На сьогодні новостворений бізнес-клуб нараховує небагато членів. Наразі до його складу вже входять декілька потужних підприємств, що можуть незабаром стати значними інвесторами в українську економіку.
Бельгійська компанія ACP-Belgium – провідний виробник вуглецевої кислоти і так званого «сухого льоду» для харчової промисловості – має щодо України великі плани.
«Ось вже 4 роки ми реалізуємо українським партнерам нашу продукцію, – пояснює Бернар Лукашик, комерційний директор цього підприємства у країнах Східної та Центральної Європи. – Серед бар’єрів, що нам заважають з ними працювати, я б назвав низькі ціни, що пов’язані з низькою якістю аналогічних продуктів в Україні».
Українські бар’єри – ціни та якість
«Для нас якість – річ вирішальна, бо мова йде про харчову промисловість. Нині ми плануємо створити в Україні наш завод. Це буде велика інвестиція, на мільйони євро», – ділиться планами представник бельгійської компанії ACP-Belgium, яка, ставши першим членом «Бельгійсько-українського бізнес-клубу», отримала символічний диплом.
Крім згаданого проекту, що проводиться за сприяння цього, так би мовити, новоствореного комерційного організатора, вже розробляються й інші плани. Зокрема, як пояснив радник відділу з економічних питань українського посольства в Бельгії Олександр Громов, є проекти у галузі машинобудування, хімічної промисловості та електронного врядування. А протягом чотириденного візиту бельгійських підприємців до України заплановані десятки зустрічей із майбутніми українськими партнерами у Києві, Одесі, Дніпропетровську та інших містах.
Проте делегація на чолі з принцем Філіпом розвиватиме з Україною не лише економічні, а й культурно-гуманітарні зв’язки. Адже історія цих зв’язків доволі давня, каже Олександр Громов.
Українське «Ватерлоо»
«В Україні існувало поселення, засноване ще на початку 19-го століття католицькою спільнотою, що походила з території тоді ще неіснуючої Бельгії, – пояснює представник українського посольства у Бельгії. – Це селище мало назву «Ватерлоо» та існувало до 1946 року на півдні України. Сьогодні це село Ставки Миколаївської області. Мало відомий факт, що більшість заводів у Дніпропетровську були створені саме бельгійськими підприємцями. Бельгійські інженери стали фактично творцями трамвайного сполучення у Києві, Одесі та, як нещодавно з’ясувалося з архівних документів, на Дніпропетровщині».
Тож у «Бельгійсько-українського бізнес-клубу» є ще й серйозне історичне підґрунтя. Саме тому серед його сміливих планів є й презентація, присвячена Євро-2012, на стадіоні брюссельського футбольного клубу «Андерлехт». У лютому плануються заходи з виходу на український місцевий ринок, а у березні – популяризація туризму в Україні. Бельгійські будівельні та енергетичні компанії, експерти з питань довкілля та фермери, також будуть ознайомлені з можливостями для ведення бізнесу на території України.
«Якщо нам все це вдасться, то у серпні 2011 року ми перетворимо наш клуб на двосторонню торговельну палату, що стане потужним організатором та об’єднає підприємців, експертів та правників від України та Бельгії», – підсумовує президент «Бельгійсько-українського бізнес-клубу» Ольга Букавин.
Бельгійська компанія ACP-Belgium – провідний виробник вуглецевої кислоти і так званого «сухого льоду» для харчової промисловості – має щодо України великі плани.
«Ось вже 4 роки ми реалізуємо українським партнерам нашу продукцію, – пояснює Бернар Лукашик, комерційний директор цього підприємства у країнах Східної та Центральної Європи. – Серед бар’єрів, що нам заважають з ними працювати, я б назвав низькі ціни, що пов’язані з низькою якістю аналогічних продуктів в Україні».
Українські бар’єри – ціни та якість
«Для нас якість – річ вирішальна, бо мова йде про харчову промисловість. Нині ми плануємо створити в Україні наш завод. Це буде велика інвестиція, на мільйони євро», – ділиться планами представник бельгійської компанії ACP-Belgium, яка, ставши першим членом «Бельгійсько-українського бізнес-клубу», отримала символічний диплом.
Крім згаданого проекту, що проводиться за сприяння цього, так би мовити, новоствореного комерційного організатора, вже розробляються й інші плани. Зокрема, як пояснив радник відділу з економічних питань українського посольства в Бельгії Олександр Громов, є проекти у галузі машинобудування, хімічної промисловості та електронного врядування. А протягом чотириденного візиту бельгійських підприємців до України заплановані десятки зустрічей із майбутніми українськими партнерами у Києві, Одесі, Дніпропетровську та інших містах.
Проте делегація на чолі з принцем Філіпом розвиватиме з Україною не лише економічні, а й культурно-гуманітарні зв’язки. Адже історія цих зв’язків доволі давня, каже Олександр Громов.
Українське «Ватерлоо»
«В Україні існувало поселення, засноване ще на початку 19-го століття католицькою спільнотою, що походила з території тоді ще неіснуючої Бельгії, – пояснює представник українського посольства у Бельгії. – Це селище мало назву «Ватерлоо» та існувало до 1946 року на півдні України. Сьогодні це село Ставки Миколаївської області. Мало відомий факт, що більшість заводів у Дніпропетровську були створені саме бельгійськими підприємцями. Бельгійські інженери стали фактично творцями трамвайного сполучення у Києві, Одесі та, як нещодавно з’ясувалося з архівних документів, на Дніпропетровщині».
Тож у «Бельгійсько-українського бізнес-клубу» є ще й серйозне історичне підґрунтя. Саме тому серед його сміливих планів є й презентація, присвячена Євро-2012, на стадіоні брюссельського футбольного клубу «Андерлехт». У лютому плануються заходи з виходу на український місцевий ринок, а у березні – популяризація туризму в Україні. Бельгійські будівельні та енергетичні компанії, експерти з питань довкілля та фермери, також будуть ознайомлені з можливостями для ведення бізнесу на території України.
«Якщо нам все це вдасться, то у серпні 2011 року ми перетворимо наш клуб на двосторонню торговельну палату, що стане потужним організатором та об’єднає підприємців, експертів та правників від України та Бельгії», – підсумовує президент «Бельгійсько-українського бізнес-клубу» Ольга Букавин.
