Створення зони вільної торгівлі між Україною та Євросоюзом у Брюсселі вважають невід’ємною частиною договору про асоціацію. Там уже не раз заявляли, що без укладення остаточних домовленостей щодо спільної торговельної зони підписання угоди про асоціацію неможливе. Черговий раунд переговорів щодо зони вільної торгівлі українська сторона планує на 22 листопада, під час брюссельського саміту Україна – ЄС.
У Єврокомісії від підписання угоди про зону вільної торгівлі Україні обіцяють лише позитиви. Після ратифікації домовленостей 80 відсотків продукції українського виробництва матимуть доступ до європейського ринку, а українці отримають можливість купувати товари з країн Євросоюзу за значно нижчими за теперішні цінами.
«Найважливішим у майбутній угоді є те, що ми пропонуємо зближення за правилами та нормами ЄС, що пов’язані з торговельними питаннями. Це означає, що українські виробники зможуть відповідати стандартам ЄС, просто дотримуючись внутрішніх українських норм. Нарівні зі скасуванням імпортних мит це означатиме можливість усунення бар’єрів для входження до ринку ЄС, який є найбільшим ринком у світі», – зазначає європейський комісар з питань торгівлі Карел де Ґюхт.
Україні треба вдосконалювати законодавство
Карел де Ґюхт наголошує, що переговорний процес щодо угоди про зону вільної торгівлі дуже складний і завершиться не раніше літа наступного року. Нині сторони домовляються про взаємовигідні умови, однак Євросоюз також ставить перед Україною низку вимог.
«Існують проблеми для іноземних інвесторів, пов’язані переважно з непередбачуваністю українського законодавства. Якщо Україна прагне підписання угоди про спільну торговельну зону, їй треба суттєво попрацювати над законодавством. Без цього співпраці не буде», – додав Карл де Ґюхт.
На думку виконавчого директора Центру соціально-економічних досліджень «Case» Дмитра Боярчука, основний позитив для Євросоюзу від укладення угоди про зону вільної торгівлі з Україною полягає у можливості розширення сфер впливу.
«Міжнародна торгівля – це завжди добре, особливо для України, яка на дві третини залежить від збуту своєї продукції на експорт. Проте для Євросоюзу угода не менш важлива, не стільки в економічному, скільки в політичному плані: таким чином Україну можна втримати в межах свого впливу», – зазначив експерт в коментарі Радіо Свобода.
Уряд не готовий до реформ, які вимагає ЄС?
Дмитро Боярчук також припускає, що українська сторона ще не готова до виконання умов Євросоюзу, від яких залежить підписання угоди. «Якщо ми говоримо про тарифне регулювання, тут проблем немає, – каже він. – Проте якщо говорити про нетарифні бар’єри, наприклад, про гармонізацію законодавства, то Україна поки не готова до зони вільної торгівлі».
Напередодні деякі економічні експерти висловлювали припущення, що у 20 відсотків продукції, яка підпадатиме під зовнішнє квотування після ратифікації угоди про зону вільної торгівлі, може потрапити продукція аграрного сектору. Це, вважають експерти, буде дуже невигідним для України як країни, значну частину експорту якої становить продаж зерна за кордон.
Після зустрічі з єврокомісаром український прем’єр Микола Азаров наголосив, що українська сторона має низку зауважень до позиції Євросоюзу щодо переговорів про створення зони вільної торгівлі.
У Єврокомісії від підписання угоди про зону вільної торгівлі Україні обіцяють лише позитиви. Після ратифікації домовленостей 80 відсотків продукції українського виробництва матимуть доступ до європейського ринку, а українці отримають можливість купувати товари з країн Євросоюзу за значно нижчими за теперішні цінами.
«Найважливішим у майбутній угоді є те, що ми пропонуємо зближення за правилами та нормами ЄС, що пов’язані з торговельними питаннями. Це означає, що українські виробники зможуть відповідати стандартам ЄС, просто дотримуючись внутрішніх українських норм. Нарівні зі скасуванням імпортних мит це означатиме можливість усунення бар’єрів для входження до ринку ЄС, який є найбільшим ринком у світі», – зазначає європейський комісар з питань торгівлі Карел де Ґюхт.
Україні треба вдосконалювати законодавство
Карел де Ґюхт наголошує, що переговорний процес щодо угоди про зону вільної торгівлі дуже складний і завершиться не раніше літа наступного року. Нині сторони домовляються про взаємовигідні умови, однак Євросоюз також ставить перед Україною низку вимог.
«Існують проблеми для іноземних інвесторів, пов’язані переважно з непередбачуваністю українського законодавства. Якщо Україна прагне підписання угоди про спільну торговельну зону, їй треба суттєво попрацювати над законодавством. Без цього співпраці не буде», – додав Карл де Ґюхт.
На думку виконавчого директора Центру соціально-економічних досліджень «Case» Дмитра Боярчука, основний позитив для Євросоюзу від укладення угоди про зону вільної торгівлі з Україною полягає у можливості розширення сфер впливу.
«Міжнародна торгівля – це завжди добре, особливо для України, яка на дві третини залежить від збуту своєї продукції на експорт. Проте для Євросоюзу угода не менш важлива, не стільки в економічному, скільки в політичному плані: таким чином Україну можна втримати в межах свого впливу», – зазначив експерт в коментарі Радіо Свобода.
Уряд не готовий до реформ, які вимагає ЄС?
Дмитро Боярчук також припускає, що українська сторона ще не готова до виконання умов Євросоюзу, від яких залежить підписання угоди. «Якщо ми говоримо про тарифне регулювання, тут проблем немає, – каже він. – Проте якщо говорити про нетарифні бар’єри, наприклад, про гармонізацію законодавства, то Україна поки не готова до зони вільної торгівлі».
Напередодні деякі економічні експерти висловлювали припущення, що у 20 відсотків продукції, яка підпадатиме під зовнішнє квотування після ратифікації угоди про зону вільної торгівлі, може потрапити продукція аграрного сектору. Це, вважають експерти, буде дуже невигідним для України як країни, значну частину експорту якої становить продаж зерна за кордон.
Після зустрічі з єврокомісаром український прем’єр Микола Азаров наголосив, що українська сторона має низку зауважень до позиції Євросоюзу щодо переговорів про створення зони вільної торгівлі.
