У відсталій та поділеній на національній основі країні громадян важко мотивувати до участі у виборах. Адже йшлося про шості вибори від кінця війни в 1995 році. Політичні діячі кожного разу обіцяли поліпшення економічної ситуації й рівня життя, а реальних змін не було. Тепер більше половини виборців збагнули, що майбутнє залежить і від них. Певна річ, що більшість не живе краще аніж перед економічною кризою. Певна річ, також, що більшість наразі голосує за «національно-етнічні» партії – босняцьку, сербську та хорватську.
За попередніми результатами, новим членом Президії став Бакір Ізетбеґович, син колишнього боснійського президента Алії Ізетбеґовича. Серб Небойша Радманович та хорват Желько Комшич і в минулому перебували на цій посаді.
На думку оглядачів, значніших змін не слід було очікувати. Босняцькі представники та частина хорватів виступають за політичну реформу яка обмежила б абсолютну владу національних партій. Серби задоволені нинішнім станом. Згідно з чинною конституцією, всі рішення на державному рівні ухвалюють консенсусом, тобто лише в тому разі, якщо за них голосують представники всіх трьох народів. На підставі цього положення серби постійно шантажують босняків та хорватів.
У Республіці Сербській вся влада в руках Мілорада Додика
У Республіці Сербській, котра має право укласти вето на всі акти федеральних органів, президентом знову обрали Мілорада Додика, котрого оглядачі називають абсолютним господарем республіки. Він контролює найбільші державні та приватні компанії, банки тощо, він має беззастережну підтримку президента Сербії Бориса Тадича. Під його владою є більшість засобів масової інформації в сербській частині країни. Отож, не дивно, що за Додика проголосували 53 відсотки боснійських сербів.
Вибори пройшли без інцидентів. Інцидентів не було ані в передвиборчій кампанії. Війна завершилася 15 років тому. Боснія і Герцеговина досі поділена на національній основі, але люди вільно їздять, торгують, спілкуються. Це нова якість життя в країні й стабільна основа для оптимізму.
За попередніми результатами, новим членом Президії став Бакір Ізетбеґович, син колишнього боснійського президента Алії Ізетбеґовича. Серб Небойша Радманович та хорват Желько Комшич і в минулому перебували на цій посаді.
На думку оглядачів, значніших змін не слід було очікувати. Босняцькі представники та частина хорватів виступають за політичну реформу яка обмежила б абсолютну владу національних партій. Серби задоволені нинішнім станом. Згідно з чинною конституцією, всі рішення на державному рівні ухвалюють консенсусом, тобто лише в тому разі, якщо за них голосують представники всіх трьох народів. На підставі цього положення серби постійно шантажують босняків та хорватів.
У Республіці Сербській вся влада в руках Мілорада Додика
У Республіці Сербській, котра має право укласти вето на всі акти федеральних органів, президентом знову обрали Мілорада Додика, котрого оглядачі називають абсолютним господарем республіки. Він контролює найбільші державні та приватні компанії, банки тощо, він має беззастережну підтримку президента Сербії Бориса Тадича. Під його владою є більшість засобів масової інформації в сербській частині країни. Отож, не дивно, що за Додика проголосували 53 відсотки боснійських сербів.
Вибори пройшли без інцидентів. Інцидентів не було ані в передвиборчій кампанії. Війна завершилася 15 років тому. Боснія і Герцеговина досі поділена на національній основі, але люди вільно їздять, торгують, спілкуються. Це нова якість життя в країні й стабільна основа для оптимізму.
