Після грецької боргової кризи, яка півроку тому сколихнула країни єврозони, уряд Італії зобов’язався латати дірки і у власному бюджеті. Для цього упродовж 2011-2012 років треба віднайти майже 30 мільярдів євро. У переліку галузей, де заплановані значні обмеження, опинилася і сфера культури. Упродовж наступного року фінансові витрати на діяльність цього сектора мають скоротити приблизно на 40 відсотків.
Ніби виправдовуючи таке рішення, міністр економіки Джуліо Тремонті заявив, що «культурою людей не нагодуєш». Таким чином, на думку чільного посадовця, культура не приносить матеріальної користі, а вимагає лише витрат.
Курка, яка несе золоті яйця
Така позиція провідного урядовця та урізання коштів вкрай обурила увесь мистецький люд країни, а це понад 250 тисяч працівників, навіть більше ніж на автобудівельному заводі ФІАТ.
«У такій країні, як Італія, яка живе за рахунок туризму, малого і середнього бізнесу, країні, котра має найбільше культурне надбання у світі, як можна думати про відродження економіки, якщо не почати саме з культури. Це суперечлива ситуація. Інші європейські країни роблять навпаки: не скорочують, а збільшують інвестиції у культурну галузь», – заявив на маніфестації у Римі актор Ріккардо Скамарчо.
Працівники кінематографа взагалі забили на сполох стосовно майбутнього італійського кіно. Вони вимагають подовжити урядову нормативу щодо спрощеного оподаткування інвесторів, які підтримують виробництво кінопродукції.
Внаслідок бюджетних скорочень під загрозою існування опинилися майже три сотні культурно-освітніх закладів у різних регіонах.
Поборники культури називають свою галузь куркою, яка несе золоті яйця і дає позитивний ефект як для італійської економіки, так і для ринку праці. За даними наукового дослідження організації European House-Ambrosetti, на одне євро, вкладене у сектор культури, повертається прибуток у майже два з половиною євро. Тож, за словами маніфестантів, культура – це не розкіш і не витрати, а цінний ресурс країни.
Від скорочень потерпають усі
Міністр культури Сандро Бонді поділяє переживання працівників галузі і каже, що докладає максимум зусиль для її порятунку.
«На засіданні Ради міністрів я сказав колегам, що існує проблема забезпечити виживання окремих сфер італійської культури, – зауважує міністр. – Це також питання міжнародного іміджу країни, адже Італія відома у світі через свою багату культурну спадщину. Але слід визнати, що скорочення бюджетного фінансування зазнали усі міністерства».
На думку економічних експертів, італійський сектор культури у кризові часи має перелаштовуватися і не дуже покладатися на державне забезпечення. Мається на увазі активніший пошук приватних структур, які б гарантували розвиток галузі.
Окрім діячів культури, численні маніфестації проводять і освітяни, адже їх також зачепила хвиля бюджетних скорочень.
Ніби виправдовуючи таке рішення, міністр економіки Джуліо Тремонті заявив, що «культурою людей не нагодуєш». Таким чином, на думку чільного посадовця, культура не приносить матеріальної користі, а вимагає лише витрат.
Курка, яка несе золоті яйця
Така позиція провідного урядовця та урізання коштів вкрай обурила увесь мистецький люд країни, а це понад 250 тисяч працівників, навіть більше ніж на автобудівельному заводі ФІАТ.
«У такій країні, як Італія, яка живе за рахунок туризму, малого і середнього бізнесу, країні, котра має найбільше культурне надбання у світі, як можна думати про відродження економіки, якщо не почати саме з культури. Це суперечлива ситуація. Інші європейські країни роблять навпаки: не скорочують, а збільшують інвестиції у культурну галузь», – заявив на маніфестації у Римі актор Ріккардо Скамарчо.
Працівники кінематографа взагалі забили на сполох стосовно майбутнього італійського кіно. Вони вимагають подовжити урядову нормативу щодо спрощеного оподаткування інвесторів, які підтримують виробництво кінопродукції.
Внаслідок бюджетних скорочень під загрозою існування опинилися майже три сотні культурно-освітніх закладів у різних регіонах.
Поборники культури називають свою галузь куркою, яка несе золоті яйця і дає позитивний ефект як для італійської економіки, так і для ринку праці. За даними наукового дослідження організації European House-Ambrosetti, на одне євро, вкладене у сектор культури, повертається прибуток у майже два з половиною євро. Тож, за словами маніфестантів, культура – це не розкіш і не витрати, а цінний ресурс країни.
Від скорочень потерпають усі
Міністр культури Сандро Бонді поділяє переживання працівників галузі і каже, що докладає максимум зусиль для її порятунку.
«На засіданні Ради міністрів я сказав колегам, що існує проблема забезпечити виживання окремих сфер італійської культури, – зауважує міністр. – Це також питання міжнародного іміджу країни, адже Італія відома у світі через свою багату культурну спадщину. Але слід визнати, що скорочення бюджетного фінансування зазнали усі міністерства».
На думку економічних експертів, італійський сектор культури у кризові часи має перелаштовуватися і не дуже покладатися на державне забезпечення. Мається на увазі активніший пошук приватних структур, які б гарантували розвиток галузі.
Окрім діячів культури, численні маніфестації проводять і освітяни, адже їх також зачепила хвиля бюджетних скорочень.
