Здоров’я сучасної української молоді гіршає з року в рік, а смертність стає дедалі частішою, говорить Нузхат Ехсан, директор Фонду народонаселення ООН в Україні, Болгарії та Боснії й Герцеговині.
«Вже зараз в Україні у середньому в 16 разів частіше, ніж у Європі молоді люди помирають від алкогольних отруєнь. – зазначає Нузхат Ехсан. – Так само в десятки разів вищою є смертність, пов’язана з інфекційними хворобами, у тому числі зі СНІДом».
Лише 18% українців займаються спортом
Тим не менше, саме здоров’я, молоді українці назвали першою цінністю в їхньому житті, зазначає завідувачка відділу проблем якості демографічних процесів Інституту демографії та соціальних досліджень НАНУ, Ірина Курило.
«Але на жаль українська молодь не веде здоровий спосіб життя, – зауважує вона. – Серед молоді поширені шкідливі звички – особливо тютюнопаління та вживання алкоголю. Згідно з дослідженням, 80% українських чоловіків курять, а більше половини регулярно вживають алкоголь. А кожна четверта жінка під час вагітності потерпає від того, що її співмешканці курять у приміщенні».
Що стосується питання спорту, то 2 із 5 респондентів, за словами дослідниці, не займаються спортом взагалі. І лише 18% займаються спортом справді регулярно.
Молоді українці одружуватись не поспішають
Другою цінністю для українців все ще є шлюб та родина. Але молоді шлюби почали швидко «старіти». Ірина Курило пояснює це тим, що молодь прагне створювати родину та народжувати дітей вже після закінчення університету або здобуття більш-менш стабільної економічної незалежності від батьків.
До того ж на часі стоїть і житлове питання, яке на думку більшості українців – є одним із ключових для створення родини. Майже половина молодих родин живе з батьками. І лише 4% з них роблять це добровільно. Решті просто немає, де жити.
Відсутність доступного житла, безробіття та низька заробітна плата штовхають молодих українців на міграцію. Квіт нації, в основному у віці від 24 до 27 років просто залишає Україну.
Після Інституту лише 48 % українців знаходять роботу за спеціальністю на батьківщині. А опинившись закордоном, далеко не всі прагнуть працювати тим, на кого вчилися. Особливо сільська молодь готова працювати будь-ким, аби тільки платили.
Дослідники хочуть, щоб їх почули у владі
На основі проведеного дослідження Інститут демографії створив брошуру «Молодь та молодіжна політика в Україні: соціально-демографічні аспекти». Це дослідження є прямою рекомендацією українським можновладцям щодо молодіжної політики в Україні. Дослідники хочуть, щоб їх зрештою почули у владі, наголосила завідувачка відділу проблем якості демографічних процесів Інституту демографії та соціальних досліджень НАНУ Ірина Курило.
Тим часом про проблеми молоді влада не завжди готова слухати. Запрошена на презентацію дослідження заступник міністра у справах сім’ї, молоді та спорту Світлана Толстоухова на засіданні так і не з’явилась. Але з дослідженням Інституту демографії в Міністерстві обов’язково ознайомляться, сказала вона Радіо Свобода.
«В останні роки досліджень стосовно молоді майже не було. А в цьому році стосовно молоді було проведено три серйозних дослідження. – зазначила заступник міністра. – Саме на цій базі була розроблена державна доповідь, яка буде представлена Президенту, уряду та парламенту. Ця доповідь стосується здорового способу життя серед молоді. Також вирішили розробити державну цільову соціальну програму з формування здорового способу життя і запобігання негативним явищам»
80% українців негативно оцінюють державну молодіжну політику
Те що, українська молодіжна політика останніми роками перебуває майже в цілковитому занепаді, заступник міністра визнає. Вже зараз згідно з дослідженням Інституту демографії близько 80% молодих українців негативно оцінюють державну молодіжну політику. Виходом з ситуації, на думку Толстоухової, є радикальна реформа молодіжної політики та збільшення фінансування.
Але влада не повинна автономно визначати молодіжну політику, вважає Наталя Ходорівська, науковий співробітник Інституту соціології НАН України. «Молодь дуже далека від політичних процесів, якщо наблизити ці поняття між собою, мені здається ми змогли б знайти шляхи вирішення тих проблем, про які йдеться», – наголосила вона. Адже на разі, за словами експерта, молодь і політика не можуть надалі знаходитися по різні боки барикад.
«Вже зараз в Україні у середньому в 16 разів частіше, ніж у Європі молоді люди помирають від алкогольних отруєнь. – зазначає Нузхат Ехсан. – Так само в десятки разів вищою є смертність, пов’язана з інфекційними хворобами, у тому числі зі СНІДом».
Лише 18% українців займаються спортом
Тим не менше, саме здоров’я, молоді українці назвали першою цінністю в їхньому житті, зазначає завідувачка відділу проблем якості демографічних процесів Інституту демографії та соціальних досліджень НАНУ, Ірина Курило.
«Але на жаль українська молодь не веде здоровий спосіб життя, – зауважує вона. – Серед молоді поширені шкідливі звички – особливо тютюнопаління та вживання алкоголю. Згідно з дослідженням, 80% українських чоловіків курять, а більше половини регулярно вживають алкоголь. А кожна четверта жінка під час вагітності потерпає від того, що її співмешканці курять у приміщенні».
Що стосується питання спорту, то 2 із 5 респондентів, за словами дослідниці, не займаються спортом взагалі. І лише 18% займаються спортом справді регулярно.
Молоді українці одружуватись не поспішають
Другою цінністю для українців все ще є шлюб та родина. Але молоді шлюби почали швидко «старіти». Ірина Курило пояснює це тим, що молодь прагне створювати родину та народжувати дітей вже після закінчення університету або здобуття більш-менш стабільної економічної незалежності від батьків.
До того ж на часі стоїть і житлове питання, яке на думку більшості українців – є одним із ключових для створення родини. Майже половина молодих родин живе з батьками. І лише 4% з них роблять це добровільно. Решті просто немає, де жити.
Відсутність доступного житла, безробіття та низька заробітна плата штовхають молодих українців на міграцію. Квіт нації, в основному у віці від 24 до 27 років просто залишає Україну.
Після Інституту лише 48 % українців знаходять роботу за спеціальністю на батьківщині. А опинившись закордоном, далеко не всі прагнуть працювати тим, на кого вчилися. Особливо сільська молодь готова працювати будь-ким, аби тільки платили.
Дослідники хочуть, щоб їх почули у владі
На основі проведеного дослідження Інститут демографії створив брошуру «Молодь та молодіжна політика в Україні: соціально-демографічні аспекти». Це дослідження є прямою рекомендацією українським можновладцям щодо молодіжної політики в Україні. Дослідники хочуть, щоб їх зрештою почули у владі, наголосила завідувачка відділу проблем якості демографічних процесів Інституту демографії та соціальних досліджень НАНУ Ірина Курило.
Тим часом про проблеми молоді влада не завжди готова слухати. Запрошена на презентацію дослідження заступник міністра у справах сім’ї, молоді та спорту Світлана Толстоухова на засіданні так і не з’явилась. Але з дослідженням Інституту демографії в Міністерстві обов’язково ознайомляться, сказала вона Радіо Свобода.
«В останні роки досліджень стосовно молоді майже не було. А в цьому році стосовно молоді було проведено три серйозних дослідження. – зазначила заступник міністра. – Саме на цій базі була розроблена державна доповідь, яка буде представлена Президенту, уряду та парламенту. Ця доповідь стосується здорового способу життя серед молоді. Також вирішили розробити державну цільову соціальну програму з формування здорового способу життя і запобігання негативним явищам»
80% українців негативно оцінюють державну молодіжну політику
Те що, українська молодіжна політика останніми роками перебуває майже в цілковитому занепаді, заступник міністра визнає. Вже зараз згідно з дослідженням Інституту демографії близько 80% молодих українців негативно оцінюють державну молодіжну політику. Виходом з ситуації, на думку Толстоухової, є радикальна реформа молодіжної політики та збільшення фінансування.
Але влада не повинна автономно визначати молодіжну політику, вважає Наталя Ходорівська, науковий співробітник Інституту соціології НАН України. «Молодь дуже далека від політичних процесів, якщо наблизити ці поняття між собою, мені здається ми змогли б знайти шляхи вирішення тих проблем, про які йдеться», – наголосила вона. Адже на разі, за словами експерта, молодь і політика не можуть надалі знаходитися по різні боки барикад.
