати законність дій Гощанської райдержадміністрації доведеться її голові Юрію Загинею, котрий донедавна працював заступником голови тієї ж адміністрації. У сфері його контролю якраз і перебували земельні питання.
Володимир Смєшков сподівається, що замкнене коло допоможе розірвати справа, відкрита в Управлінні боротьби з економічною злочинністю у Рівненській області. Міліціонери побачили в діях службових осіб ознаки перевищення влади і службове підроблення. Втім, дехто з попередніх користувачів спірної ділянки вирішив не перечити владі. Адже серед них чимало «бюджетників», а роботу в Гощі віднайти нелегко.
Поки навколо Гощі тривають земельні суперечки, траса Київ-Чоп змінюється на очах. Тут швидкісно виростають склади і супермаркети, ресторани і готелі. Ось тільки власникам вилученої землі іноді «забувають» за неї заплатити.