Доступність посилання

ТОП новини

Україна вчиться енергоощадливості в Норвегії


Київ – Норвегія готова поділитися з Україною досвідом енергозбереження та використання відновлюваних енергоносіїв. Норвезькі компанії з відновлюваної енергетики вже виходять на український ринок. Про це йшлося на сьогоднішній науково-практичній конференції в Києві, до якої, окрім посольства Норвегії в Україні, долучилися урядовці, представники бізнесу та експерти обох держав. Однак використання норвезького досвіду в українській енергетиці може наштовхнутися на чималі перешкоди.

Норвегія є найбільшим експортером нафти та газу в Європі, проте 63 відсотки енергії отримує з відновлюваних джерел. Україна купує нафтопродукти, однак із відновлюваних джерел виробляє лише один відсоток енергії.

Утім, Норвегія зацікавлена поділитися з Україною своїм досвідом та інвестувати в її енергетику, говорить посол Норвегії в Україні Олаф Берстад.

«Добровільна участь у енергозбереженні не працює, і ми застосовуємо економічні важелі – позитивні й негативні. Передовсім – ринкові ціни на електроенергію. Це важко, але це спонукає економити, – пояснює посол. – Друге: субсидії в нас заборонені. Натомість є акцизи, штрафи за нерозумне використання енергії. При цьому ми виробляємо та експортуємо втричі більше енергії, аніж Україна споживає. Ми експортуємо багато нафти та газу, проте основа нашої енергосистеми – гідроенергетика, біомаса та переробка відходів».

За словами Олафа Берстада, за такого підходу до відновлюваних джерел звертаються не лише великі підприємства та держави, а й окремі родини. За його словами, вартість енергоносіїв у Норвегії не є фіксованою, ціна за кіловат-години частково залежить від того, який запас води мають гідростанції, та від цін на біомасу. Тому після кожного стрибка цін норвежці вкладають кошти в теплонасоси та вітрогенератори.

Корупція та бізнесове лобі перешкоджають реформувати енергетику

В Україні діє понад десять законів, покликаних стимулювати ощадливе ставлення до ресурсів та розвиток альтернативної енергетики, ухвалені зелені тарифи, а кожен регіон має власну програму енергозбереження, наголошують у Національному агентстви з ефективного використання енергоресурсів. Всі ці документи має поєднати Державна програма енергоефективності, яку розробляє агентство на замовлення уряду. Вона передбачає, що до 2030 року Україна кожен третій кіловат вироблятиме з альтернативних джерел.

Проте реальним крокам у цьому напрямку перешкоджає корупція та лобі великого українського бізнесу, зауважує заступник голови Комітету Верховної Ради з питань паливно-енергетичного комплексу Михайло Волинець.

«Хто найбільше інвестує в Україну? Кіпр! Це гроші українських олігархів, які не зацікавлені модернізувати виробництва, – каже він. – Причина в тому, що вони легко отримують доступ до металургійних комбінатів, вугільних шахт, отримують надприбутки, а потім ці гроші йдуть в офшори та повертаються до України у невеликій кількості».

Альтернативою такому підходу мають стати інвестиції та технології, які Україна може отримати від Норвегії та інших європейських держав, вважає Михайло Волинець.

Норвезька модель: відходи – основне пальне, газ – про запас

Щоб наблизитися до рівня, на якому використовує відновлювані джерела енергії Норвегія, самих лише технологій недостатньо, вважає радник міністра житлово-комунального господарства, президент асоціації МАТЕК Дмитро Чубенко. Він говорить, що спершу потрібно змінити ставлення до відходів.

«Ми ходимо по тому, що інші використовують як джерело енергії. У Норвегії це виглядає так: передовсім треба переробити сміття. При цьому маємо велику кількість енергії, яка закриває масу фонових проблем: опалення, підігрів води, виробництво електроенергії. Далі використовується біомаса – на ті потреби, на які не вистачає енергії сміття. І лише потім використовують дорожчий газ», – зазначив Дмитро Чубенко.

Між тим, на український ринок активно виходять норвезькі компанії, які спеціалізуються на енергетичному аудиті та альтернативній енергетиці. Цього року за їхньої участі стартували кількадесят проектів енергозаощадження у Херсоні, Дніпропетровську та інших містах.
  • Зображення 16x9

    Євген Солонина

    На Радіо Свобода працюю журналістом з 2008 року.  Народився 1979 року в місті Мелітополь Запорізької області. Закінчив факультет журналістики Запорізького Національного університету. Як журналіст найбільше цікавлюся економічною, екологічною та соціальною тематикою. На дозвіллі захоплююся садівництвом та альпінізмом.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG