Андріївський узвіз – одна з найдавніших вулиць Східної Європи – втрачає своє унікальне обличчя, зазначають історики. Старі будівлі занепадають, нові «не вписуються» в історичний ландшафт; дворики захаращені сміттям; автомобілі руйнують бруківку.
Фотохудожник Віктор МарущенкоКиївська влада має намір реконструювати Узвіз, точніше – забудувати його торговельними центрами і готелями. При цьому, за словами київського фотографа Віктора Марущенка, чиновники не замислюються над тим, чи витримає Узвіз навантаження.
«Це – культурна частина міста, якщо хочете, це мистецьке серце столиці України. І що ми з ним зробили?! Починали у 1980-ті роки, коли було бажання щось мистецьке тут зробити, нам вдалося провести кілька культурних подій європейського значення. Але потім усе пішло не так. перетворилось на магазин, на комерцію, – зауважує фотограф. – Нічого тут не працює, як належить! І навіть ті майстерні, які тут були – їх усі тепер відбирають. А німці дають приклад, коли можна в історичній частині міста зробити культурну частину. Варто лише подивитись, як чудово працюють на місто, на громаду маленькі галереї, джаз-клуби, ресторанчики з національними стравами у німецьких містах».
Так, у Берліні у відремонтованих старих кварталах (зі збереженим історичним виглядом будівель) відкриті невеликі мистецькі галереї, театри, музичні клуби. За словами мистецтвознавця Віктора Хаматова, у Києві про подібне можна лише мріяти: надто вже дорого коштує земля в історичному центрі, щоб сучасні «нувориші» залишали там місце для мистецького простору.
«Усі культурні проблеми сконцентровані на Андріївському узвозі. Водночас, це фора будь-якому місту в Україні та Європі, тому що кількість театрів, музеїв, галерей тут вельми велика – але вони у запустінні, у такому жахливому становищі! І біля них приватизаційні інтриги, політичні інтриги, бізнесові проблеми. Культура стає фронтом!» – зазначає мистецтвознавець.
Культурний фронт у Києві
Спільний українсько-німецький творчий, мистецький фронт готовий відстояти культурну палітру та історичне «обличчя» Андріївського узвозу: митці демонструють фотографії, зроблені на цій вулиці, щоб привернути увагу до проблем розвитку культури та збереження «мистецького серця» міста.
«Я представляю так звану «вуличну фотографію», і думаю, що Узвіз – ідеальне місце для знімків ситуацій, які розігруються просто неба поміж старовинними будинками, – говорить фотохудожник із Берліна Андреаса Ґерцау. – Ці ситуації створюють люди: ті, які тут живуть, які торгують сувенірами, які малюють пейзажі, які просто спускаються від Андріївської церкви на Поділ. На Узвозі постійно щось рухається, переливається різними кольорами. Також тут чути різні мови, тобто тут є перехрестя культур! Як представник німецького мистецтва, я охоче фіксую для історії Києва, України і Німеччини це дійство».
А відбувається дійство під звуки музики: німецький композитор Ґергард Штерблер написав кантату «Камені», присвячену Узвозові.
«Це – культурна частина міста, якщо хочете, це мистецьке серце столиці України. І що ми з ним зробили?! Починали у 1980-ті роки, коли було бажання щось мистецьке тут зробити, нам вдалося провести кілька культурних подій європейського значення. Але потім усе пішло не так. перетворилось на магазин, на комерцію, – зауважує фотограф. – Нічого тут не працює, як належить! І навіть ті майстерні, які тут були – їх усі тепер відбирають. А німці дають приклад, коли можна в історичній частині міста зробити культурну частину. Варто лише подивитись, як чудово працюють на місто, на громаду маленькі галереї, джаз-клуби, ресторанчики з національними стравами у німецьких містах».
Так, у Берліні у відремонтованих старих кварталах (зі збереженим історичним виглядом будівель) відкриті невеликі мистецькі галереї, театри, музичні клуби. За словами мистецтвознавця Віктора Хаматова, у Києві про подібне можна лише мріяти: надто вже дорого коштує земля в історичному центрі, щоб сучасні «нувориші» залишали там місце для мистецького простору.
«Усі культурні проблеми сконцентровані на Андріївському узвозі. Водночас, це фора будь-якому місту в Україні та Європі, тому що кількість театрів, музеїв, галерей тут вельми велика – але вони у запустінні, у такому жахливому становищі! І біля них приватизаційні інтриги, політичні інтриги, бізнесові проблеми. Культура стає фронтом!» – зазначає мистецтвознавець.
Культурний фронт у Києві
Спільний українсько-німецький творчий, мистецький фронт готовий відстояти культурну палітру та історичне «обличчя» Андріївського узвозу: митці демонструють фотографії, зроблені на цій вулиці, щоб привернути увагу до проблем розвитку культури та збереження «мистецького серця» міста.
«Я представляю так звану «вуличну фотографію», і думаю, що Узвіз – ідеальне місце для знімків ситуацій, які розігруються просто неба поміж старовинними будинками, – говорить фотохудожник із Берліна Андреаса Ґерцау. – Ці ситуації створюють люди: ті, які тут живуть, які торгують сувенірами, які малюють пейзажі, які просто спускаються від Андріївської церкви на Поділ. На Узвозі постійно щось рухається, переливається різними кольорами. Також тут чути різні мови, тобто тут є перехрестя культур! Як представник німецького мистецтва, я охоче фіксую для історії Києва, України і Німеччини це дійство».
А відбувається дійство під звуки музики: німецький композитор Ґергард Штерблер написав кантату «Камені», присвячену Узвозові.
