Дні білоруської культури в Україні розпочалися з концерту білоруського Національного академічного народного оркестру. Його керівник Михайло Козінець розповідає, що в Україні почуває себе, як удома.
«Музичне мистецтво й України, й Білорусі настільки близьке – і за мовою, і за мелодійністю, що коли ми даємо концерти тут, у Києві, ми не відчуваємо себе у гостях – таке враження, що ми у себе вдома», – підкреслює митець.
Востаннє в Україні дні білоруської культури відбувалися у 2003 році. За словами заступника міністра культури України Тимофія Кохана, нині міністерство готове проводити такі заходи хоч щороку.
«Сенс співпраці – не в офіціозі, а ті прямі контакти, які зав’язуються між митцями. Бо будь-яка угода, якщо вона не має життєвої основи під собою, залишиться лише папірцем», – зазначає Кохан.
Дні білоруської культури – російською?
Деякі громадські активісти побоюються, що дні білоруської культури в Україні минуть без головної культурної складової – мови. За даними останніх досліджень, лише 23% білорусів зізнаються, що використовують білоруську у побутовому спілкуванні. Водночас перший заступник міністра культури Білорусі Володимир Карачевський обіцяє, що під час днів культури переважатиме саме білоруська мова.
«Сподіваюся, що ми зможемо зберегти білоруську мову і зробити її популярнішою. Взагалі зараз молодь почала значно більше цікавитися історичною спадщиною, але це не формальний інтерес, а цікавість, яка йде з самого серця», – додає Карачевський.
У травні в українських містах розгорнувся фестиваль «Білоруська весна». Тоді популяризувати білоруську культуру й мову зокрема взялися не міністерства культури, а активісти творчої ініціативи «Білоруський десант».
Один із організаторів фестивалю Ілля Гладштейн пригадує, що за підтримкою до уряду чи посольства не зверталися свідомо. Побоювалися, що програма фестивалю зазнає цензури.
«Ми не раз обговорювали, що варто, звичайно, запрошувати, наприклад, представників посольства на наші акції, проте я впевнений, що вони, так само, як і уряд, наш фестиваль не підтримали б. Хоч він і не політичний, але білоруська мова в Білорусі не в контексті культури, а в контексті політики», – зазначає Ілля Гладштейн.
До білоруської культури українців долучатимуть у Києві та Львові до 30 вересня. Заплановані зокрема покази кінофільмів, присвячених білоруському письменнику Володимиру Короткевичу.
Українська й білоруська сторони домовилися також про те, що вже у грудні у Києві з’явиться пам’ятник Короткевичу – неподалік білоруського посольства.
«Музичне мистецтво й України, й Білорусі настільки близьке – і за мовою, і за мелодійністю, що коли ми даємо концерти тут, у Києві, ми не відчуваємо себе у гостях – таке враження, що ми у себе вдома», – підкреслює митець.
Востаннє в Україні дні білоруської культури відбувалися у 2003 році. За словами заступника міністра культури України Тимофія Кохана, нині міністерство готове проводити такі заходи хоч щороку.
«Сенс співпраці – не в офіціозі, а ті прямі контакти, які зав’язуються між митцями. Бо будь-яка угода, якщо вона не має життєвої основи під собою, залишиться лише папірцем», – зазначає Кохан.
Дні білоруської культури – російською?
Деякі громадські активісти побоюються, що дні білоруської культури в Україні минуть без головної культурної складової – мови. За даними останніх досліджень, лише 23% білорусів зізнаються, що використовують білоруську у побутовому спілкуванні. Водночас перший заступник міністра культури Білорусі Володимир Карачевський обіцяє, що під час днів культури переважатиме саме білоруська мова.
«Сподіваюся, що ми зможемо зберегти білоруську мову і зробити її популярнішою. Взагалі зараз молодь почала значно більше цікавитися історичною спадщиною, але це не формальний інтерес, а цікавість, яка йде з самого серця», – додає Карачевський.
У травні в українських містах розгорнувся фестиваль «Білоруська весна». Тоді популяризувати білоруську культуру й мову зокрема взялися не міністерства культури, а активісти творчої ініціативи «Білоруський десант».
Один із організаторів фестивалю Ілля Гладштейн пригадує, що за підтримкою до уряду чи посольства не зверталися свідомо. Побоювалися, що програма фестивалю зазнає цензури.
«Ми не раз обговорювали, що варто, звичайно, запрошувати, наприклад, представників посольства на наші акції, проте я впевнений, що вони, так само, як і уряд, наш фестиваль не підтримали б. Хоч він і не політичний, але білоруська мова в Білорусі не в контексті культури, а в контексті політики», – зазначає Ілля Гладштейн.
До білоруської культури українців долучатимуть у Києві та Львові до 30 вересня. Заплановані зокрема покази кінофільмів, присвячених білоруському письменнику Володимиру Короткевичу.
Українська й білоруська сторони домовилися також про те, що вже у грудні у Києві з’явиться пам’ятник Короткевичу – неподалік білоруського посольства.
