Реакція Ватикану різка і беззаперечна: Едвардз відповідальний за загибель мільйонів людських ембріонів; Едвардз винний у комерціалізації мільйонів яйцеклітин; Едвардз сприяв вульгаризації понять батьківства та материнства.
І нарешті, Едвардз так і не розв’язав проблеми безпліддя, а оминув її стороною. Такі наслідки наукових досліджень Церква морально не сприймає, заявив єпископ Іґнасіо Карраско де Паула, президент Папської академії з питань життя.
В інтерв’ю Радіо Ватикан професор Лучо Романо, голова Асоціації «Наука і життя» також розкритикував рішення Нобелівського комітету. «Із присвоєнням Нобелівської премії розробнику штучного запліднення людина перестає бути людською істотою, яка використовує свою функцію дітонародження, а перетворюється на «продукт запліднення», – сказав професор Лучо Романо.
Суворий закон
Щороку в Італії за допомогою науки народжуються 10 тисяч малят. Це діти тих 60 тисяч пар, які щороку проходять курс гормональної стимуляції і численні медогляди. Люди чекають роками, щоб стати батьками і вилікувати непліддя, від чого потерпає кожна сьома пара в країні. Але якщо ці 60 тисяч покладаються на медичне втручання в Італії, то приблизно 10 тисяч пар змушені шукати іноземних послуг, сплачуючи від 4 до 10 тисяч євро за спробу мати дитину.
Так звані репродуктивні туристи прямують до закордонних клінік (часто до іспанських),оскільки багато з того, що дозволено у світі, в Італії заборонено. Із 2004 року діє суворий закон, котрий не дозволяє здійснювати окремі види штучного запліднення. Заборонене заморожування і знищення ембріонів. За незаконне донорство сперми чи яйцеклітин від сторонніх осіб передбачений штраф 600 тисяч євро. Завдяки позовам громадян, Конституційний суд країни вже скасував деякі норми закону. Та за висновками місцевих медиків-гінекологів, на сьогодні у Європі немає іншої країни з такими численними обмеженнями у сфері штучного запліднення.
«Неслухняні католики»
І це при тому, що в цій галузі італійські лікарі були одними з перших послідовників британця Роберта Едвардза. Відомий медик-гінеколог Северино Антінорі зазначив: «Я познайомився із професором Едвардзом 30 років тому і пишаюся з того, що є його учнем. Це науковець, який дав поштовх для руху вперед. Ми взяли його метод на озброєння і запровадили у репродуктивній медицині».
Медики та пацієнти, які стали батьками, нарікають на численні бюрократичні перепони і закликають політиків-католиків спростити законодавство. Урядовці зі свого боку аргументують відмову етичними принципами і захистом прав людини. За словами чільного посадовця Міністерства охорони здоров’я Євгенії Роччелли, метод штучного запліднення призвів до утворення міжнародного ринку яйцеклітин подекуди з відтінком расизму і спричинив експлуатацію молодих жінок.
У католицькій Італії під впливом Ватикану питання біоетики завжди дражливо сприймаються у суспільстві. В одному інтерв’ю професор, нині Нобелівський лауреат, Роберт Едвардз сказав: «Усе, чого досягли різні понтифіки, так це неслухняності своїх вірних. Скільки б католикам не казали уникати штучного запліднення, вони однак його роблять».
І нарешті, Едвардз так і не розв’язав проблеми безпліддя, а оминув її стороною. Такі наслідки наукових досліджень Церква морально не сприймає, заявив єпископ Іґнасіо Карраско де Паула, президент Папської академії з питань життя.
В інтерв’ю Радіо Ватикан професор Лучо Романо, голова Асоціації «Наука і життя» також розкритикував рішення Нобелівського комітету. «Із присвоєнням Нобелівської премії розробнику штучного запліднення людина перестає бути людською істотою, яка використовує свою функцію дітонародження, а перетворюється на «продукт запліднення», – сказав професор Лучо Романо.
Суворий закон
Щороку в Італії за допомогою науки народжуються 10 тисяч малят. Це діти тих 60 тисяч пар, які щороку проходять курс гормональної стимуляції і численні медогляди. Люди чекають роками, щоб стати батьками і вилікувати непліддя, від чого потерпає кожна сьома пара в країні. Але якщо ці 60 тисяч покладаються на медичне втручання в Італії, то приблизно 10 тисяч пар змушені шукати іноземних послуг, сплачуючи від 4 до 10 тисяч євро за спробу мати дитину.
Так звані репродуктивні туристи прямують до закордонних клінік (часто до іспанських),оскільки багато з того, що дозволено у світі, в Італії заборонено. Із 2004 року діє суворий закон, котрий не дозволяє здійснювати окремі види штучного запліднення. Заборонене заморожування і знищення ембріонів. За незаконне донорство сперми чи яйцеклітин від сторонніх осіб передбачений штраф 600 тисяч євро. Завдяки позовам громадян, Конституційний суд країни вже скасував деякі норми закону. Та за висновками місцевих медиків-гінекологів, на сьогодні у Європі немає іншої країни з такими численними обмеженнями у сфері штучного запліднення.
«Неслухняні католики»
І це при тому, що в цій галузі італійські лікарі були одними з перших послідовників британця Роберта Едвардза. Відомий медик-гінеколог Северино Антінорі зазначив: «Я познайомився із професором Едвардзом 30 років тому і пишаюся з того, що є його учнем. Це науковець, який дав поштовх для руху вперед. Ми взяли його метод на озброєння і запровадили у репродуктивній медицині».
Медики та пацієнти, які стали батьками, нарікають на численні бюрократичні перепони і закликають політиків-католиків спростити законодавство. Урядовці зі свого боку аргументують відмову етичними принципами і захистом прав людини. За словами чільного посадовця Міністерства охорони здоров’я Євгенії Роччелли, метод штучного запліднення призвів до утворення міжнародного ринку яйцеклітин подекуди з відтінком расизму і спричинив експлуатацію молодих жінок.
У католицькій Італії під впливом Ватикану питання біоетики завжди дражливо сприймаються у суспільстві. В одному інтерв’ю професор, нині Нобелівський лауреат, Роберт Едвардз сказав: «Усе, чого досягли різні понтифіки, так це неслухняності своїх вірних. Скільки б католикам не казали уникати штучного запліднення, вони однак його роблять».
