У чеському регіоні Південна Богемія розташоване селище Темелін. Тут міститься атомна електростанція, що стала об’єктом найбільшої бізнесової угоди в чеській історії. Це підприємство разом з іншою чеською АЕС виробляє третину всієї електроенергії країни, і ця частка зростатиме, коли упродовж наступних 10 років чеський уряд закриє найстарші електростанції, що працюють на вугіллі і завдають шкоди довкіллю.
Державне енергетичне підприємство, якому належить ця АЕС – CEZ –планує збудувати тут два нові реактори на додаток до двох уже існуючих. Але критики занепокоєні. Вони кажуть, що CEZ – це не просто енергетична компанія. Це найбільша така компанія у Центральній і Східній Європі. Вона фінансує дві найбільші політичні партії країни і є настільки важливою для політики і бізнесу, що чехи називають її «ЧЕЗькою республікою». Водночас, структура власності цієї компанії невідома, і Мартін Бурсік, колишній лідер чеських «зелених», який у минулому був міністром довкілля, вважає це ілюстрацією корупції у чеській політиці.
«CEZ – це дуже сильна компанія, що має вплив на законодавчу діяльність, ціни на електрику та регуляції. І проблема в тому, що держава не має контролю над процесом ухвалення рішень цією компанією», – зауважив Бурсік.
Партія Зелених твердить, що CEZ є у центрі «мережі зв’язків, що включає суди, поліцію, прокурорів, місцеву владу, політичні партії», і закликає компанію відкрити свою структуру власності.
Проте представники CEZ заперечують ці закиди. Речник АЕС у Темеліні каже, що нові реактори стануть ключем до «енергетичної незалежності» Чехії. Якщо це справді так, то виглядає дивним, що Росія претендує на контракт із CEZ на суму між 15 і 30 мільярдами доларів на будівництво нових реакторів, які мають бути введені до експлуатації до 2020 року. На контракт претендує російська державна компанія «Атомстройекспорт», а її двома конкурентами є американська фірма з мажоритарним японським власником Westinghouse та французька Areva.
CEZ каже, що всі претенденти є висококваліфіковані і що головним чинником має бути ціна. Але інші не згодні з цим.
«У цій угоді гроші не є головними»
Вацлав Бартушка, закордонний посланець Чехії у справах енергетичної безпеки, зауважує, що в цій угоді гроші не є головними. «Як на мене, вибір Темелінської АЕС (а йдеться про абсолютно найбільшу інвестицію у цій країні) є цивілізаційним вибором. Я хочу, щоб моя країна була пов’язана із Францією або США. Мені байдуже, Areva чи Westinghouse. Я часто кажу, що я не лобіюю на користь когось, але я лобіюю проти когось».
Бартушка пояснює, що занепокоєний, бо «російські компанії експортують корупцію». Він, зокрема, згадує торішню угоду щодо будівництва на Темелінській АЕС могильника для відпрацьованого ядерного пального. Єдина заявка на контракт у 80 мільйонів доларів була від компанії настільки сумнівної, що нині її діяльність розслідується після того, як одного з її директорів було заарештовано за спробу викрадення іншого з можливою метою здирства. Хоча походження цієї компанії CEEI достеменно невідоме, у Чехії вважають, що її контролюють росіяни.
Речник АЕС заперечує будь-які порушення при укладенні тої угоди і наголошує, що могильник був необхідний і його будівництво давно планувалося. Але Бартушка вважає, що справа CEEI є предметом серйозного занепокоєння щодо того, як поводитиметься CEZ під час тендеру щодо будівництва нових реакторів. Але навіть більше, ніж це, Бартушку непокоїть, що успіх росіян на тендері дасть Кремлю знаряддя впливу на чеську політику.
«Буде три претенденти: французька Areva, Westinghouse і росіяни. Дві заявки будуть дорожчими, а одна значно дешевшою. Бо Путін пропонуватиме ціну за Чехію, а не лише за два реактори», – наголошує посланець Чехії у справах енергетичної безпеки.
Один із небагатьох, які попереджають про загрозу впливу Росії
Коли CEZ оголосила цей тендер торік, чеський уряд заявив, що сама компанія вирішуватиме щодо переможця. Але одноосібна кампанія Бартушки принесла успіх: тепер останнє слово буде за чеським урядом. Минулого літа уряд призначив його уповноваженим спостерігачем за тендером.
Проте він бореться майже наодинці. Колишній студентський лідер, якого одного разу було заарештовано за комуністичного режиму, Бартушка – один із небагатьох чеських урядовців, що попереджають про загрозу російського впливу. За це його критикує навіть власний уряд, називаючи «надто прозахідним».
Росіяни, звичайно, відкидають звинувачення Бартушки. Зокрема, представник російської торговельної палати Сергій Мікоян заперечив, що «Атомстройекспорт» може становити загрозу національній безпеці Чехії.
Поки Росія намагається одержати темелінський контракт, критики у Чехії вважають, що Вашингтон «заснув біля керма». Хоча під час візиту до Праги взимку віце-президент США Джо Байден підтримував заявку компанії Westinghouse, міністр закордонних справ Чехії Карел Шварценберґ до свого призначення цього літа казав, що США мають інші турботи. «Не думаю, що ми їх взагалі цікавимо. Ми для них маленька країна десь у Центральній Європі, оточена іншими, важливішими країнами. Чому ми їх маємо хвилювати?» – сказав Шварценберґ.
Хоча багато хто вважає, що Росія має перевагу перед темелінським тендером, все-таки не зрозуміло, хто переможе. На думку енергетичного посланця Бартушки, це свідчить, що чехи ще не здалися перед російськими інтересами. «Та це не остаточна річ, – каже він. – Ми маємо самі для себе вирішити, в якій країні ми хочемо жити».
Державне енергетичне підприємство, якому належить ця АЕС – CEZ –планує збудувати тут два нові реактори на додаток до двох уже існуючих. Але критики занепокоєні. Вони кажуть, що CEZ – це не просто енергетична компанія. Це найбільша така компанія у Центральній і Східній Європі. Вона фінансує дві найбільші політичні партії країни і є настільки важливою для політики і бізнесу, що чехи називають її «ЧЕЗькою республікою». Водночас, структура власності цієї компанії невідома, і Мартін Бурсік, колишній лідер чеських «зелених», який у минулому був міністром довкілля, вважає це ілюстрацією корупції у чеській політиці.
«CEZ – це дуже сильна компанія, що має вплив на законодавчу діяльність, ціни на електрику та регуляції. І проблема в тому, що держава не має контролю над процесом ухвалення рішень цією компанією», – зауважив Бурсік.
Партія Зелених твердить, що CEZ є у центрі «мережі зв’язків, що включає суди, поліцію, прокурорів, місцеву владу, політичні партії», і закликає компанію відкрити свою структуру власності.
Проте представники CEZ заперечують ці закиди. Речник АЕС у Темеліні каже, що нові реактори стануть ключем до «енергетичної незалежності» Чехії. Якщо це справді так, то виглядає дивним, що Росія претендує на контракт із CEZ на суму між 15 і 30 мільярдами доларів на будівництво нових реакторів, які мають бути введені до експлуатації до 2020 року. На контракт претендує російська державна компанія «Атомстройекспорт», а її двома конкурентами є американська фірма з мажоритарним японським власником Westinghouse та французька Areva.
CEZ каже, що всі претенденти є висококваліфіковані і що головним чинником має бути ціна. Але інші не згодні з цим.
«У цій угоді гроші не є головними»
Вацлав Бартушка, закордонний посланець Чехії у справах енергетичної безпеки, зауважує, що в цій угоді гроші не є головними. «Як на мене, вибір Темелінської АЕС (а йдеться про абсолютно найбільшу інвестицію у цій країні) є цивілізаційним вибором. Я хочу, щоб моя країна була пов’язана із Францією або США. Мені байдуже, Areva чи Westinghouse. Я часто кажу, що я не лобіюю на користь когось, але я лобіюю проти когось».
Бартушка пояснює, що занепокоєний, бо «російські компанії експортують корупцію». Він, зокрема, згадує торішню угоду щодо будівництва на Темелінській АЕС могильника для відпрацьованого ядерного пального. Єдина заявка на контракт у 80 мільйонів доларів була від компанії настільки сумнівної, що нині її діяльність розслідується після того, як одного з її директорів було заарештовано за спробу викрадення іншого з можливою метою здирства. Хоча походження цієї компанії CEEI достеменно невідоме, у Чехії вважають, що її контролюють росіяни.
Речник АЕС заперечує будь-які порушення при укладенні тої угоди і наголошує, що могильник був необхідний і його будівництво давно планувалося. Але Бартушка вважає, що справа CEEI є предметом серйозного занепокоєння щодо того, як поводитиметься CEZ під час тендеру щодо будівництва нових реакторів. Але навіть більше, ніж це, Бартушку непокоїть, що успіх росіян на тендері дасть Кремлю знаряддя впливу на чеську політику.
«Буде три претенденти: французька Areva, Westinghouse і росіяни. Дві заявки будуть дорожчими, а одна значно дешевшою. Бо Путін пропонуватиме ціну за Чехію, а не лише за два реактори», – наголошує посланець Чехії у справах енергетичної безпеки.
Один із небагатьох, які попереджають про загрозу впливу Росії
Коли CEZ оголосила цей тендер торік, чеський уряд заявив, що сама компанія вирішуватиме щодо переможця. Але одноосібна кампанія Бартушки принесла успіх: тепер останнє слово буде за чеським урядом. Минулого літа уряд призначив його уповноваженим спостерігачем за тендером.
Проте він бореться майже наодинці. Колишній студентський лідер, якого одного разу було заарештовано за комуністичного режиму, Бартушка – один із небагатьох чеських урядовців, що попереджають про загрозу російського впливу. За це його критикує навіть власний уряд, називаючи «надто прозахідним».
Росіяни, звичайно, відкидають звинувачення Бартушки. Зокрема, представник російської торговельної палати Сергій Мікоян заперечив, що «Атомстройекспорт» може становити загрозу національній безпеці Чехії.
Поки Росія намагається одержати темелінський контракт, критики у Чехії вважають, що Вашингтон «заснув біля керма». Хоча під час візиту до Праги взимку віце-президент США Джо Байден підтримував заявку компанії Westinghouse, міністр закордонних справ Чехії Карел Шварценберґ до свого призначення цього літа казав, що США мають інші турботи. «Не думаю, що ми їх взагалі цікавимо. Ми для них маленька країна десь у Центральній Європі, оточена іншими, важливішими країнами. Чому ми їх маємо хвилювати?» – сказав Шварценберґ.
Хоча багато хто вважає, що Росія має перевагу перед темелінським тендером, все-таки не зрозуміло, хто переможе. На думку енергетичного посланця Бартушки, це свідчить, що чехи ще не здалися перед російськими інтересами. «Та це не остаточна річ, – каже він. – Ми маємо самі для себе вирішити, в якій країні ми хочемо жити».
