Тисячі людей прийшли до штаб-квартири європейських установ у Брюсселі з плакатами «Ні економії», «Пріоритет робочим місцям і зростанню». Ходу очолила група осіб у чорних масках і костюмах, символізуючи похорон Європи. У спільній акції взяли участь 50 профспілок, які представляють різні країни – від німецьких шахтарів до польських суднобудівників. Вони проти того, щоб фінансова криза породжувала кризу соціальну. Про це говорить організатор акції, лідер Європейського конгресу профспілок Джон Монкс.
«Трохи розслабтеся, особливо у сильніших економіках. Наше послання сьогодні про це, а також про те, щоб банки більше ніколи не могли зробити з нами те, що вони зробили. Вони нас надурили, а тепер ми за них оплачуємо рахунки», – заявив профспілковий лідер в інтерв’ю агенції «Ройтерз».
Тим часом в Іспанії влаштували загальнонаціональний страйк – вперше за останні вісім років. Скасовано більше ніж половину авіарейсів, зупинилися автомобільні фабрики та металургійні заводи. Однак більшість крамниць працювали.
Іспанський прем’єр запевнив парламент, що поважає таке право людей. «Як відомо, я не хочу цього страйку, але я його поважаю, і уряд сьогодні працює над тим, щоб забезпечити право на роботу і право на страйк. Я переконаний у тому, що профспілки та працівники зобов’язані взяти участь у діалозі», – заявив іспанський прем’єр Хосе Луїс Родріґес Сапатеро у Мадриді.
Страйки не зупинять затягування пасків
В Іспанії відбулися сутички між демонстрантами і поліцією, за даними іспанського національного радіо, постраждало 11 осіб. А в Ірландії поліція заарештувала чоловіка, який протаранив вантажівкою ворота парламенту. Поруч була акція проти допомоги банкам із бюджетних фондів.
На тлі протестів проти скорочення соціальних програм Європейська комісія у середу запропонувала нові, суворіші санкції проти держав у єврозоні, які порушують бюджетні норми Євросоюзу. При цьому президент Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу визнав, що занадто швидке скорочення бюджетних витрат може нашкодити одужанню економіки.
«Ми налаштовані провести цю реформу, але ми також зобов’язані діяти відповідально. Особливо нам треба подбати про забезпечення відповідної послідовності деяких наших реформ, щоб не перешкодити економічному відновленню», – сказав Баррозу.
Європейські керівники пояснюють затягування пасків тим, що треба запобігати борговій кризі, такій, як у Греції. Оглядачі сумніваються в тому, що страйки і мітинги змусять європейські уряди відмовитися від заощаджень, але водночас попереджають, що такі заходи можуть перекреслити політичні перспективи деяких європейських керівників.
За офіційними даними, після минулорічного скорочення цього року економіка об’єднаної Європи має зрости майже на два відсотки. Але при цьому рівень безробіття наближається до 10 відсотків. Ця цифра майже вдвічі вища в Іспанії, Латвії та Естонії.
«Трохи розслабтеся, особливо у сильніших економіках. Наше послання сьогодні про це, а також про те, щоб банки більше ніколи не могли зробити з нами те, що вони зробили. Вони нас надурили, а тепер ми за них оплачуємо рахунки», – заявив профспілковий лідер в інтерв’ю агенції «Ройтерз».
Тим часом в Іспанії влаштували загальнонаціональний страйк – вперше за останні вісім років. Скасовано більше ніж половину авіарейсів, зупинилися автомобільні фабрики та металургійні заводи. Однак більшість крамниць працювали.
Іспанський прем’єр запевнив парламент, що поважає таке право людей. «Як відомо, я не хочу цього страйку, але я його поважаю, і уряд сьогодні працює над тим, щоб забезпечити право на роботу і право на страйк. Я переконаний у тому, що профспілки та працівники зобов’язані взяти участь у діалозі», – заявив іспанський прем’єр Хосе Луїс Родріґес Сапатеро у Мадриді.
Страйки не зупинять затягування пасків
В Іспанії відбулися сутички між демонстрантами і поліцією, за даними іспанського національного радіо, постраждало 11 осіб. А в Ірландії поліція заарештувала чоловіка, який протаранив вантажівкою ворота парламенту. Поруч була акція проти допомоги банкам із бюджетних фондів.
На тлі протестів проти скорочення соціальних програм Європейська комісія у середу запропонувала нові, суворіші санкції проти держав у єврозоні, які порушують бюджетні норми Євросоюзу. При цьому президент Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу визнав, що занадто швидке скорочення бюджетних витрат може нашкодити одужанню економіки.
«Ми налаштовані провести цю реформу, але ми також зобов’язані діяти відповідально. Особливо нам треба подбати про забезпечення відповідної послідовності деяких наших реформ, щоб не перешкодити економічному відновленню», – сказав Баррозу.
Європейські керівники пояснюють затягування пасків тим, що треба запобігати борговій кризі, такій, як у Греції. Оглядачі сумніваються в тому, що страйки і мітинги змусять європейські уряди відмовитися від заощаджень, але водночас попереджають, що такі заходи можуть перекреслити політичні перспективи деяких європейських керівників.
За офіційними даними, після минулорічного скорочення цього року економіка об’єднаної Європи має зрости майже на два відсотки. Але при цьому рівень безробіття наближається до 10 відсотків. Ця цифра майже вдвічі вища в Іспанії, Латвії та Естонії.