Виборча кампанія на Донеччині, як і в більшості інших регіонів, проходить без глобального політичного протистояння між партіями і кандидатами. Втім донецькі політологи переконують: у перші два тижні підготовки до виборів найбільше політична боротьба проявляється на адміністративному рівні. У комісіях ішла справжня битва за права подати документи, провладні і опозиційні кандидати перебували не в рівних умовах.
У комісіях двояко розуміють закон про вибори
На Донеччині почалося з того, що обласна комісія «розрізала» область на нерівнозначні за кількістю виборців округи. Як заявляють представники «Комітету виборців України», це було зроблено на виконання певної політичної волі. Обрані в обласну раду депутати-мажоритарники представлятимуть кардинально різну кількість виборців, що може стати причиною для оскарження результату виборів у певних районах області, якщо, наприклад, обранцем стане не провладний, а опозиційний кандидат.
Найменшу кількість виборців представлятиме кандидат від селища Ждановка – близько 4 тисяч виборців, найбільшу – донецький кандидат – понад 300 тисяч осіб. Ці порушення виникають внаслідок двоїстого розуміння закону, пояснює представник Комітету виборців Олександр Клюжев.
«Закон про ці вибори приймався в таких умовах, коли не було можливості його вичитати від таких процедурних неузгодженостей. У плані округів тут таке: одна норма вимагала, щоб виборчі округи збігались із межами міст і районів, а інша вимагала, щоб ці округи були рівні за кількістю виборців, – говорить Олександр Клюжев. – Ми не виключаємо, що в певних районах і містах області округи, їх межі визначались з певною політичною складовою. Ну, наприклад, якщо збільшувати чи зменшувати округ, то шанси в конкретної людини виграти на виборах значно збільшуються».
У Донецькій обласній виборчій комісії пояснюють створення округів, посилаючись на законодавчу вимогу їх «приблизної» рівності і географічної доцільності. Між тим, виборчі комісії обмежені у часі і не встигають як слід обробляти інформацію.
«Найголовніше питання для нас – це строки, у рамках яких проводяться вибори. Люди обмежені по закону в тому періоді, в рамках якого вони мають організувати, провести вибори, а також підбити підсумки», – каже голова комісії Ліна Ніконенко.
Кандидати змушені хитрити
За даними «Комітету виборців», провладні партії мають більшість голів і секретарів у виборчих комісіях, отже, повністю контролюють ситуацію.
Популярним є відкидання непотрібних кандидатів ще на стадії реєстрації.
Працівники комісій до останнього моменту не підтверджують дані про реєстрацію кандидатів і правильність поданих документів, скаржаться партійці. Відповідно вони змушені іти на певні хитрощі. Так, члени однієї із непарламентських партій на Донеччині намагаються під виглядом представників ЗМІ потрапити на засідання виборчих комісій, щоб перевірити реєстрацію своїх кандидатів.
Партійці від опозиції також скаржаться на упереджене ставлення до своїх уповноважених осіб.
У комісіях двояко розуміють закон про вибори
На Донеччині почалося з того, що обласна комісія «розрізала» область на нерівнозначні за кількістю виборців округи. Як заявляють представники «Комітету виборців України», це було зроблено на виконання певної політичної волі. Обрані в обласну раду депутати-мажоритарники представлятимуть кардинально різну кількість виборців, що може стати причиною для оскарження результату виборів у певних районах області, якщо, наприклад, обранцем стане не провладний, а опозиційний кандидат.
Найменшу кількість виборців представлятиме кандидат від селища Ждановка – близько 4 тисяч виборців, найбільшу – донецький кандидат – понад 300 тисяч осіб. Ці порушення виникають внаслідок двоїстого розуміння закону, пояснює представник Комітету виборців Олександр Клюжев.
«Закон про ці вибори приймався в таких умовах, коли не було можливості його вичитати від таких процедурних неузгодженостей. У плані округів тут таке: одна норма вимагала, щоб виборчі округи збігались із межами міст і районів, а інша вимагала, щоб ці округи були рівні за кількістю виборців, – говорить Олександр Клюжев. – Ми не виключаємо, що в певних районах і містах області округи, їх межі визначались з певною політичною складовою. Ну, наприклад, якщо збільшувати чи зменшувати округ, то шанси в конкретної людини виграти на виборах значно збільшуються».
У Донецькій обласній виборчій комісії пояснюють створення округів, посилаючись на законодавчу вимогу їх «приблизної» рівності і географічної доцільності. Між тим, виборчі комісії обмежені у часі і не встигають як слід обробляти інформацію.
«Найголовніше питання для нас – це строки, у рамках яких проводяться вибори. Люди обмежені по закону в тому періоді, в рамках якого вони мають організувати, провести вибори, а також підбити підсумки», – каже голова комісії Ліна Ніконенко.
Кандидати змушені хитрити
За даними «Комітету виборців», провладні партії мають більшість голів і секретарів у виборчих комісіях, отже, повністю контролюють ситуацію.
Популярним є відкидання непотрібних кандидатів ще на стадії реєстрації.
Працівники комісій до останнього моменту не підтверджують дані про реєстрацію кандидатів і правильність поданих документів, скаржаться партійці. Відповідно вони змушені іти на певні хитрощі. Так, члени однієї із непарламентських партій на Донеччині намагаються під виглядом представників ЗМІ потрапити на засідання виборчих комісій, щоб перевірити реєстрацію своїх кандидатів.
Партійці від опозиції також скаржаться на упереджене ставлення до своїх уповноважених осіб.
