До 1998 року у Великій Британії студенти вчилися в університетах безкоштовно – навчальні курси субсидувалися з державного бюджету. Від того часу були ухвалені два закони, згідно з якими запровадили плату за навчання, розмір якої залежав від доходів батьків. Водночас цими законами визначалася верхня межа такої плати – так звана «стеля». До 2006 року вона становила приблизно 1800 доларів на рік, а відтоді і донині – вже 4800 доларів на рік. Водночас студенти, згідно із законом, мають право на спеціальну студентську банківську позичку, призначену на оплату рахунків за навчання, а повертається під відсотки вже після студій, коли випускник починає одержувати доходи понад 22 тисячі доларів на рік.
Проте новий британський уряд на чолі з Консервативною партією, який прийшов до влади після травневих парламентських виборів, нині шукає шляхи скорочення видатків на громадські потреби, щоб зменшити велетенський дефіцит державного бюджету. У тому числі планується скасувати субсидії для переважної більшості університетських курсів. Тому комісія лорда Брауна, якій було доручено вивчити справу фінансування університетів і дати рекомендації щодо цього, виступила із пропозицією надати можливість університетам самим, без законодавчого втручання, визначати верхню межу плати за навчання. Тобто, керуватися виключно ринковими принципами у цій справі.
Проте уряд, побачивши ці пропозиції, замислився. Проблема полягає в тому, що вперше від часу Другої світової війни Британія має не однопартійний, а коаліційний уряд. Консервативна партія не одержала достатньо підтримки на виборах, щоб керувати одноосібно, а тому запросила до влади третюза величиною партію – ліберально-демократичну, однією з передвиборних обіцянок якої було взагалі скасувати плату за навчання студентів. Тож багато депутатів від цієї партії почуваються дуже незручно у становищі, коли де-факто плату за навчання пропонується далі збільшувати.
Керівник цієї партії Нік Клеґґ нині має високу посаду віце-прем’єр-міністра. Він повідомив, що уряд усе ще обмірковує свою відповідь на пропозиції комісії лорда Брауна. А коли журналісти спитали його, чи означає це, що верхній ліміт плати за навчання буде збережений, він відповів ствердно. А також висловив жаль з приводу того, що йому доводиться відступати від своєї передвиборної обіцянки, але зазначив, що нова система плати за навчання, яку запровадить його уряд, буде кращою для менш забезпечених студентів, ніж теперішня.
«Ми дамо людям знати точно, що відбудеться, якнайшвидше – за пару тижнів, – зазначив Нік Клеґґ. – Ми ретельно вивчаємо звіт комісії. Мені, як і будь-кому в політиці і в звичайному житті, дуже жаль, коли даєш обіцянки, а тоді розумієш, що їх просто неможливо виконати, бо змінилися обставини, вони є гіршими, ніж очікувалося. Однак, я вірю, що ми запропонуємо таку систему, яка врахує деякі переваги звіту лорда Брауна і яка знизить фінансовий тягар для малозабезпечених студентів. Навіть якщо прийняти весь звіт Брауна у тому виді, в якому він є, там кращі умови для малозабезпечених студентів, ніж це було за системи плати при правлінні лейбористського уряду».
Вчитися буде дуже дорого як без «стелі», так і з нею
Тимчасом організація Russell Group, яка представляє провідні університети країни, заявила, що відступ від рекомендацій лорда Брауна був би втратою нагоди для університетів надати студентам найвищу можливу якість освіти, на яку ті заслуговують.
У рекомендаціях Брауна мовиться, що якби університети вирішили брати за навчання понад 9 тисяч доларів на рік, то ця сума обкладалася б спеціальним урядовим податком, що йшов би на кошти позик для студентів. Минулого тижня міністр у справах бізнесу Вінс Кейбл сказав, що він розглядає можливість запровадити верхню межу плати за навчання у приблизно 10 тисяч 500 доларів на рік.
Проте новий британський уряд на чолі з Консервативною партією, який прийшов до влади після травневих парламентських виборів, нині шукає шляхи скорочення видатків на громадські потреби, щоб зменшити велетенський дефіцит державного бюджету. У тому числі планується скасувати субсидії для переважної більшості університетських курсів. Тому комісія лорда Брауна, якій було доручено вивчити справу фінансування університетів і дати рекомендації щодо цього, виступила із пропозицією надати можливість університетам самим, без законодавчого втручання, визначати верхню межу плати за навчання. Тобто, керуватися виключно ринковими принципами у цій справі.
Проте уряд, побачивши ці пропозиції, замислився. Проблема полягає в тому, що вперше від часу Другої світової війни Британія має не однопартійний, а коаліційний уряд. Консервативна партія не одержала достатньо підтримки на виборах, щоб керувати одноосібно, а тому запросила до влади третюза величиною партію – ліберально-демократичну, однією з передвиборних обіцянок якої було взагалі скасувати плату за навчання студентів. Тож багато депутатів від цієї партії почуваються дуже незручно у становищі, коли де-факто плату за навчання пропонується далі збільшувати.
Керівник цієї партії Нік Клеґґ нині має високу посаду віце-прем’єр-міністра. Він повідомив, що уряд усе ще обмірковує свою відповідь на пропозиції комісії лорда Брауна. А коли журналісти спитали його, чи означає це, що верхній ліміт плати за навчання буде збережений, він відповів ствердно. А також висловив жаль з приводу того, що йому доводиться відступати від своєї передвиборної обіцянки, але зазначив, що нова система плати за навчання, яку запровадить його уряд, буде кращою для менш забезпечених студентів, ніж теперішня.
«Ми дамо людям знати точно, що відбудеться, якнайшвидше – за пару тижнів, – зазначив Нік Клеґґ. – Ми ретельно вивчаємо звіт комісії. Мені, як і будь-кому в політиці і в звичайному житті, дуже жаль, коли даєш обіцянки, а тоді розумієш, що їх просто неможливо виконати, бо змінилися обставини, вони є гіршими, ніж очікувалося. Однак, я вірю, що ми запропонуємо таку систему, яка врахує деякі переваги звіту лорда Брауна і яка знизить фінансовий тягар для малозабезпечених студентів. Навіть якщо прийняти весь звіт Брауна у тому виді, в якому він є, там кращі умови для малозабезпечених студентів, ніж це було за системи плати при правлінні лейбористського уряду».
Вчитися буде дуже дорого як без «стелі», так і з нею
Тимчасом організація Russell Group, яка представляє провідні університети країни, заявила, що відступ від рекомендацій лорда Брауна був би втратою нагоди для університетів надати студентам найвищу можливу якість освіти, на яку ті заслуговують.
У рекомендаціях Брауна мовиться, що якби університети вирішили брати за навчання понад 9 тисяч доларів на рік, то ця сума обкладалася б спеціальним урядовим податком, що йшов би на кошти позик для студентів. Минулого тижня міністр у справах бізнесу Вінс Кейбл сказав, що він розглядає можливість запровадити верхню межу плати за навчання у приблизно 10 тисяч 500 доларів на рік.
