За цьогорічним довгостроковим прогнозом, сніг на Волині мав випасти на Дмитра, 8 листопада. Однак цей прогноз не справдився. Народний синоптик, волинянин Володимир Лис погоджується: стежити за погодою за народними прикметами стає все важче. В Україні вже частіше не справджуються прогнози, котрі ґрунтуються на багаторічних спостереженнях за календарем і природою краю.
На зустрічі зі студентами та журналістами в Інформаційному центрі Євросоюзу при Волинському національному університеті експерт ЄС Олексій Кокорін пояснив: аномальна погода є наслідком впливу людини на зміни клімату, який є, за період існування людства, суттєвішим, ніж космічні чи глибинні фактори.
«Перше місце – це спалювання викопних видів палива, вугілля, нафтопродуктів і газу, виробництво цементу, що стосується сільського господарства – то внесення азотних добрив призводить до емісії закису азоту – це парниковий газ», – зауважив експерт
Сільськогосподарські області – Волинь і сусідня Рівненщина – все ж не пасуть задніх щодо темпів забруднення атмосфери парниковими газами від роботи автодвигунів, 365 волинських підприємств мають хімічно шкідливе виробництво, а на Рівненщині діють такі гіганти, як «Рівнеазот» і «Волинь-цемент». Поряд працюють Хмельницька і Рівненська електростанції. Їх вважають утричі безпечнішими порівняно з тепловими щодо викидів вуглецю, однак сам видобуток і збагачення уранової руди супроводжуються великим викидом в атмосферу окису вуглецю.
Вчитися жити у зміненому кліматі
За останніх 20 років в Україні не дуже зросла загальна кількість опадів, але кількість сильних дощів і снігопадів значно змінилася. Серйозними загрозами для України є сильні повені, для різних частин країни – засухи, хвилі спеки або, навпаки, аномальний холод. Усе це зафіксовано і представлено в доповідях ООН з проблем клімату.
До середини нинішнього століття викиди парникових газів повинні бути зменшені удвічі. Зробити це, якщо існують країни, котрі не бажають дотримуватися Кіотського протоколу щодо зниження викидів, практично неможливо. Олексій Кокорін переконує: нині роль кожної людини у справі збереження планети зростає. Адже втричі більша від звичайної концентрація в повітрі вуглецю є результатом саме людської діяльності. Наслідки уже пожинають населення різних регіонів планети.
«Те, наскільки зміниться середньорічна температура повітря на Землі – на два чи три градуси – вплине на розмір дефіциту прісної води. До середини нинішнього століття у випадку, якщо доведеться вдвічі знизити викиди, дефіцит води відчуватимуть півмільярда людей. Якщо не вдасться – ця цифра сягатиме трьох мільярдів, або третини населення планети», – наголошує Кокорін.
Ступінь занепокоєння проблемами глобального потепління в Україні набагато нижча, ніж, скажімо, в Шанхаї чи навіть в Санкт-Петербурзі, яким у результаті глобальних кліматичних змін загрожують затоплення і шторми. Однак позиція «моя хата скраю» зрештою може позначитися і на відносно благополучних стосовно клімату країнах – через появу кліматичних емігрантів, поширення хвороб, сільськогосподарських шкідників тощо.
Через неповних три тижні в ООН відбудеться конференція країн Кіотського протоколу з питань клімату, де очікується підписання нових важливих протоколів. Поки що суттєво знизити викиди вуглецю обіцяють лише такі країни , як США чи Великобританія, де швидкісно розвиваються технології використання екологічних видів енергії. До України вони матимуть чимало запитань. Адже, за документами України, в державі закладене зростання викидів 6,5 – 9 відсотків. Це дуже високі темпи, і здивування Євросоюзу полягає в тому, що швидше всього це зростання на старих технологіях. «Якщо зобов’язання виглядають настільки дивно, то малоймовірно, що Євросоюз вирішить визнавати зниження викидів, досягнуте на території України», – вважає Олексій Кокорін.
Експерти ідуть до молодих, бо знають – зменшити екологічні загрози можна лише через небайдуже ставлення людей до майбутнього планети і їхню готовність до неминучих кліматичних змін.
На зустрічі зі студентами та журналістами в Інформаційному центрі Євросоюзу при Волинському національному університеті експерт ЄС Олексій Кокорін пояснив: аномальна погода є наслідком впливу людини на зміни клімату, який є, за період існування людства, суттєвішим, ніж космічні чи глибинні фактори.
«Перше місце – це спалювання викопних видів палива, вугілля, нафтопродуктів і газу, виробництво цементу, що стосується сільського господарства – то внесення азотних добрив призводить до емісії закису азоту – це парниковий газ», – зауважив експерт
Сільськогосподарські області – Волинь і сусідня Рівненщина – все ж не пасуть задніх щодо темпів забруднення атмосфери парниковими газами від роботи автодвигунів, 365 волинських підприємств мають хімічно шкідливе виробництво, а на Рівненщині діють такі гіганти, як «Рівнеазот» і «Волинь-цемент». Поряд працюють Хмельницька і Рівненська електростанції. Їх вважають утричі безпечнішими порівняно з тепловими щодо викидів вуглецю, однак сам видобуток і збагачення уранової руди супроводжуються великим викидом в атмосферу окису вуглецю.
Вчитися жити у зміненому кліматі
За останніх 20 років в Україні не дуже зросла загальна кількість опадів, але кількість сильних дощів і снігопадів значно змінилася. Серйозними загрозами для України є сильні повені, для різних частин країни – засухи, хвилі спеки або, навпаки, аномальний холод. Усе це зафіксовано і представлено в доповідях ООН з проблем клімату.
До середини нинішнього століття викиди парникових газів повинні бути зменшені удвічі. Зробити це, якщо існують країни, котрі не бажають дотримуватися Кіотського протоколу щодо зниження викидів, практично неможливо. Олексій Кокорін переконує: нині роль кожної людини у справі збереження планети зростає. Адже втричі більша від звичайної концентрація в повітрі вуглецю є результатом саме людської діяльності. Наслідки уже пожинають населення різних регіонів планети.
«Те, наскільки зміниться середньорічна температура повітря на Землі – на два чи три градуси – вплине на розмір дефіциту прісної води. До середини нинішнього століття у випадку, якщо доведеться вдвічі знизити викиди, дефіцит води відчуватимуть півмільярда людей. Якщо не вдасться – ця цифра сягатиме трьох мільярдів, або третини населення планети», – наголошує Кокорін.
Ступінь занепокоєння проблемами глобального потепління в Україні набагато нижча, ніж, скажімо, в Шанхаї чи навіть в Санкт-Петербурзі, яким у результаті глобальних кліматичних змін загрожують затоплення і шторми. Однак позиція «моя хата скраю» зрештою може позначитися і на відносно благополучних стосовно клімату країнах – через появу кліматичних емігрантів, поширення хвороб, сільськогосподарських шкідників тощо.
Через неповних три тижні в ООН відбудеться конференція країн Кіотського протоколу з питань клімату, де очікується підписання нових важливих протоколів. Поки що суттєво знизити викиди вуглецю обіцяють лише такі країни , як США чи Великобританія, де швидкісно розвиваються технології використання екологічних видів енергії. До України вони матимуть чимало запитань. Адже, за документами України, в державі закладене зростання викидів 6,5 – 9 відсотків. Це дуже високі темпи, і здивування Євросоюзу полягає в тому, що швидше всього це зростання на старих технологіях. «Якщо зобов’язання виглядають настільки дивно, то малоймовірно, що Євросоюз вирішить визнавати зниження викидів, досягнуте на території України», – вважає Олексій Кокорін.
Експерти ідуть до молодих, бо знають – зменшити екологічні загрози можна лише через небайдуже ставлення людей до майбутнього планети і їхню готовність до неминучих кліматичних змін.
