Якщо в Європі вживання героїну, що спричинює найбільше смертей наркоманів, потроху зменшується, то в Росії та Україні зростає.
«Вживання героїну в країнах на схід від ЄС, таких як Росія та Україна, в три-чотири рази вище, ніж у середньому по ЄС. У цих державах частіше, ніж у ЄС, приймають наркотики через ін’єкції. Приблизно 40 відсотків ін’єкційних наркоманів є ВІЛ-інфікованими», – заявив на прес-конференції у Лісабоні директор Європейського моніторингового центру з наркотиків та наркотичної залежності Вольфґанґ Ґьотц.
Керівник наукового відділу Європейського центру з наркотиків Пол Ґріффіц в інтерв’ю Радіо Свобода відзначив, що ін’єкційні наркомани в Україні можуть розраховувати на значно меншу допомогу, ніж у державах Європейського Союзу, що загострює проблему. А це загроза не лише для самої України чи Росії, а й для Європейського Союзу, вважають європейські фахівці.
«Ця частина Європи стає дедалі важливішою для наркоторгівлі, яку підживлює вживання наркотиків на місцевому ринку. З огляду на дуже високі рівні ВІЛ-інфікованих і хворих на гепатит, є стурбованість щодо контактів між різними групами населення і стосовно того, чи це може вплинути на відносно позитивну ситуацію з ін’єкційними наркоманами у більшості держав ЄС», – сказав Радіо Свобода Пол Ґріффіц.
В Європі розростаються лабораторії з повторного видобутку наркотиків
У самому Євросоюзі найпоширенішим наркотиком залишається маріхуана. Кожен п’ятий дорослий житель об’єднаної Європи бодай раз у житті пробував коноплю. Щоправда, є суттєва різниця між країнами. Скажімо, у Чехії вживають маріхуану у 30 разів частіше, ніж у Румунії. При цьому коноплю дедалі частіше не ввозять, а вирощують у самій Європі. Багатьом здається, що справа обмежується горшком на підвіконні, але насправді організована злочинність зрозуміла, який прибуток можна отримати від великих посадок безпосередньо коло ринку збуту, зауважують експерти Євросоюзу.
Якщо кількість любителів маріхуани у старій Європі залишаються стабільною, то залежність європейців від кокаїну – другого за популярністю наркотику – у деяких країнах зростає. Кокаїн уже не можна називати гріхом вершків суспільства, його вживають у різних верствах. Разом із цим, дедалі винахідливішими стають схеми поставок.
Коли до Європи ввозять одяг, пластик і добрива, то всередині цих товарів може знаходитися кокаїн, який потім добувають у спеціальних лабораторіях. Це нова тенденція, каже директор Європейського моніторингового центру з наркотиків та наркотичної залежності Вольфґанґ Ґьотц.
«Це лабораторії з так званого повторного видобутку. В Іспанії, зокрема, минулого року виявили 28 таких лабораторій, раніше такого не було», – каже Ґьотц.
Дедалі частіше з’являються і нові види синтетичних наркотиків. Минулого року зареєстрували 24 такі новинки, майже вдвічі більше, ніж у 2008 році. Державні органи не завжди встигають перекривати поширення таких наркотиків, тим паче, що їх часто продають через Інтернет.
Через економічні негаразди у Європі, зокрема зростання рівня безробіття, у Моніторинговому центрі Євросоюзу з наркотиків побоюються зростання наркоманії і водночас закликають не скорочувати бюджетні програми, спрямовані на подолання проблеми.
«Вживання героїну в країнах на схід від ЄС, таких як Росія та Україна, в три-чотири рази вище, ніж у середньому по ЄС. У цих державах частіше, ніж у ЄС, приймають наркотики через ін’єкції. Приблизно 40 відсотків ін’єкційних наркоманів є ВІЛ-інфікованими», – заявив на прес-конференції у Лісабоні директор Європейського моніторингового центру з наркотиків та наркотичної залежності Вольфґанґ Ґьотц.
Керівник наукового відділу Європейського центру з наркотиків Пол Ґріффіц в інтерв’ю Радіо Свобода відзначив, що ін’єкційні наркомани в Україні можуть розраховувати на значно меншу допомогу, ніж у державах Європейського Союзу, що загострює проблему. А це загроза не лише для самої України чи Росії, а й для Європейського Союзу, вважають європейські фахівці.
«Ця частина Європи стає дедалі важливішою для наркоторгівлі, яку підживлює вживання наркотиків на місцевому ринку. З огляду на дуже високі рівні ВІЛ-інфікованих і хворих на гепатит, є стурбованість щодо контактів між різними групами населення і стосовно того, чи це може вплинути на відносно позитивну ситуацію з ін’єкційними наркоманами у більшості держав ЄС», – сказав Радіо Свобода Пол Ґріффіц.
В Європі розростаються лабораторії з повторного видобутку наркотиків
У самому Євросоюзі найпоширенішим наркотиком залишається маріхуана. Кожен п’ятий дорослий житель об’єднаної Європи бодай раз у житті пробував коноплю. Щоправда, є суттєва різниця між країнами. Скажімо, у Чехії вживають маріхуану у 30 разів частіше, ніж у Румунії. При цьому коноплю дедалі частіше не ввозять, а вирощують у самій Європі. Багатьом здається, що справа обмежується горшком на підвіконні, але насправді організована злочинність зрозуміла, який прибуток можна отримати від великих посадок безпосередньо коло ринку збуту, зауважують експерти Євросоюзу.
Якщо кількість любителів маріхуани у старій Європі залишаються стабільною, то залежність європейців від кокаїну – другого за популярністю наркотику – у деяких країнах зростає. Кокаїн уже не можна називати гріхом вершків суспільства, його вживають у різних верствах. Разом із цим, дедалі винахідливішими стають схеми поставок.
Коли до Європи ввозять одяг, пластик і добрива, то всередині цих товарів може знаходитися кокаїн, який потім добувають у спеціальних лабораторіях. Це нова тенденція, каже директор Європейського моніторингового центру з наркотиків та наркотичної залежності Вольфґанґ Ґьотц.
«Це лабораторії з так званого повторного видобутку. В Іспанії, зокрема, минулого року виявили 28 таких лабораторій, раніше такого не було», – каже Ґьотц.
Дедалі частіше з’являються і нові види синтетичних наркотиків. Минулого року зареєстрували 24 такі новинки, майже вдвічі більше, ніж у 2008 році. Державні органи не завжди встигають перекривати поширення таких наркотиків, тим паче, що їх часто продають через Інтернет.
Через економічні негаразди у Європі, зокрема зростання рівня безробіття, у Моніторинговому центрі Євросоюзу з наркотиків побоюються зростання наркоманії і водночас закликають не скорочувати бюджетні програми, спрямовані на подолання проблеми.
