Київська братська школа, що стала предтечею Києво-Могилянської академії, вперше відчинила свої двері перед спудеями у 1615 році. Незабаром до Київської братської школи приєдналась Лаврська.
Об’єднаний навчальний заклад отримав назву Братська або Київська колегія, яку очолив Петро Могила. Пізніше на його честь колегію перейменували у Києво-Могилянську академію. Під цією назвою заклад і увійшов в історію.
Брюховецький: «Головне для студента вчитися. А політика… вона прийде»
Київ – За часів Російської імперії, на початку 19 століття академію закрили. Відродили давній університет уже зі здобуттям Україною незалежності, і першим її президентом став В’ячеслав Брюховецький. Одне з головних своїх завдань він вбачав у відродженні особливої аури академії.
«Ми намагаємося все те позитивне, все те цікаве, що було в давній Києво-Могилянській академії впровадити в сучасне коло освітньої діяльності, – розповідає почесний президент академії В’ячеслав Брюховецький. – Якщо говорити про вільне, творче навчання, яке було в давній академії, то воно було впроваджено у нас в певному осучаснену вигляді. Свобода студента в академії є найбільш виражена, порівняно з іншими навчальними закладами України».
У роботі зі студентами академія акцентує увагу на державотворчій активності. «Ця свобода, яка запроваджена не лише на академічному рівні, а й у всьому житті студентів, сприяє тому, що вони можуть абсолютно вільно виявляти свої, в тому числі і політичні погляди, хоча я вважаю, що головне для студента – вчитися. А політика…вона прийде», – говорить В’ячеслав Брюховецький.
Окрім освітніх традицій, Києво-Могилянська академія відома й історичними пам’ятками. На території цього вишу є біля 11 старовинних споруд. Серед них найдавнішими є Іллінська та Благовіщенська церкви.
Нині одним із найважливіших проектів університету є кампанія «Реставрація», у рамках якої вже відновлені 3 старовинні будівлі. У найближчі роки в академії хочуть відновити всі пам’ятки, але опікуватись ними на такому рівні, щоб вони згодом увійшли до переліку об’єктів охорони ЮНЕСКО.
Об’єднаний навчальний заклад отримав назву Братська або Київська колегія, яку очолив Петро Могила. Пізніше на його честь колегію перейменували у Києво-Могилянську академію. Під цією назвою заклад і увійшов в історію.
Брюховецький: «Головне для студента вчитися. А політика… вона прийде»
Київ – За часів Російської імперії, на початку 19 століття академію закрили. Відродили давній університет уже зі здобуттям Україною незалежності, і першим її президентом став В’ячеслав Брюховецький. Одне з головних своїх завдань він вбачав у відродженні особливої аури академії.
«Ми намагаємося все те позитивне, все те цікаве, що було в давній Києво-Могилянській академії впровадити в сучасне коло освітньої діяльності, – розповідає почесний президент академії В’ячеслав Брюховецький. – Якщо говорити про вільне, творче навчання, яке було в давній академії, то воно було впроваджено у нас в певному осучаснену вигляді. Свобода студента в академії є найбільш виражена, порівняно з іншими навчальними закладами України».
У роботі зі студентами академія акцентує увагу на державотворчій активності. «Ця свобода, яка запроваджена не лише на академічному рівні, а й у всьому житті студентів, сприяє тому, що вони можуть абсолютно вільно виявляти свої, в тому числі і політичні погляди, хоча я вважаю, що головне для студента – вчитися. А політика…вона прийде», – говорить В’ячеслав Брюховецький.
Окрім освітніх традицій, Києво-Могилянська академія відома й історичними пам’ятками. На території цього вишу є біля 11 старовинних споруд. Серед них найдавнішими є Іллінська та Благовіщенська церкви.
Нині одним із найважливіших проектів університету є кампанія «Реставрація», у рамках якої вже відновлені 3 старовинні будівлі. У найближчі роки в академії хочуть відновити всі пам’ятки, але опікуватись ними на такому рівні, щоб вони згодом увійшли до переліку об’єктів охорони ЮНЕСКО.
