– В Україні цього року відбулися серйозні зміни, змінився уряд, а парламент ухвалив нову концепцію зовнішньої політики. Але маю наголосити, що внаслідок проголошення України позаблоковою державою, наша співпраця не постраждала і триває доволі активно. Отже, ми задоволені рівнем нашого співробітництва. І сподіваємось, що воно поглиблюватиметься – принаймні, є такі плани на наступний рік. Це стосується і реформування української армії, і участі українських вояків у міжнародних миротворчих, антитерористичних операціях, і наукової кооперації. Щодо того, чи розуміємо ми, які зміни відбуваються всередині України? Так, адже ми аналізуємо інформацію, отримувану європейськими інституціями (ОБСЄ, ПАРЄ), і вважаємо, що для України найважливіші завдання на сьогодні – захистити демократичні зміни, зберегти свободу слова і провести реформи. Про це я говорив із представниками українського уряду.
– Нинішня влада, проголосивши позаблоковий статус України, водночас посилює співпрацю з ОДКБ (Організацією договору колективної безпеки). Як Ви прокоментуєте цей факт?
– Як ми розуміємо, поняття позаблокового статусу означає, що Україна не буде членом ані НАТО, ані ОДКБ. Принаймні, міжнародне поняття «позаблоковість» передбачає це таким чином. Водночас, НАТО має зв’язки з ОДКБ: серед членів Договору ми співпрацюємо з Вірменією і Казахстаном у галузі боротьби з тероризмом, із Росією – у сфері скорочення озброєнь та боротьбі з морським піратством. Оскільки у світі існують виклики, котрі зачіпають більшість країн... Якщо коротко, ми не вважаємо, що участь у ОДКБ обов’язково заважає співпраці з НАТО, і навпаки. Це росіяни дотримуються іншої точки зору, а ми вважаємо, що одне іншому не заважає!
– НАТО і Росія інформують про поглиблення співпраці та ледве не утворення «антитерористичної єдності», якщо вірити російським ЗМІ. Як Ви охарактеризуєте нинішній рівень співпраці між Росією та альянсом, і взагалі – чи Ви уявляєте Росію членом НАТО?
– НАТО і Росія мають відносини, які є вельми важливими для Північноатлантичного альянсу. Вони не є такими стабільними та поступальними, як, наприклад, з Україною. Але у рамках цих відносин ми з росіянами обговорюємо широке коло питань: скорочення наступальних озброєнь, ракетного арсеналу, спільні дії у боротьбі з терористами і піратами, тощо. Стосунки між НАТО і Росією були фактично заморожені внаслідок військових дій Росії у Грузії, ми категорично проти визнання Південної Осетії та Абхазії. Але нові виклики міжнародній безпеці повернули і НАТО, і Кремль до переговорів. Чи бачу я Росію членом альянсу? Так, але для цього росіяни мають пройти весь той складний і тривалий шлях реформ, боротьби з корупцією та тоталітарною ідеологією, які пройшли усі інші держави – нинішні члени НАТО.
Роберт Сіммонс повідомив, що керівників Росії та України запросили на конференцію, яка відбуватиметься паралельно із самітом НАТО у Лісабоні, наприкінці цього року. На сьогодні позитивної відповіді від Адміністрацій Президента Януковича немає. На лісабонській зустрічі обговорюватимуться питання нової стратегії альянсу з урахуванням сучасних викликів міжнародній безпеці, які мають бути важливими і для офіційного Києва, зазначив Сіммонс.
– Нинішня влада, проголосивши позаблоковий статус України, водночас посилює співпрацю з ОДКБ (Організацією договору колективної безпеки). Як Ви прокоментуєте цей факт?
– Як ми розуміємо, поняття позаблокового статусу означає, що Україна не буде членом ані НАТО, ані ОДКБ. Принаймні, міжнародне поняття «позаблоковість» передбачає це таким чином. Водночас, НАТО має зв’язки з ОДКБ: серед членів Договору ми співпрацюємо з Вірменією і Казахстаном у галузі боротьби з тероризмом, із Росією – у сфері скорочення озброєнь та боротьбі з морським піратством. Оскільки у світі існують виклики, котрі зачіпають більшість країн... Якщо коротко, ми не вважаємо, що участь у ОДКБ обов’язково заважає співпраці з НАТО, і навпаки. Це росіяни дотримуються іншої точки зору, а ми вважаємо, що одне іншому не заважає!
– НАТО і Росія інформують про поглиблення співпраці та ледве не утворення «антитерористичної єдності», якщо вірити російським ЗМІ. Як Ви охарактеризуєте нинішній рівень співпраці між Росією та альянсом, і взагалі – чи Ви уявляєте Росію членом НАТО?
– НАТО і Росія мають відносини, які є вельми важливими для Північноатлантичного альянсу. Вони не є такими стабільними та поступальними, як, наприклад, з Україною. Але у рамках цих відносин ми з росіянами обговорюємо широке коло питань: скорочення наступальних озброєнь, ракетного арсеналу, спільні дії у боротьбі з терористами і піратами, тощо. Стосунки між НАТО і Росією були фактично заморожені внаслідок військових дій Росії у Грузії, ми категорично проти визнання Південної Осетії та Абхазії. Але нові виклики міжнародній безпеці повернули і НАТО, і Кремль до переговорів. Чи бачу я Росію членом альянсу? Так, але для цього росіяни мають пройти весь той складний і тривалий шлях реформ, боротьби з корупцією та тоталітарною ідеологією, які пройшли усі інші держави – нинішні члени НАТО.
Роберт Сіммонс повідомив, що керівників Росії та України запросили на конференцію, яка відбуватиметься паралельно із самітом НАТО у Лісабоні, наприкінці цього року. На сьогодні позитивної відповіді від Адміністрацій Президента Януковича немає. На лісабонській зустрічі обговорюватимуться питання нової стратегії альянсу з урахуванням сучасних викликів міжнародній безпеці, які мають бути важливими і для офіційного Києва, зазначив Сіммонс.
