Адвокатом законопроекту виступив голова Комісії Василь Костицький, який запевнив, що у новому законі цензури не буде, а обмеження громадян до інформації назвав «захистом прав споживачів».
Модератор зустрічі – депутат від БЮТ Павло Унгурян – підкинув хмизу у вогонь, заявивши, що Україна рухається в пекло (чи то у прірву), і з цим треба щось робити. І почалося: говорячи про мораль, учасники засідання забули про толерантність.
Між Содомом і Гоморрою
Комуністи закликали боротися з гомосексуалістами, педофілами, сектантами та іншими «извращенцами» (в залі сиділи представники деяких протестантських церков, яким інколи закидають сектантство). Депутат від Компартії Євген Царьков про аморальність почав говорити із сережок у вухах молоді. Найбільше комуніст проїхався по нещодавньому скандалу навколо депутата Ляшка та сексу між чоловіками.
Депутат каже, риба гниє з голови. «Якщо навіть у парламенті є гомосексуалісти та педофіли, про що вже говорити?» – обурювався депутат від Компартії. Царьков виливав емоції – цього дня він нібито посперечався із колегою з БЮТ. Олег Ляшко, виправдовуючись, назвав Царькова «меншиною».
Аморальність у варіанті БЮТ – це намір запровадити російську як другу державну мову в Україні. На цьому побудував свій спіч Павло Мовчан. Щоправда, у законопроекті «Про захист суспільної моралі» про мову не йдеться, тож промовця зупинили. Яка там мораль у культурі?
Тому Мовчан згадав зовсім не моральну, на його думку, програму Катерини Осадчої «Світське життя». Ця передача показує гламур української так званої еліти. Звісно, чи не аморально показувати бабусі з пенсією у 700 гривень розкішні будинки політиків, автомобілі VIP класу чи черевики зі шкіри крокодила.
Практично всі виступаючі підтримали тезу про аморальність українського суспільства і необхідність змін. З трибуни лунали попередження, що «ми у Міленіумі, між Содомом і Гоморрою». Представники громадських організацій згадали навіть про єврейське коріння деяких депутатів. Виявляється, це також аморально.
Церква обіцяє догодити
Священик Української православної церкви (МП) о. Віктор Яценко вчинив ще моральніше. Він пообіцяв (!) депутатам зібрати підписи вірян на підтримку нової редакції законопроекту «Про захист суспільної моралі». «Ми гарантуємо підтримку людей. Якщо треба, зберемо листи», – як в старі радянські часи зобов'язався отець. Цікаво, як він роз’яснюватиме вірянам, за що їм підписуватись? Та Віктор Яценко працює настоятелем храму у Верховній Раді, то ж «партия сказала «надо», комсомол ответил «есть». А те, що церква має бути прикладом і вчити моральності, про це потім.
Загалом, за майже дві години засідання жоден з гостей не сказав, а що таке по суті «суспільна мораль»? Що збираються захищати і від кого?
Риторичне запитання до депутатів: а чи морально ігнорувати корупцію і жити у політичних чварах; довести країну до зубожіння і штучно розколювати країну; погіршити імідж України у світі й нехтувати культурними надбаннями? Може, про це треба було б писати у законі, який захищав би мораль суспільства?!
Цензура у новому законопроекті
Суспільна мораль – це етичні норми, правила поведінки, що склалися в суспільстві на основі традиційних духовних і культурних цінностей, уявлень про добро, гідність, честь, громадянський обов’язок, совість, справедливість.
Однак на засіданні найбільш гострі питання законопроекту «Про суспільну мораль», які вже викликали обурення суспільства, ніби навмисне не піднімались. Приміром, про намір Комісії обмежити громадян щодо інформації (а іншими словами, цензурувати). Цей документ може заборонити телебаченню, рекламі, Інтернету, мобільним операторам та навіть радіо демонструвати поранених і мертвих людей (цікаво, як по радіо показати картинку?). Мотивують це негативним впливом на глядача.
Або ж розділ про блокування Інтернет-контенту. У разі ухвалення закону, Інтернет-провайдери змушені будуть за рішенням суду впродовж доби видаляти інформацію, яка шкодить суспільній моралі. Правда, Комісія не пояснила, за якими критеріями визначатимуть шкоду моралі.
Ніде також не виписано, що означає юридичне поняття «непристойні зображення», про заборону яких ідеться в законопроекті. Еротика, схоже, дуже хвилює Комісію та депутатів. За законопроектом, якщо Комісія суспільної моралі на власний розсуд визнає картинку еротичною, то доступ до інформаційного ресурсу необхідно буде обмежити. Як показує досвід, в українських реаліях коментувати законодавство можна в будь-який бік, починаючи з Основного Закону.
То, може, й недаремно засідання почалось із розмов про прірву, в яку котиться Україна: у прірву цензури, догоджання та нетолерантності.
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода.
Модератор зустрічі – депутат від БЮТ Павло Унгурян – підкинув хмизу у вогонь, заявивши, що Україна рухається в пекло (чи то у прірву), і з цим треба щось робити. І почалося: говорячи про мораль, учасники засідання забули про толерантність.
Між Содомом і Гоморрою
Комуністи закликали боротися з гомосексуалістами, педофілами, сектантами та іншими «извращенцами» (в залі сиділи представники деяких протестантських церков, яким інколи закидають сектантство). Депутат від Компартії Євген Царьков про аморальність почав говорити із сережок у вухах молоді. Найбільше комуніст проїхався по нещодавньому скандалу навколо депутата Ляшка та сексу між чоловіками.
Депутат каже, риба гниє з голови. «Якщо навіть у парламенті є гомосексуалісти та педофіли, про що вже говорити?» – обурювався депутат від Компартії. Царьков виливав емоції – цього дня він нібито посперечався із колегою з БЮТ. Олег Ляшко, виправдовуючись, назвав Царькова «меншиною».
Аморальність у варіанті БЮТ – це намір запровадити російську як другу державну мову в Україні. На цьому побудував свій спіч Павло Мовчан. Щоправда, у законопроекті «Про захист суспільної моралі» про мову не йдеться, тож промовця зупинили. Яка там мораль у культурі?
Тому Мовчан згадав зовсім не моральну, на його думку, програму Катерини Осадчої «Світське життя». Ця передача показує гламур української так званої еліти. Звісно, чи не аморально показувати бабусі з пенсією у 700 гривень розкішні будинки політиків, автомобілі VIP класу чи черевики зі шкіри крокодила.
Практично всі виступаючі підтримали тезу про аморальність українського суспільства і необхідність змін. З трибуни лунали попередження, що «ми у Міленіумі, між Содомом і Гоморрою». Представники громадських організацій згадали навіть про єврейське коріння деяких депутатів. Виявляється, це також аморально.
Церква обіцяє догодити
Священик Української православної церкви (МП) о. Віктор Яценко вчинив ще моральніше. Він пообіцяв (!) депутатам зібрати підписи вірян на підтримку нової редакції законопроекту «Про захист суспільної моралі». «Ми гарантуємо підтримку людей. Якщо треба, зберемо листи», – як в старі радянські часи зобов'язався отець. Цікаво, як він роз’яснюватиме вірянам, за що їм підписуватись? Та Віктор Яценко працює настоятелем храму у Верховній Раді, то ж «партия сказала «надо», комсомол ответил «есть». А те, що церква має бути прикладом і вчити моральності, про це потім.
Загалом, за майже дві години засідання жоден з гостей не сказав, а що таке по суті «суспільна мораль»? Що збираються захищати і від кого?
Риторичне запитання до депутатів: а чи морально ігнорувати корупцію і жити у політичних чварах; довести країну до зубожіння і штучно розколювати країну; погіршити імідж України у світі й нехтувати культурними надбаннями? Може, про це треба було б писати у законі, який захищав би мораль суспільства?!
Цензура у новому законопроекті
Суспільна мораль – це етичні норми, правила поведінки, що склалися в суспільстві на основі традиційних духовних і культурних цінностей, уявлень про добро, гідність, честь, громадянський обов’язок, совість, справедливість.
Однак на засіданні найбільш гострі питання законопроекту «Про суспільну мораль», які вже викликали обурення суспільства, ніби навмисне не піднімались. Приміром, про намір Комісії обмежити громадян щодо інформації (а іншими словами, цензурувати). Цей документ може заборонити телебаченню, рекламі, Інтернету, мобільним операторам та навіть радіо демонструвати поранених і мертвих людей (цікаво, як по радіо показати картинку?). Мотивують це негативним впливом на глядача.
Або ж розділ про блокування Інтернет-контенту. У разі ухвалення закону, Інтернет-провайдери змушені будуть за рішенням суду впродовж доби видаляти інформацію, яка шкодить суспільній моралі. Правда, Комісія не пояснила, за якими критеріями визначатимуть шкоду моралі.
Ніде також не виписано, що означає юридичне поняття «непристойні зображення», про заборону яких ідеться в законопроекті. Еротика, схоже, дуже хвилює Комісію та депутатів. За законопроектом, якщо Комісія суспільної моралі на власний розсуд визнає картинку еротичною, то доступ до інформаційного ресурсу необхідно буде обмежити. Як показує досвід, в українських реаліях коментувати законодавство можна в будь-який бік, починаючи з Основного Закону.
То, може, й недаремно засідання почалось із розмов про прірву, в яку котиться Україна: у прірву цензури, догоджання та нетолерантності.
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода.
