Меморіал жертвам Голодомору на Харківщині відкрили за участі Президента Віктора Ющенка у листопаді 2008-го. Тоді скульптурну композицію встановлювали поспіхом і не оформили, як слід, потрібні документи, кажуть в управлінні культури і туризму харківської облдержадміністрації. У підсумку – Меморіал офіційно не існує і ніде не зареєстрований. Земля під ним належить приватній особі, і навіть направити на утримання монументу бюджетні гроші не дозволяє закон, розповів начальник управління культури Дмитро Кузнєцов.
«Треба, щоб та особа, де розташований Меморіал, добровільно від цієї землі відмовилася. Для того, щоб потім можна було повернути цю землю у власність територіальної громади і розпочати все з чистого аркуша, провівши повторне землевідведення. З’являється земельна ділянка, на якій можна щось встановлювати. Тоді вже можна, мабуть, як безгосподарний об’єкт взяти його на баланс. Методика є, але починати треба з землі», – розповів Дмитро Кузнєцов.
Сьогодні Меморіал жертвам Голодомору в селищі Черкаська Лозова, що неподалік кордону із Росією, має статус ледь не «елементу вуличної культури». Так само власники кав’ярень або ресторанів зазвичай розташовують на подвір’ї своїх закладів різноманітні скульптури, кажуть чиновники при явній некоректності порівняння.
«Віддамо в добрі руки!»
Голова обласної адміністрації Михайло Добкін запевняє: допоміг би з оформленням документів для узаконення Меморіалу будь-кому, хто проявив би таку ініціативу. Однак, як зауважує він, наразі із таким проханням до посадовців ніхто не звертався.
«Хто заважав за останні дев’ять місяців сказати: дайте нам можливість, і ми підемо домовлятися із підприємцем, на якого оформлена земля, щоб він її переписав? Ми навіть готові були віддати його (Меморіал) громадській організації. Ми готові все це оформити, а ви візьміть на баланс. Ми би це зробили. Нам це зовсім не складно», – сказав Добкін, відповідаючи на запитання Радіо Свобода.
Опікується Меморіалом пам’яті жертв Голодомору наразі фонд колишнього голови Харківської облдержадмінстрації Арсена Авакова, за часів якого і будували монумент. Минулої суботи фонд організував тут суботник, в якому взяли участь представники кількох громадських організацій, зокрема і об’єднання «Поступ».
Голова Координаційної ради «Поступу» Анатолій Сергієнко зазначив Радіо Свобода: якщо є така політична воля, його організація могла б взяти на себе утримання Меморіалу, однак за умови, що облдержадміністрація допоможе фінансово.
«Особисто я абсолютно не заперечую проти того, щоб наша громадська організація – харківське об’єднання «Поступ» – стала тією юридичною особою, на яку можна це все оформити. Але щоб взяти його на баланс, потрібне матеріальне забезпечення», – сказав Анатолій Сергієнко.
Заходи на Меморіалі – лише від громадськості
Наразі громадські організації Харкова створили Громадський комітет із вшанування пам’яті жертв Голодомору. Серед заходів – відкриття тематичної виставки, показ документальних стрічок, а також покладання квітів та горщиків із зерном і калиною до підніжжя скульптурної композиції на Меморіальному комплексі жертвам Голодомору.
Чиновники натомість вшановуватимуть пам’ять померлих від голоду в інших місцях, «офіційних», як кажуть. Але запевняють, що від акції «Запали свічку» 27 листопада не відмовляться.
«Треба, щоб та особа, де розташований Меморіал, добровільно від цієї землі відмовилася. Для того, щоб потім можна було повернути цю землю у власність територіальної громади і розпочати все з чистого аркуша, провівши повторне землевідведення. З’являється земельна ділянка, на якій можна щось встановлювати. Тоді вже можна, мабуть, як безгосподарний об’єкт взяти його на баланс. Методика є, але починати треба з землі», – розповів Дмитро Кузнєцов.
Сьогодні Меморіал жертвам Голодомору в селищі Черкаська Лозова, що неподалік кордону із Росією, має статус ледь не «елементу вуличної культури». Так само власники кав’ярень або ресторанів зазвичай розташовують на подвір’ї своїх закладів різноманітні скульптури, кажуть чиновники при явній некоректності порівняння.
«Віддамо в добрі руки!»
Голова обласної адміністрації Михайло Добкін запевняє: допоміг би з оформленням документів для узаконення Меморіалу будь-кому, хто проявив би таку ініціативу. Однак, як зауважує він, наразі із таким проханням до посадовців ніхто не звертався.
«Хто заважав за останні дев’ять місяців сказати: дайте нам можливість, і ми підемо домовлятися із підприємцем, на якого оформлена земля, щоб він її переписав? Ми навіть готові були віддати його (Меморіал) громадській організації. Ми готові все це оформити, а ви візьміть на баланс. Ми би це зробили. Нам це зовсім не складно», – сказав Добкін, відповідаючи на запитання Радіо Свобода.
Опікується Меморіалом пам’яті жертв Голодомору наразі фонд колишнього голови Харківської облдержадмінстрації Арсена Авакова, за часів якого і будували монумент. Минулої суботи фонд організував тут суботник, в якому взяли участь представники кількох громадських організацій, зокрема і об’єднання «Поступ».
Голова Координаційної ради «Поступу» Анатолій Сергієнко зазначив Радіо Свобода: якщо є така політична воля, його організація могла б взяти на себе утримання Меморіалу, однак за умови, що облдержадміністрація допоможе фінансово.
«Особисто я абсолютно не заперечую проти того, щоб наша громадська організація – харківське об’єднання «Поступ» – стала тією юридичною особою, на яку можна це все оформити. Але щоб взяти його на баланс, потрібне матеріальне забезпечення», – сказав Анатолій Сергієнко.
Заходи на Меморіалі – лише від громадськості
Наразі громадські організації Харкова створили Громадський комітет із вшанування пам’яті жертв Голодомору. Серед заходів – відкриття тематичної виставки, показ документальних стрічок, а також покладання квітів та горщиків із зерном і калиною до підніжжя скульптурної композиції на Меморіальному комплексі жертвам Голодомору.
Чиновники натомість вшановуватимуть пам’ять померлих від голоду в інших місцях, «офіційних», як кажуть. Але запевняють, що від акції «Запали свічку» 27 листопада не відмовляться.
